Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

5 місяців роботи та 80 моделей споруд: Як виглядало давнє Пліснеське городище на Львівщині (ВІДЕО)

Напередодні, 29 жовтня, у Підгорецькому замку презентували 3-D модель давнього поселення наших предків
13:32, Ср, 30 Жов 2019 Мар'яна Галькович
Скриншот із 3-D візуалізації

Лісок і поля – нічого особливого, здається, проте насправді під землею тут історія не одного століття. Тут, на межі Галичини та Волині, народжувалися, жили та помирали наші предки – слов’яни та русини. Величезне городище протодержавного утворення карпатських хорватів Пліснеськ займало 250 гектарів, та вже наприкінці Х століття київський князь Володимир Святославич спалив його. Наступна згадка про цю місцину датується 1188 роком: замість городища з фортифікаціями постає руський Пліснеськ у формі невеликого селища. Важко уявити, чи не так? Саме тому команда ентузіастів вирішила створити 3-D візуалізацію Пліснеська, до якої ми повернемося згодом, а зараз – прогуляємося тією територією, де розташовувалося городище. Далі – пряма мова археолога Андрія Филипчука.

Курганний могильник

– Ці насипи тисячу років назад залишила варязька дружина київського князя Володимира Святославича, яка частково осіла на цьому місці після походу на карпатських хорватів у 993 році. Пізніше цей курганний могильник поповнювався нащадками слов’янізованих варягів. Зі 150 курганів, які були на цій ділянці, до наших днів дійшла лишень половина. Це пов’язано із тими розкопками, які мали скарбошукацький, а не науковий інтерес. Ті, що залишилися, збереглися дуже добре у навколишньому ліску. Не всі кургани є великими, частина з них уже досліджена.

– Під цими насипами трапляються або інгумаційні поховання, або кремації, або кенотафи – пусті могили. Курган, на якому я стою, цікавий тим, що на його прикладі ми змогли побачити саму технологію: площа під насипом була розчищена та обпалена, далі на земляній підсипці була поставлена дерев’яна труна. У кургані були і рештки посуду, і кості тварин, а от тіла самого покійника не було: ані тілопокладення, ані кремації. Таких у Пліснеську багато, до речі. Подібні могили насипали, у тому числі, на честь тих воїнів, які загинули десь на чужині і доправити їх додому можливості не було.

Останні дослідження курганного могильника тут були у 2017 році.

Читайте також: У Тустані тепер можна перенестись у середні віки і побачити уже неіснуючу фортецю

Назва городища

– Найвірогідніше назва походить від загально-слов’янського «плесо» – стоячі води, озеро. І справді, у південно-західній частині Пліснеська, де зараз річка Західний Бужок, є заплава. Колись вона була настільки потужна, що могла використовуватися для річкового судноплавства давніх часів.

Лінії оборони

– Городище має складний рельєф: це і верхнє плато, і нижнє місто. Верхнє плато, окрім того, що оточене величезною зовнішньою лінією оборони – його ще перерізає сім внутрішніх ліній захисту. І це не просто земляні насипи та рови: у середині них була дерев’яна стіна або частокіл. Зовнішня лінія захисту досить добре збереглася завдяки тому, що поріс ліс: вона не була найбільшою лінією оборони у слов’янському місті, але її первісні параметри унеможливлювали сильну оранку.

– Усі лінії захисту, як виявилося, були споруджені в основному у Х столітті. Декілька з них мали кілька фаз перебудови, адже городище не було представлене якоюсь однією моделлю: завжди щось удосконалювалося, добудовувались нові конструкції, замінювалися старі. Цікаво, що укріплена площа руського Пліснеська була незрівнянно меншою: 6 гектарів порівняно із 250 гектарами.

– Коли у 2015 році досліджували цю лінію захисту, то з внутрішньої сторони зафіксували поховання.

– Ця лінія збереглася значно краще. Тут, у результаті досліджень 2016 року, археологи зафіксували низку печей, свого роду агломерацію для випалу кераміки кінця ІХ – початку Х століття. Потім насипали саму оборонну лінію, після того, коли вона була зруйнована у кінці Х століття, її перерізало житло ХІ століття, а далі сюди насів християнський некрополь ХІІ-ХІІІ століття. Дуже часто археологи мають справу з такими, свого роду, «тортиками» з різних періодів.

Читайте також: «Стріляли ззаду»: у Дрогобичі досліджують захоронення жертв репресій НКВС

– Це вражаюча фортифікація – її ми розкопували впродовж чотирьох сезонів. Зовнішній схил цієї лінії захисту у другій половині Х століття був вимощений каменем. Кам’яна вимостка заходила через увесь обширний рів – глибина 3 метри від сучасної поверхні, далі вона заходила аж на підняття. Зі середини це були потужні конструкції з двома рівнями. З внутрішньої сторони зафіксували некрополь ІХ- Х століть. Усього на теренах Галичини, Волині та Прикарпаття зафіксовано 4 некрополі наших предків слов’ян і два з них – у Пліснеську. Так вже історично склалося, що у нас, переважно, побутувало спалення.

3-D модель

Спільно з Українським культурним фондом команда археологів, етнологів, архітекторів, дизайнерів та працівників історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» розробляли 3-D модель Давнього Пліснеська впродовж 5 місяців.

– Ця модель покликана показати усім минувшину, яка є схована під землею і лише під час археологічних досліджень, влітку, її можна частково побачити. Ми вирішили на цьому не зупинятися і доклали колосальних зусиль, щоб створити модель. Цікавим є той факт, що Пліснеськ як городище – є одним з найбільших слов’янських літописних міст на теренах України, – каже директор історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ»Володимир Шелеп.

Читайте також: Зруйновані поховання та пошкоджені скелети: що насправді відбувається у Підкамені

Цьому передувало близько 200 років досліджень – Пліснеськ почали вивчати ще у 1810 році. Однак, зважаючи на розміри городища, досі існує багато таємниць, тож, за словами творців моделі, ця реконструкція досить гіпотетична.

– Це дійсно був дуже складний проєкт. Технічно було дуже складно створити модель такого обсягу, тут потрібно було використати багато джерел і поєднати це все у загальну картину. Тут мені допоміг досвід участі в історичних реконструкціях: потрібно було вжитися в роль мешканців Пліснеська, зрозуміти чим і як вони жили. У результаті цієї роботи ми створили більше 80 різних моделей жител, господарчих та оборонних об’єктів, – розповідає архітектор, який розробляв 3-D модель,  Валерій Міщенко.

Історичні реконструкції та експерименти

– Сама наука заради науки – вона важлива, але не для суспільства, для людей потрібне унаочнення. Я вважаю, що цей скансен, який ми плануємо зробити, має бути «живим». Там не тільки мають бути історичні реконструкції, можна зробити експеримент – проживання сім’ї на Пліснеську у тому заглибленому житлі, – каже археолог Андрій Филипчук.

Він також переконаний, що такі експерименти будуть цікавими і для туристів. На території Плісненського городища реконструктори уже намагаються пожити, як у часи Середньовіччя.

– Співпраця науковців та реконструкторів приносить велику користь, бо коли наука подана інтерактивно – вона сприймається молоддю. Якщо діти не зацікавляться своєю історією, то для чого усі ці розкопки, для чого це все? Реконструкція і такі експерименти, коли ти можеш спробувати вдарити мечем, зготувати їсти – оживляють це все. Є напрямки експериментальної археології як науки, коли ти можеш перевірити імовірні варіанти: випалення руди, виготовлення посуду, зброї та одягу. За цим бачимо майбутнє і у Пліснеську, – каже реконструктор клубу «Чорна Галич» Ярема Іванців.

Читайте також: Намет поміж багатоповерхівок. Львівське подружжя веде середньовічний спосіб життя (ВІДЕО)

Плани

На території історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» планують створити скансен – музей просто неба, де частково відтворять житла предків, а також збережуть лінії захисту та кургани, які дійшли до наших часів.

До слова, команда творців 3-D моделі наголошує, що реалізувати проєкт було б неможливо без відданої праці археолога Михайла Филипчука, який присвятив дослідженням Пліснеська значну частину свого життя.

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: