Живемо у ритмі подій

Чому показники управління базуються на вашому сніданку, а державні органи мають гастрит, який лікують новим намистом

16:40, Сб, 11 Гру 2021 Галина Бордун
Галина Бордун

Галина Бордун, HR консультант з досвідом роботи понад 20 років, коуч, психолог-практик

Що для вас є показником вчорашнього дня? Для когось – сніданок. Якщо довго не снідати і почати день зі сніданку, то відновитися багато процесів в організмі.

Для когось – що почав вчасно лягати спати. Також вітаю, добрий системний сон – запорука завтрашнього дня. Якщо цього правила дотримуватися щодня, то зекономите купу грошей на розвиток. Для когось – заробити певну суму. Для когось …

А що таке показники у власній справі?

Почнемо з того, що показники виходять від ваших цілей і стратегії. Це як сніданок зранку для людини, яка хоче бути здоровою і цінує себе. Від правильного сніданку залежить,  які сили ми маємо на день і чи зможемо свою справу продовжити завтра, чи будемо мати сили чи все зароблене перерозподілимо на лікаря. Коли нас щось болить, нам не до бізнесу, думаємо про пігулки. До слова: якщо ти зайнятий симптоматичними пігулками в бізнесі, то це не бізнес, а задоволення безвідповідальності.

Тобто, бізнес як справа, яка приносить результат, починається від того, що ти робиш, як ти робиш, з ким ти робиш, що є результатом на виході, і це – система.

Показники виходять від стратегії, цілей.

Бізнес – відповідальність власника від задуму, погодження стратегії і до залучення фахівців, щоб її реалізувати.

Читайте також: Компаніям в Україні бракує кадрів. Чому так сталося і що можна змінити

А що в державних органах?

А може мені хтось показати стратегію з показниками і планом від єдиного стратегічного документа, розбитого по підрозділах, і щоб звітність йшла на основі стратегічних документів з гіперпосиланням на ці документи?

Я читаю швидше вирвані звіти про важку працю. А знаєте чому? Бо так легше управляти, коли постійно ухвалюють зміни, всі зайняті щодня симптомами  лікування. Постійний гастрит веде людину до.. виразки, яка не лікується.

Мудрий лікар відмовляється від хворого,  який не дотримується курсу лікування, але це не про наші держані органи, бо за цим всім  стоїть  цілий шлейф симптоматичних курсів профілактики із проїданням бюджету, замість того щоб впорядкувати харчування, дотримуватися приписів лікаря,  ми змінюємо намисто. Намисто дуже помічне для гастриту.

І, от, шо цікаво, виборець  платить щоразу за намисто. Виборець не аналізує точки відліку,  економіки, куди рухаємося, його купують брязкальцем.

До чого у цьому блозі сніданок і сон? Це базові правила економії майбутніх ресурсів, поваги до себе і надійності розвитку справи, а не майбутнього проїдання бюджету.

А тепер звертаюся до читачів: ви бачили системність в рішеннях державних органів і взаємозв’язки? У нас шо, всі з безсонням і гастритами? За постійними планами всі зайняті біганиною в аптеку, заліковуємо симптоми?

Я коли чую від працівника державних органів, що він знову ночував на роботі і заповнював нові таблички без розуміння для чого і куди рухається, то це для мене схоже на розповідь людини, яка стверджує, що ревно дбає про своє здоров’я, але часу на сон і сніданок не має. Іншими словами, своє зароблене скерує лікарю, це тільки питання часу.

Чи можливий баланс? Так, можливий, коли бодай згадати шкільну програму з валеологіі чи біології і почати дотримуватися елементарних правил для самозбереження: збалансоване харчування, відпочинок, помірність в роботі, сім’я і дозвілля. Про цей баланс багато говорять, але…

Читайте також: Звідки беруться безвідповідальні працівники і до чого тут правила та дитинство

Ще однією загадкою для мене є необхідність надати усім шкільні знання, які люди не використовують, а вони могли б стати запорукою руху вперед. Попри критику системи освіти, там є все необхідне, щоб набути вміння вибудовувати алгоритми і зберегти себе як здоровий вид. Але чого ми не вчимо: думати і аналізувати.

Повертаюся до аналізу планування і системи планування як звички з вимірними показниками.

Отже: ми закладаємо вимірні, досяжні, конкретні, визначені в часі показники, відштовхуючись від пріоритетів та стратегії. Якщо робити все навпаки, будете мати класний показник системної втоми.

Ми аналізуємо тактику руху, наближаючись до показників. Ми переглядаємо тактику, аналізуємо зроблене і чи правильно заклали систему. Але якщо щодня змінюємо цілі, то отримуємо задоволення від втоми. Так, ми можемо собі певний час закласти на пошук того, куди йти, визначити траєкторію, але це не може тривати вічно, бо тоді це броунівський рух.

Тому, коли я читаю якісь звіти про те, що було 1200 працівників, а стало 2200, то не розумію, що ми вирішили і для чого, я тільки розумію, що ми спрацювали на задоволення однієї людини чи декількох, або, що це не є зароблені власною працею кошти і їх можна розбазарювати як завгодно, про них ніхто не запитує і не спитає, ми задовільнили власну забаганку.

Планувати і аналізувати можна почати у будь-який момент, ніколи на пізно, був би запит на здоров’я і здоровий глузд, але поки запит на яскраве дешеве намисто, то милуємося намистом. Який запит, така й пропозиція.

Тому не дивуйтеся, якщо щотижня, щомісяця, щороку будете читати безглузді звіти без визначеної стратегії і цілей, вам будуть звітувати важкою працею і економічними втратами. Коли людина довго не спала чи їла без системи, то повернутися в норму непросто, мозок ж працює по-старому. Треба хоча б рік щоденної праці і підтримки, пройти період ломки, непросто викорінити зашкарублі звички, а ще потрібна мотивація для впровадження змін. Коли впроваджують зміни в місті чи селі, то потрібно хоча б підтримкою впливових місцевих людей заручитись, які не дадуть вас розстріляти одразу – в зародку змін.

Читайте також: Як навчитись правильно реагувати на критику

Звертаюся до кожного голови громади, хочете змін, починайте шукати здорових лідерів суспільної думки, пропагуючи зрозумілі цілі для громади, показники і розробляйте спільну стратегію. Це не є просто, але досяжно.

А якщо, раптом, почнете ще й планувати, відштовхуючись від цілей і показників ефективності, то вам ціни не буде. Реальність, вона непроста, але вимірна в часі і ресурсах. А якщо вже про ресурси, то кадри треба наймати не за гарні очі і накопичені сертифікати, а на основі попередніх досягнень людини і планових очікуваних показників, шлях досягнення – в організації. Тобто, спочатку з’ясуйте, куди йдете, а тоді – з ким, хто дасть вам цей показник.

Коли чую класний звіт одного працівника організації, у якому не згадують зв’язків з цілями загалом, то це про заплакані гарні очі. Показники без прив’язки до системи не ведуть до результату.

Якщо хочете мати результат:

  1. Визначіть: що робите і для чого, які ваші цілі.
  2. Проаналізуйте, що маєте сьогодні, які ризики і можливості, коли візьметеся за досягнення цілей.
  3. Подумайте, що маєте бути на виході, які стратегічні показники.
  4. Розробіть стратегію.
  5. Подбайте, відштовхуючись від цілей і показників, про компетентних працівників .
  6. Переглядайте вашу тактику, переглядайте плани.
  7. Не бійтеся визнавати помилки, бо самодурство ще нікому не допомогло.
  8. Цінуйте свій час і ресурси.
  9. Пам’ятайте: здоровий щоденний сон, тривалістю 6-8 годин, сніданок – це базова запорука економії ресурсів і правильного перерозподілу їх у ваше завтра.
  10. Починайте день, тиждень, місяць, рік правильно.

Читайте також: Не висока і не низька. Що треба знати про здорову самооцінку

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Читайте також:

Нове на сайті: