Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Американський психолог розповів у Львові про 5 методів, як змінити своє життя на краще

«Весь секрет у повторенні», - подумала журналістка Galnet після інтерв`ю з відомим психологом і нейрофізіологом Джоном Арденом. Розповідаємо про все по порядку
19:30, Пн, 04 Лис 2019 Юлія Василина
Фото: ЛМР

У невеликому приміщенні міського психоневрологічного диспансеру у Львові спокійно. Чути лише тихі розмови пацієнтів, які лікуються у стаціонарі.

Піднімаюся старими дерев`яними сходами. Колеги вже почали записувати інтерв`ю. У невеликому кабінеті нас шестеро – я, троє  журналістів, Джон Арден і працівник диспансеру, який ще й допомагає з перекладом. Маю час роздивитися зірку у світі психології.

Темно карі очі, які з цікавістю розглядають кожного у кабінеті, рукава сорочки підкочені, сиве волосся зачесане назад, багато усміхається і детально відповідає на всі запитання журналістів. За пів години моя черга. На розмову є 15 хвилин.

Читайте також: «Думають, що має бути як у порно», – сексологиня про інтимні проблеми львів’ян

Запитую у Джона Ардена, що потрібно, аби мозок працював активно та довго. І отримую комплексну відповідь:

  • здорова їжа;
  • фізичне навантаження;
  • здоровий сон (добре провітрювати кімнату перед сном, лягати спати до опівночі, перестати користуватися телефоном, планшетом, дивитися телевізор за 2 години до сну, бо світло від них мозок сприймає як день і пригнічує вироблення гормону сну – мелатоніну. Також ввечері краще відмовитися від алкоголю);
  • соціальна взаємодія – зустрічі з друзями, рідними, приємні вечори з коханими, хобі, де можна познайомитися з новими людьми. Важливі й обійми у нашому житті, адже тоді виробляється окситоцин, який викликає почуття умиротворення. Тоді ви будете відчувати тепло від людського спілкування, а не шукатимете приємні емоції у фільмах і телешоу.
  • навчання протягом усього життя.

Джоне, чи усі стреси шкідливі?

Ні. Без маленьких стресів мозок не може пристосовуватися до життя. Є жарт: якщо у тебе немає стресу, то ти мертвий. Наприклад, люди займаються стресовою діяльністю для задоволення – альпінізм та інші екстремальні види спорту. Нашому мозку потрібен невеликий стрес, щоб пам`ятати важливі події та ситуації. Наприклад, без невеликого почуття тривоги ми б не приходили на роботу вчасно, не виконували б свої обов`язки якісно і так далі.

А який стрес тоді шкідливий?

Сильний і довготривалий стрес. Наприклад, одна з найскладніших форм стресу, через яку страждають і жінки, і чоловіки – це домашнє насильство.

Людина здатна сама вийти зі сильного стресу чи краще звертатися до спеціаліста?

Перед тим, як придумали психологію як спеціальність, світ мав родину, сім’ю, священників. Це була та система підтримки, яку людство створило, щоб якимось чином переборювати стрес. Чи може людина сама справлятися з важким стресом? Напевне, що може. Але краще, ефективніше і швидше вона буде справлятися з допомогою інших людей, які для неї важливі.

Джоне, а як ви даєте собі раду зі стресом?

Є 5 насінин, які я взяв собі за основу – здорова їжа, фізичні навантаження, здоровий сон, соціальна взаємодія, постійне навчання. Нейробіологічна наука говорить, що саме ці фактори знижують рівень стресу і дозволяють організму краще адаптовуватися до нього і бути здоровішим.

Фото: ЛМР

Наприклад, спорт – це корисна звичка, яку потрібно у собі розвинути. Як це зробити, якщо інколи у шаленому темпі не вистачає часу і сил ходити на заняття?

Спочатку скажу вам як психолог. Коли я маю з таким справу, то пропоную людині розвивати цих 5 факторів і даю папірчик, де зазначено детально, що треба робити. Потім вона мені розказує, що протягом тижня зробила з тих 5 факторів.

Тепер скажу від себе. Треба створювати корисну звичку, від якої отримуєш задоволення. Наприклад, я отримую задоволення від ходьби. І коли не проходжу цей шлях, то таке враження, що щось втрачаю. Так само з навчанням. У мене є звичка вранці 1,5 години за чашечкою еспресо читати цікаву мені літературу. І коли я цього не роблю, то здається ніби мені чогось не вистачає.

Головний секрет, щоб звичка прижилася – повторення і повторення до задоволення, а потім з’явиться почуття того, що тобі цього не вистачає. Я роблю 100 віджимань в день. Коли приїхав у готель у Львові, то у мене не було достатньо місця цим займатися. Я ходив у вестибюль і шукав, де можу повіджиматися, бо звик до цього. Тобто має бути повторення і задоволення, тоді є вірогідність, що ви це робитимете у майбутньому.

Читайте також: На Пустомитівщині мама у декреті відкрила «медовий» бізнес

Буває, що нам насолоджуватися життям заважають негативні установки. Живеш з відчуттям, що стакан завжди наполовину пустий. Як можна їх змінити на позитивні? 

Є ціла галузь – позитивна психологія. Дослідили, що легше стати негативістом, ніж позитивістом. Ми також знаємо, що нарікати теж дуже легко. Але, щоб це змінити, потрібно практикувати добре ставлення до людей, співчуття і любов. Коли ми це робимо, то любов активує частини мозку, які продукують задоволення. Є частина кори головного мозку, яка активується внаслідок того, що робиш добрі справи для людей. Цікаво, що, коли людина робить щось добре для когось, то у неї також активується ця частина кори головного мозку у позитивному плані. Ми щасливі люди, бо те, що ми робимо хорошого для інших, робить і нас добрішими. Чим більше ми це робимо, тим краще для нас.

Останні декілька років популярними є розмови про значення емоційного інтелекту, дехто навіть вважає, що він важливіший за IQ. Що ви про це думаєте? 

Ще 30 років тому Деніел Гоулман написав книгу про емоційний інтелект. Він був абсолютно правий, бо інтелект – це не тільки про знання. Ми бачимо, що люди, які можуть у доброму ставленні, з повагою, любов’ю ставитися до інших, є успішніші у житті. Люди, які не є такі, частіше хворіють і ймовірність їхнього швидшого старіння зростає. Пам’ятаєте, що першою насіниною є наша соціальність. Соціальність сьогодні є частиною нашого задоволення і успіху.

Емоційний інтелект – це вміння контролювати свої емоції. Адлер першим згадав про виховання разом зі своїми братами і сестрами. І саме брати та сестри вчать одне одного ділитися всім – часом, мамою, татом. І він називав дітей-одинаків скруджами (прототип з мультфільму «Скрудж МакДак»), тобто вони думають, що навколо них крутиться весь світ. Над цим треба задуматись.

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: