Живемо у ритмі подій

Мами «квочки»: як не перетворитись на одну з них

12:05, Сб, 16 Лис 2019 Ліда Дівіна

Привіт, мені 26 і я мама у декреті. Мамою я стала у неповних 25 років, саме з того часу почала звертати увагу на таких як і я – жінок у декретній відпустці.

Хоча ні, це почалось раніше, як тільки я дізналась про вагітність:  у чергах у жіночій консультації, дитячих магазинах, на зустрічах з лікарем у пологовому будинку, на вулиці, у транспорті та навіть у  супермаркетах. Я зустрічала різних мамочок:  з немовлятами, із школяриками, вагітних жінок і відверто кажучи, більшість вразили мене своїм зовнішнім виглядом. Я дивилась на них і розуміла, що не хочу перетворюватись на одну із мам «квочок».

Щоправда, я вважаю, що те, якою жінка сьогодні, залежить від того, як до неї з народження ставились рідні, до чого привчали у дитинстві, яким був зовнішній вигляд і поведінка бабусь, мами. Адже образ цих жінок стає нормою для тебе як для жінки. Дякувати Богу, моя бабуся навіть у свої 80 років робить собі акуратну зачіску і мінімальний макіяж, навіть якщо залишається вдома. Мама – аналогічно.

Читайте також: Асертивність або чому так важливо вміти вибудовувати власні межі

Я не говорю про надто вишукані зачіски, вечірній мейк і шпильки, але подумайте якою бачать вас діти, чоловік та люди, які навколо. Жінки любіть і поважайте себе. Забудьте про немите волосся, незамасковані синці під очима, відсутність манікюру та педикюру і розтягнуті старі спортивні костюми.

Я гуляю зі сином кожного дня, жодного разу я не дозволила собі вийти в такому вигляді, хочу сказати більше, навіть коли ми вдома, я не дозволяю собі так виглядати. Я вважаю, що син повинен бачити маму, яка гарно виглядає. Так, можливо зараз він цього не усвідомлює, але цей зовнішній вигляд мами закарбується назавжди в його голові і це зіграє не останню роль у тому, які жінки будуть його цікавити.

А мами, які виховують донечок, дівчатка ж завжди і у всьому хочуть бути схожими на вас, а який приклад ви їм подаєте?

Читайте також: Не висока і не низька. Що треба знати про здорову самооцінку

Зараз, коли у мене маленька дитина і сім‘я, часу на себе стало менше, але я краще не приберу чи не приготую щось, а присвячу цей час собі, своєму зовнішньому вигляду. Мене питають, а коли ти встигаєш, у тебе ж маленька дитина? Мені стає смішно, адже суть не у часі, а у бажанні і правильно розставлених пріоритетах.

У вищесказаному я переконалась сама, коли дівчинка років семи запитала у мене, як я з маленькою дитиною встигаю намалюватись і привести себе у порядок. На відповідь – я все встигаю, з появою сина нічого не змінилось (у цьому плані), вона відповіла, що її мама нічого не встигає. Чи не хоче встигати? Було очевидно, що я їй подобаюсь я і вона хотіла б, щоб і її мама так виглядала.

Ніде не дінуться борщі і прибирання, чоловік не помре, якщо на вечерю не отримає перше, друге і компот, він не помітить, що сьогодні ви не витерли пил з полиць, зате на ваш зовнішній вигляд, будьте певні, він зверне увагу 100%. Думаєте, він у захваті від ваших розтягнутих халатів? Брудного волосся у пучку чи «попи как у Кім»? Окремий випадок, коли такий вигляд був до декрету, зараз не про це, я говорю про жінок, які стали такими з появою дітей.

Цей вигляд, ця поведінка, вона сидить у голові, щось типу: «У мене маленька дитина, я нічого не встигаю, хто мене крім сина/доньки бачить, на дитячий майданчик можна і так вийти». Ні, не можна, перестаньте мислити і поводити себе так, перестаньте думати лише про підгузки, пеленки та побут, не потрібна дитині ваша гіперопіка, немає нічого поганого, якщо іноді вам допомагатимуть бабусі чи дідусі, нехай тато проведе час з дитиною, без мами, а ви присвятіть вільні декілька годин лише собі та своїм потребам. З впевненістю говорю вам, що час на себе у декреті є! Я встигаю і готувати, і прати, і прибрати, ми не живемо у сараї і не харчуємось їжею з доставки кожного дня, я встигаю погуляти з сином та присвяти стільки часу і уваги, скільки він потребує, просто при цьому я не забуваю про себе і мій чоловік не забуває про мене, чого і вам бажаю.

Читайте також: Продукти, які допомагають мені добре почуватись і дають сил на кожен день: блог 93-літньої

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Нове на сайті: