Живемо у ритмі подій

Асертивність або чому так важливо вміти вибудовувати власні межі

19:30, Чт, 14 Лис 2019 Мар'яна Франко

Психолог, психотерапевт, засновниця Львівської Школи Емоційного Інтелекту та Психологічної студії СЕНС.

Асертивність, по суті, є вмінням відстоювати себе. І, насправді, вона починається ще з пісочниці. У той час, коли навколо тебе бавляться інші дітки. Ти маєш свої пасочки, у них свої, але у вас є одна спільна пісочниця, у якій немає чітко визначених меж. Звісно, спочатку кожен тут знаходить собі куточок або долучається до спільної гри з насипання пісчаної гірки.

Але потім починає  розгортатися справжня драма!  Раптом, ти бачиш своє відерко у руках сусідського хлопчика, який уже радісно насипає до нього каменюки з великого іграшкового самоскиду. Це і є момент істини. Саме тоді, коли тобі підскочить клубок у горлі від образи, а очі у будь-який момент готові розплакатись, все залежатиме від дорослого, який опиниться поруч. Чи почне він соромити за небажання віддавати своє відерко іншому? Чи, навпаки, навіть не зверне уваги, коли сильніший відберає відерко у слабшого? Чи все ж підтримає тебе і скаже: «Так, це твоє відерко. Але щоб бавитися разом потрібно вчитися ділитися. Давайте побавимося разом?». Важливо щоб у такі моменти хтось підтримав та показав як можна асертивно відстояти себе.

Читайте також: Не висока і не низька. Що треба знати про здорову самооцінку

Адже у майбутньому саме асертивність допоможе дитині:

– поважати себе та власні межі

– поважати також границі іншого

– вміти висловлювати свої думки, почуття та потреби

– вчасно сказати «ні»

– вести переговори

– приймати похвалу і цінувати себе

– вміти відстоювати себе

Як бачите, бути асертивним – це досить складне вміння, яке належить до так званих soft skills, її потрібно розвивати і весь час вдосконалювати. Адже межі особистості є доволі гнучкими і залежать від багатьох чинників: фізичного та емоційного стану, ситуації і навіть того, з ким ми зараз розмовляємо.

Правда, розвинути у собі асертивність практично неможливо, якщо з самого дитинства тобі весь час говорять: «Віддай своє відерко», «Замовкни», «Ти не маєш так реагувати», чим заперечують твоє право на твоє ж відерко, твою думку чи твої почуття.

Читайте також: Американський психолог розповів у Львові про 5 методів, як змінити своє життя на краще

Пам’ятаєте анекдот про те, як мама кликала Сьомочку:

-Сьома! Іди додому!!!

-Маам, я що замерз?

-Ні, ти їсти хочеш!

Чому ж для людини так важливо володіти такою здатністю як асертивність? Річ у тім, що людина, яка здатна доносити свою думку і при цьому поважає позиції інших, у цьому світі завжди буде успішнішою як в особистому та професійному житті, так і в стосунках загалом. Більш того, навіть здорова самооцінка неможлива без вміння поважати себе.

Ось подумайте, що спільного між сварливою бабцею, чоловіком, якого постійно недооцінюють вдома і на роботі та дівчиною, яка потерапає від зрад свого хлопця? Правильна відповідь – невміння вибудовувати межі в стосунках. Всі вони поводяться неасертивно, тобто не поважають або свої, або чужі границі.

Отже з чого складається асертивність? Це навички висловлювати свої думки та почуття, і здатність приймати похвалу, і самоповага, і вміння постояти за себе. Але перш за все це вміння сказати – «Ні». Вчасно і в неагресивній формі. При чому не лише людям, але й обставинам. Адже свобода людини починається у тому місці, де вона може сказати «Ні».

Саме знання людиною про свої «Ні» та вміння неагресивно доносити свою позицію до співрозмовника й називають асертивною поведінкою.

Де навчаються асертивної поведінки?

Здебільшого вміння відстоювати себе ми навчаємося ще у дитинстві, а потім лише вдосконалюємо ці навички. Але, як помітно з прикладу вище, не завжли батьки виховують у дитини почуття власної гідності і тоді навіть у дорослому віці людина почувається невпевнено та не відчуває за собою права висловлювати свої думки та емоції, вважаючи що «вони не важливі». Чи, навпаки, прагне бути у всьому правою і поводиться доволі агресивно, навіть якщо у результаті у неї псуються стосунки з близькими.

Читайте також: Що робити з відчайдушним бажанням організму запасати жири «на зиму»

Чи можна самому навчитися бути асертивним?

Звичайно. Але для того, щоб відстоювати права власної особистості, про них, перш за все, потрібно знати. І так, ваша особистість також володіє правами! Перелік асертивних прав особистості навіть був спеціально укладений  американськими психологами і базується на «Біллі про права», прийнятому у Конституції США ще у 70-их роках XVIII століття.

Ось основні з них:

ВИ МАЄТЕ ПРАВО:

  1. Іноді ставити себе та свої потреби на перше місце
  2. Просити про допомогу та емоційну підтримку
  3. Протестувати проти несправедливого поводження та критики
  4. На свою власну думку
  5. Робити помилки, поки не знайдете правильний шлях
  6. Дозволяти людям самим вирішувати свої власні проблеми
  7. Говорити: «Ні, дякую», «Пробачте, ні»
  8. Не звертати уваги на поради оточуючих і приймати власні рішення
  9. Побути іноді насамоті, навіть якщо іншим хочеться вашого товариства
  10. На власні почуття, незалежно від того, чи розуміють їх оточуючі
  11. Змінювати свої рішення або обирати інший спосіб дій
  12. Вимагати перегляду чи зміни домовленості, яка вас не влаштовує

Є така презумпція знання законодавства, згідно з якою:  «Незнання законів, не звільняє від відповідальності». Так-от, незнання психологічних законів також нікого ні від чого не звільняє. І відповідальністю, яка приходить через відмову від своїх асертивних прав як людини (своїх бажань, цілей та цінностей) є пригнічення, депресія, вигорання та втрата задоволення від життя.

Тож пізнавайте себе, дбайте про своє ментальне здоров’я, розвивайте асертивну поведінку та живіть здоровим і наповненим.

Читайте також: «Думають, що має бути як у порно», – сексологиня про інтимні проблеми львів’ян

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Читайте також:

Нове на сайті: