Живемо у ритмі подій

Грузія. Країна, де за перші 30 секунд автостопу, ми уже сиділи у машині

16:02, Сб, 18 Тра 2019 Марта Плечій

Камарджоба, друзі! У попередньому блозі я розповідала про нюанси автостопу за кордоном.

Сьогодні напишу про країну, де за перші 30 секунд автостопу, ми уже сиділи у машині та вирушали в дорогу. Країну, у якій люди дуже доброзичливі, щасливі і завжди готові допомогти.

Про країну, яка здивувала мене за всіма критеріями.

Грузія – приголомшлива країна з цікавою історією, традиціями та місцевістю. Тут є море, чудові гори, водоспади, печери, монастирі, а ще дуже смачна кухня.

Читайте також: Як це, коли тобі 16 років – а починається війна

Недарма у відомій грузинській пісні «Тбіліссо» співається, що не знайти в інших краях таких красот. Як тільки люди потрапляють до цієї країни сонця, гір і гостинних людей, вони закохуються у неї раз і назавжди. Хочу розповісти вам коротку легенду, яку кожен грузин при нагоді обов’язково розкаже вам.

 Коли Бог розподіляв між народами землі, грузини були зайняті гулянням із нагоди створення світу. Піднявши тости, вони все ж прийшли. Але з’ясувалося, що вони запізнилися. Тоді грузини сказали: «Вибач, дорогий, запізнилися: ми пили за твоє здоров’я». Бог подумав і сказав: «Приберіг я тут для себе шматочок землі, але за вашу безпосередність і прямоту віддаю його вам! Пам’ятайте, що ця земля дуже красива й незрівнянна ні з чим, і люди в усі віки захоплюватимуться й милуватимуться нею». Сталося так, як сказав Всевишній. І ось уже багато століть усі схиляються перед красою маленької, але гордої країни.

 

Ця легенда справді пояснює багато речей, по всій території країни багато монастирів, храмів. Гості – це божий дар, каже грузинське прислів’я, тому люди тут дуже доброзичливі. Вони ніколи не залишать тебе на вулиці або голодним. Завжди запропонують їжу, пригостять вином або чачою, і назвуть другом. Для мене країну творять люди, а люди у Грузії, як на підбір.

Читайте також: Львівський режисер здобув в Америці 5 кінонагород за фільм про Чорнобиль

Найкращий час для відвідування Грузії – середина весни і осінь, коли температура повітря не надто висока і туристів не надто багато. Навесні місто розквітає, а восени забарвлюється яскравими кольорами. Влітку Тбілісі заповнюється туристами, а погода й справді є дуже спекотною.

Як добратись?

Ми летіли https://wizzair.com/ukз з Бухаресту у Кутаїсі за 49 € у дві сторони. Зараз організувати поїздку набагато простіше з України. Головне купити квитки завчасно. Квитки стартують від 60 $ і до 250 $ у дві сторони, залежить від сезону та міста. У Кутаїсі завжди буде дешевше ніж в Тбілісі. Транспортна система чудова, багато бусів, автобусів, які завезуть вас за 10 ларі (10 GEL – 100 грн) куди скажете. Тут також чудовий автостоп, пам’ятаю, що ми тільки вийшли з аеропорту, ще не встигли толком вийти на місце стопу, а нам одразу зупинились і підкинули на 30 км. Всі раділи, що ми з України, знають російську, тому з комунікацією проблем  не буде.

Читайте також: Подружжя лікарів на Львівщині зароблятиме мільйон гривень у рік та інші деталі медичної реформи в області

Де жити?

У перші дні ми використовували https://www.couchsurfing.com/.  (Кутаїсі та Тбілісі), а потім зрозуміли,  що подорожуємо спонтанно і не були впевнені, де залишимось на ніч, тому шукали по мірі необхідності на  https://www.booking.com та  https://www.airbnb.en.  Одного разу навіть просто знайшли грузина, з яким на місці домовились про ціну. Він почекав нас і потім завіз додому, а ще нагодував вечерею і сніданком.

Читайте також: Як багато у фуд-фотографії вирішує фон

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!

Грузини дуже доброзичливі люди і часто хочуть пригостити, провести з вами час. Нас пригощали вином, хачапурі, фруктами і ніколи нічого не вимагали натомість. Тому ми сприйняли це, як гостинність і не сумнівались у доброзичливості цього народу. Хоч за поїздку мали один неприємний момент. Коли ми домовились про ціну, а потім виявилось, що сніданок і вечеря додатково оплачуються і замість 40 ларі ми повинні були заплатити 100 ларі. На фото наші друзі по нещастю. Пара з Польщі, яка теж попала в таку халепу, тому ми трошки поторгувались і запам‘ятали цей момент на все життя. Ніколи не втрачайте пильності та все уточнюйте.

Ми були у Грузії 2 тижні. Їздили по цікавих місцях, пробували їхню традиційну кухню і не відмовляли собі ні в чому. Країна дуже дешева та колоритна. Я обов’язково повернусь сюди і не один раз.

Маршрут нашої подорожі: Львів-Бухарест-Кутаїсі-Горі-Тбілісі-Мцхета-Казбеки-Тбілісі-ВІРМЕНІЯ(Єреван-Севан-Гюмрі)-Вардзія-Ахалцихе-Боржомі-Батумі-Кобулеті-Батумі-Кутаїсі-Бухарес-Львів.

На фото озеро Севан у Вірменії, найбільше озеро Кавказу.

Читайте також: Львівські семінаристи влаштовують вечері для потребуючих: як долучитися

Топ місць, які обов`язково потрібно відвідати в Грузії

Тбілісі – столиця Грузії. Найбільше та найбагатше місто країни. Обов’язково погуляйте старим містом, підніміться на фунікулері та подивіться, як старовина переходить у сучасність.

Тут є метро, хороша транспортна система та чудові люди. Запам’ятайте автовокзал Дідубе, з якого ви зможете добратись у будь-яку точку країни за смішні гроші.

Моє улюблене місце в Грузії – це Казбеки.  Щоб насолодитися перлиною Кавказу, потрібно лише поїхати у селище Степанцмінда, звідки і розпочинається підйом на гору Казбек (5033). Дістатися до селища можна із автовокзалу Дідубе у Тбілісі, перша маршрутка о 8 ранку, ціна 10 ларі, що приблизно 100 гривень. Добиратись 180 кілометрів, що займе приблизно 2-3,5 годин.

Ми, звичайно, не планували підкорювати Казбек, а тільки піднялись до храму Гергеті. Але нам вдалось побачити Казбек кілька разів, адже він практично завжди ховається за хмарами. Стосовно храму, то він розташований на горі, на висоті 2200 метрів, у підніжжя Казбека. Підйом до Гергеті теж розпочинається із селища Степанцмінда. Як і більшість грузинських церков, Гергеті – є кам’яною та розташована на неймовірній висоті, що є дуже символічно. До самої церкви Гергеті ми, як справжні мандрівники, пішли на наших двох, сам підйом зайняв десь 1.5 години. Зізнаюся чесно, я очікувала набагато крутішого підйому. Як виявилося, сам спуск із гори видався навіть важчий, аніж підйом.

Читайте також: Сихів озеленюють, а Рясне розфарбовують: у Львові стартувала «Майстерня міста»

 

Крім того, завжди можна взяти таксі біля підніжжя гори. Ціна 10 ларі, але воно того не варте, краще підніматись самостійно і роздивлятись все на своєму шляху.  Оскільки ми затримались на вершині, зустрівши мандрівників зі Львова, ми пропустили останню маршутку. Проте це не ускладнило нам повернення назад, бо ми застопили одну машину, яка завезла нас прямо у Тбілісі.

Мццхета – дуже стародавнє містечко, перша столиця Грузії, у якій християнство було проголошене державною релігією Грузії 337 року.

Добирались ми з автовакзалу Ділубе за 1 ларі у місто, а далі за 5 ларі на таксі до самого монастиря. Коли тільки в’їжджаєш до міста, то відразу відкривається дивовижний краєвид: з одного боку лісисті гори, з іншого панорама стародавньої столиці Грузії з величними соборами Светісцховелі і Джаварі.

Светісцховелі – перший і головний храм у Грузії, назву якого традиційно перекладають як «животворящий стовп». Храм у сучасному вигляді існує з 1010 року.  Будучи там, ми зустріли багато українців.

Вардзія – це печерний монастирський комплекс XII-XIII століть у районі Самцхе-Джавахеті. Понад 600 приміщень (церкви, каплиці, келії, лазні, трапезні, бібліотеки) здіймаються над лівим берегом річки Мткварі. Протяжність цього комплексу становить приблизно 900 метрів. Усі ці рукотворні споруди йдуть углиб гори на 50 метрів, а здіймаються на висоту восьмиповерхового будинку.

Серце будівель Вардзії – храм, висічений у скелі. Ми потрапили сюди, коли повертались з Вірменії. Тут ми і попали на «нехорошого» грузина, а все через те, що я побачивши всю цю красу сказала, що хочу тут ночувати. Місце точно заслуговує вашої уваги.

Я дуже хотіла і потрапила в Ахалцихе, через фортецю Рабат. Фортеця  тісно переплітається з історією Туреччинии. Вхід безкоштовний, а ще з фортеці відкриваються чудові краєвиди.

Читайте також: Львівський пам’ятник занесли в Книгу рекордів України

Алазанська долина є ще одним скарбом Грузії, перш за все вона відома через те, що є виноробним регіоном. Саме тут вирощують різні сорти винограду та виготовляють такі відомі вина, як «Кіндзмараулі», «Ахашені», «Цінандалі». Тут є місто Теляві, яке варто відвідати через його старовинний замок, храм Алаверді, монастир Ікалто, комплекс монастирів Шуамта або комплекс Бодбе. Усі ці місця розкидані навколо Теляві і точно варті того, щоб їх побачити.

Батумі –  головний курорт Грузії, уряд країни планує зробити його кращим на всьому чорноморському узбережжі. Вкладаються великі гроші, хмарочоси поступово виростають на місці старих будиночків у центрі, а народ щоліта заповнює просторі галькові пляжі.

Місто запам’ятовується перш за все великою кількістю зелені, прекрасною набережною, чистим морем і затишними вулицями.

Цікаві місця в основному зосереджені у центрі і біля набережної – їх легко обійти пішки. Плюс є кілька місць за межами міста, у які теж варто з’їздити. Водоспади, кам’яні мости.

Аджарія є автономним регіоном Грузії. Перш за все, цей регіон славиться своїми курортами. Тут створені прекрасні умови для всіляких розваг і спорту: скелелазіння, полювання, риболовлі, пікніків і водних видів спорту.

Я не рекомендую їхати у Кутаїсі, Горі та Боржомі, які є у кожному путівнику, бо очікування можуть не збігтись з реальністю. Але побувати у Грузії обов‘язково потрібно. Побувавши один раз, кожен хоче повернутись і пережити це ще не один раз. Бо Грузія – це вже не звична для нас Європа. Це колоритна, багата на історію та чудових людей країна.

Читайте також: Діліться своїми фото та спогадами: У Гарнізонному храмі Львова створюють медіаархів

Читайте також:

Нове на сайті: