Живемо у ритмі подій

Не висока і не низька. Що треба знати про здорову самооцінку

16:24, Нд, 04 Сер 2019 Мар'яна Франко

Психолог, психотерапевт, засновниця Львівської Школи Емоційного Інтелекту та Психологічної студії СЕНС.

Ми живемо у такий час, коли з високої самооцінки зробили культ: «Вона така впевнена у собі», «У нього висока самооцінка». Чуючи такі слова, більшість схвально закивають головами. А даремно! Самооцінка (висока чи низька) відображає тільки ставлення людини до самої себе і часто має мало спільного з реальністю. Ще й теперішнє замовлення суспільства на життя у стилі «успішний успіх» підливає масла в вогонь, чим створює багато проблем для розвитку здорової самооцінки у людей.

Наприклад, серед моїх клієнтів завжди знайдеться достатньо успішних людей, які почувають себе заручниками того, що мають «виглядати щасливими для інших». Але проблема у тому, що поки вони стараються відповідати високим стандартам, чиїмсь очікуванням, то не вчаться бути щасливими для себе. Їм страшно навіть припустити, що можна десь розслабитись, не впоратись чи попросити про допомогу.

Читайте також: Як навчитись правильно реагувати на критику

А ось наукова психологія, навпаки, твердить, що здорова самооцінка якраз не має бути високою (чи низькою), вона має бути адекватною. Такою, яка дозволяє як присвоювати собі свої успіхи, так і визначати точки до зростання, або й взагалі вчасно вирішити, що те, чим ти займаєшся – не твоє. Зрештою, ми ж не можемо бути чемпіонами зі всіх видів спорту.

Лише за наявності такої здорової адекватної самооцінки людина може почуватися щасливою, не робити катастрофи з того, що щось не вдалося з першого разу, звертатися по допомогу до інших і… намагатися поки не вдасться!

Інакше, ціна підтримання ілюзії власної успішності може стати дуже високою. Іноді це щастя, а іноді й безпека самої людини. Колись до мене на терапію звернулася жінка, мама трьох маленьких діток. Вона завжди гарно виглядала,  вдало підтримувала образ благополучної сім’ї і при цьому не менш вдало приховувала під своїми довгими рукавами сліди від побоїв.

Читайте також: Запропонували стати нянею: як дівчина з Львівщини потрапила у рабство

Вона роками приховувала за зовнішнім благополуччям сім’ї страшну правду, – адже суспільство каже «ти успішний, якщо зі всім даєш собі раду», «у тебе забезпечена сім’я, що тобі ще потрібно?». Тому про те, що відбувалося, насправді не знали навіть близькі друзі. Що б вони тоді про неї подумали і чи захотіли би її знати, якби дізнались, як її життя виглядає насправді?

На щастя, ситуація змінилася, коли вона таки ризикнула та наважилася відкритися спершу психологу, а потім попросити допомоги у рідних. Коли замість осуду, дівчина отримала від більшості знайомих лише підтримку та захист, то зрозуміла, що вона є цінною сама по собі, а не лише тоді, коли в її житті все йде добре. Це знання допомогло жінці розлучитися. З часом вона побудувала нові кращі стосунки. І тепер їй уже не потрібно приховувати синці під довгими рукавами сукні та сльози за привабливою усмішкою.

Читайте також: Що таке емоційний інтелект та чому не варто абороняти собі злитись

Ця історія – це ще одне нагадування нам усім, що кожна людина уже є унікальною та цінною сама по собі. Тому, у першу чергу, варто подбати про прийняття власної самоцінності і лише після цього переходити до питань розвитку здорової самооцінки. Навпаки зробити просто не вдасться.

Адже згідно парадоксальної теорії змін Арнольда Бейсера, справжні зміни відбуваються тоді, коли людина стає такою, як є насправді, а не тоді, коли вона намагається стати такою, якою насправді не є.

Читайте також: Про любовний інтелект, сім’ю і чесність у стосунках

Читайте також:

Нове на сайті: