Живемо у ритмі подій
МІСТО

Від гастрономічного до культурного: яким насправді є туризм у Львові?

Ким є туристи для культурної столиці України відверто розповіла начальниця управління туризму Львова Ліна Остапчук

Їх багато, вони усміхнені, із сувенірними пакетикам у руках та камерами. Це туристи міста Львова. Вони повільно прогулюються, фотографують усе, що є навколо. Щороку їхня кількість динамічно зростає, а на вулицях з’являється ще більше пропозицій екскурсій різними мовами та нових кав’ярень,які створюють нереально креативні концепції. Здавалося б, що місто робить більше для гостей, ніж для його жителів. Начальниця управління туризму Львова Ліна Остапчук розповіла, що насправді приносять ці усміхнені люди.

Polska,Deutschland,Italia.ЗВІДКИ?

На першому місці серед туристів – українці. Із загальної кількості їх 52%. Ми з того дуже тішимося, тому що українці приїжджають часто-приблизно 3-4 рази протягом року. Вони не бояться конфліктів, що відбуваються, володіють ситуацією і знають, що у Львові завжди багато цікавих подій, які варто відвідати. Цьому сприяє також хороше залізничне сполучення.

На другому місці-поляки. Наші найближчі сусіди,які мають найбільше можливостей потрапити до Львова. З Польщею у нас є 6 авіасполучень: Ольштин, Гданськ, Познань, Катовіце, Краків та Варшава. На днях запустять потяг Львів-Перемишль, який суттєво скоротить час очікування на кордоні.  Туризм поляків здебільшого має ностальгійний характер. У когось батьки, бабуся, дідусь народилися тут. Декілька днів тому приїхали дві блогерки і розповідали, що їхня бабуся народилася у Львові і жила на вулиці Японській. Вони приїхали подивитися, погуляти. Одразу відвідали Оперний театр та Личаківський цвинтар. Також є нова хвиля поляків, які приїжджають тому що їм цікаво, якою є Україна.

На третьому місці-білоруси. Коли лише запустили рейс зі Львова до Мінська, він літав 4 рази на тиждень і був завжди повний. Сьогодні цей маршрут є щоденним.

Також не рідкістю є туристи з Туреччини,США, Німеччини, Австрії та Британії. Щороку з відкриттям лоукостів з’являються нові ринки.

Туристи з Росії становлять менше 1%. Їх важче впізнати. Якщо раніше вони приїжджали групами, то зараз індивідуально і не часто.

КОЛИ?

Туристичний сезон є типовим для багатьох міст. Ми маємо три найбільш пікові періоди. Перший- Новий рік та Різдво. Ялинка, свята, ярмарок-це заманює велику кількість українських та іноземних туристів. Друга хвиля-травневі свята. 1 і 2 травня є вихідними не лише у нас, але й у поляків. Далі маємо день міста. Це теплий період, коли вже хочеться подорожувати.  Влітку приїжджають на фестивалі. Одним з найбільш масових є LeopolisJazzFest. Тоді всі готелі переповнені. Приїжджає особлива когорта людей, які люблять музику та цінують джаз. Цього року несподівано багато туристів було у липні. Гадаю цьому посприяв новий фестиваль- LvivMozArt. Останній у році пік сезонності- вересень та жовтень. У вересні відбувається багато конференцій. Науковці, бізнесмени влітку відпочивають, а восени влаштовують зустрічі.  Також є цікаві події і погода не така спекотна,як влітку.

ТУРИСТИ І ВОЄННИЙ СТАН

Після оголошення воєнного стану у деяких готеляхгрупи туристів скасували бронювання. Спочатку мова йшла про те, що  введення відбуватиметься по цілій Україні-далі інформаційно стало зрозуміло, що лише на певних територіях. Деякі групи відновили бронювання, а деякі-ні.

Питання полягає в інформаційній політиці, яку Україна веде за кордоном. Медіа дуже швидко підхоплюють новини про кризи, вбивства, війну. А Україна не дає гідної інформативної відповіді. На зовнішніх ринках справді мало інформації. Це масштабна робота, тому що потрібно працювати з кожною країною її мовою. Не можна вести роз’яснювальну роботу лише в Україні, тому що від цього страждає туризм.

ПРОМОЦІЯ ЛЬВОВА ЗА КОРДОНОМ

Ми виділили для себе кілька пріоритетних країн на яких  акцентуємо увагу і залучаємо туристів саме звідти. Для нас цікавими є німецькомовні туристи: Німеччина, Австрія, частина Швейцарії. Загалом за німецького туриста ведуть боротьбу всі європейці. Чому? Тому що у них одне із найвищих ВВП, німці подорожують багато, часто та сім’ями.  Вони витрачають багато коштів і завчасно добре планують мандрівку. Я вважаю, що це турист вищого ґатунку: освічений, культурний, цікавий.  Тому ми  активно беремо участь у їхніх виставках та готуємо матеріали німецькою мовою.  Також залучаємо міста з якими у нас авіаційне сполучення.

Ми завжди стверджуємо, що Львів відкритий для світу і пропонуємо Європу, якої ще ніколи не бачили. Тому кількість туристів кожного року зростає на великий відсоток.

Подорожі стають доступнішими, а міста креативнішими та агресивнішими. Коли стають креативними, то відповідно і помітними також.  Розробляємо кампанію, аби Львів впізнавали у тих містах і країнах, які нам цікаві.

ГРОШІ ЗА ТУРИСТА

Ми цілий рік опитуємо туристів, аби дізнатися цю суму. Приблизно 75 євро на добу витрачає середньостатистичний турист. Ми розуміємо, що українці  витрачають менше, а іноземці-більше.

1%, який турист сплачує у готелі за ніч перебування, дав місту 5,2 мільйони гривень.  І це без харчування та відвідин культурних місць. Загалом за рік туристи залишили у Львові 617 мільйонів євро. Це величезні кошти, які залишаються у місті. Вони генеруються: ремонт доріг, відновлення інфраструктури, реставрація пам’яток архітектури.

ЩО ДРАТУЄ ТУРИСТІВ?

Ми дізнавалися рівень вдоволення туристів. Він є досить високим. Туристи дуже задоволені містом. Вони відзначають дуже гарну архітектуру, а  також цінують гостинну атмосферу Львова.  Мешканці готові допомогти навіть не знаючи мови. Якщо говорити про невдоволення, то це однозначно громадський транспорт. У центральній частині міста здебільшого ходять пішки і з цим немає проблема, проте якщо добиратися з різних точок міста-викликає роздратування . Транспорт потребує змін не лише для туристів, а спершу для львів’ян.

МУЗЕЙ ЧИ КАВ’ЯРНЯ?

Поведінка туристів є дуже різною. Іноземці перш за все відвідують заклади культури. Вони розуміють, що музеї є сховищем всього, тому йдуть туди, аби отримати відчуття міста. Щодо українців, то ситуація така. На першому місці -піші прогулянки,  на другому-заклади харчування, а на третьому, на жаль – культурні заклади.

ПЕРСПЕКТИВНІ ТУРИСТИЧНІ НАПРЯМКИ

78% туристів відвідують місто, аби відпочити. 6%-з метою конференцій та семінарів. Ми хочемо збільшити сегмент ділового туризму. Тому що конференц-делегати витрачають значно більше коштів, ніж відпочинкові туристи. Вони беруть участь у конференції, приїжджають за день і здебільшого залишаються ще на добу, аби подивитися місто. Було би вигідно позиціонувати Львів, як арену для проведення міжнародних конференцій.  Україна ніколи не була активною на ринку конференціндустрії, тому це буде цікаво.

Ми провели дослідження, чи має місто медичний потенціал  і вже опрацьовуємо результати. А саме нас цікавлять напрямки: стоматологія та штучне запліднення. Вирішимо, чи варто вкладати туди гроші та час.

Також цікаво розвивати сімейний туризм. Батьки з дітьми є безпечними та цікавими туристами. Якщо їхнім дітям буде комфортно, буде дитяче меню у закладах та пеленальні столики, то вони повернуться.

Ми би хотіли рекламувати Львів, як місто багатокультурне та багатогранне, де кожен може знайти частинку для себе. Не як фінансово доступне місто у порівнянні з іншими європейськими містами. Приїжджають європейці і для них це набагато вигідніше, ніж у інших країнах. Ми не хочемо робити на цьому акцент, тому що приїдуть туристи,які не є багатими і витрачатимуть кошти у дешевих закладах. Це не вигідно для нас. Кожне європейське місто бажає перейти від кількості до якості. Ми також хочемо це зробити. Щоб турист був культурний, освічений, цікавився музеями і ,повернувшись у своє місто, зміг привернути увагу інших людей, щоб вони також приїхали.

Потрібно працювати  над тим ,аби виводити туристичні потоки з центру міста.  Люди,які приїжджають до Львова не хочуть бачити іншого туриста, вони хочуть бачити місцевих жителів.

СЕКС-ТУРИЗМ

Такий вид туризму завжди був, є і буде. Ця професія є однією з найдревніших. На жаль, багато міст це спіткає. Інша річ, чи треба з цим боротися. Активних дій ми не можемо вести, цим мають займатися правоохоронці.  Звісно, що ніхто не рекламує цей вид туризму, проте існує «сарафанне радіо». Зацікавлені передають інформацію, що у Львові можна весело провести час у такий спосіб.

ТОПОВІ МІСЦЯ

1 місце- Високий замок.

2 місце- Вежа Ратуші (40 тисяч туристів на місяць).

3 місце- Оперний театр

4 місце- Центр Шептицького

Фото: Юля Василина, Світлана Самборська

Позначки:
Львів туризм

Найбільше читають:

Нове на сайті: