Живемо у ритмі подій

Психологічні маніпуляції з їжею або як протистояти усім, хто «старався для нас, готував»?

16:05, Нд, 28 Лип 2019 Оксана Ващук

Фізіолог, нутриціолог, власниця фітнес-студії та авторка програми для схуднення без бігу та стрибків.

Кожен, хоча б раз у житті зустрічався з психологічними маніпуляціями на тему їжі. “Їж. Я ж старалась! Для тебе готувала”, “Я ображусь, якщо ти не спробуєш”, “Це ж так смачно/корисно”. “Ця їжа допоможе тобі стати сильнішим/здоровішим” тощо. І байдуже, що ви намагаєтеся схуднути або ж просто не вживаєте певних продуктів. Ці фрази наче вводять вас в транс і ви починаєте їсти. Запихаєте у себе те, чого зовсім не хотілось. Їсте, щоб тільки не образити бабусю/маму/свекруху/подругу. Знайомо? Давайте розбиратись чому так відбувається і як цьому протистояти. ‌

Звідки у родичів це бажання нагодувати дітей/внуків без міри?

Добувати їжу своїй дитині – це один із способів проявити любов і можливо інших способів ваша мама/бабуся/свекруха просто не знає. Як бути у цій ситуації? Попросіть зробити будь-що інше, що також може асоціюватися з любов’ю. Для прикладу, перегляньте разом старі світлини.

“Мамо, присядь біля мене і розкажи ще раз ту історію, коли ми були в пологовому будинку, сильним вітром вибило вікно і ти накрила мене собою, чекаючи медперсонал. Так я відчуваю твою любов значно більше, ніж, коли розпихаю шлунок зайвою їжею”.

І у кожного є така історія. Просто згадайте її та відведіть увагу від їжі.

Читайте також: Їжа як наркотик або чому ми переїдаємо

Людина задовільняє свою потребу “бути хорошою”

Чи доводилося вам чути фразу: “Все, що людина робить, вона робить для себе”? “А як же щоденні справи, які ми робимо ніби то для дітей/чоловіка?”, скажете ви. Часто це реалізація нашої особистої потреби бути “хорошою”. Так-так! Ніщо інше, як власне бажання бути “хорошою мамою/дружиною” тощо. Так і ваша мама/бабуся/свекруха найчастіше задовільняє свою власну потребу ” бути хорошою”. Свою! Аж ніяк не вашу! Якщо людина хоче задовільнити вашу потребу у їжі, вона обов’язково запитає що смакує вам або просто запропонує те, що є в наявності. Коли ж ви чуєте: “Як ти не будеш вареників?! Я ж для тебе пів дня ліпила…”, – знайте, що це звичайнісінька маніпуляція. Ні, не для вас це робилось (якщо тільки ви не просили про це). Так людина реалізовує свою потребу бути хорошою господинею, турботливою мамою або ж банально хоче, щоб її похвалили. Скажіть:

“Бабусю, у тебе завжди найсмачніші вареники. Я не знаю іншої людини, яка б робила їх такими чудовими. Проте, я відчуваю важкість/біль/печію після страв з борошна/смаженого м’яса/тощо. Знаю, що також ти готуєш найкращі…..”і перелічіть страви, які ви б їли з задоволенням. Існує велика ймовірність, що наступного разу, щось з переліку чекатиме вас.

Якщо ні? Спробуйте повторити цю вправу ще кілька разів. ‌Навіть, якщо шлунок вас і не турбує, важко наполягати, щоб чадо їло те, від чого потім страждатиме, правда ж? Не завжди потрібно розповідати, що борошно шкідливе, ви худнете, а курка з антибіотиками. Якщо рідні просто не готові зараз чути цього – утримайтеся від пояснень. ‌

Як не їсти трансжирів, але не образити того, хто приніс таке “солоденьке”

Трапляються ситуації, що прийшли гості і принести якесь печиво, цукерки тощо. Ви бачите цю суміш трансжирів та цукру і не хочете їх їсти або ж давати своїм дітям. З одного боку не хочете їсти, з іншого – не хочете образити того, хто приніс. ‌Перш за все, з’ясуєм,о гості хотіли потішити вас чи просто прийти “не з порожніми руками”? Якщо потішити вас, тоді вони точно поцікавляться вашими вподобаннями. Якщо ж варіант другий – тоді гостинець виконав своє призначення у мить вашої зустрічі. Ось гості, ось “непорожні руки”. Подякуйте. Скажіть, що чудовий вибір, і ви вживаєте лише домашні/натуральні/рослинні продукти, тому теж приготували гостинець до кави. І спокійно смакуєте увесь вечір те, що приготували. ‌ ‌Якщо ви пояснюєте свій вибір як:

“Я не вживаю м’яса/магазинних солодощів”, це ж зовсім не те саме, що “Фу! Воно ж суцільна хімія”. Ви не ображаєте запропонований продукт, а говорите, що не їсти його – це ваша індивідуальна особливість…як колір волосся чи стиль одягу. Подруга ж не ображається, що ви блондинка, а у неї якраз пропадає темна фарба для волосся. Фарба чудова, просто вона вам не підходить і все тут!

‌ Буває, що гість – це ви, а господиня припрошує спробути усі 20 страв святкового столу. Забудьте про “людина ж старалась”! Прийом їжі – це така ж базова потреба як сон чи випорожнення кишківника. Наситились? Припиніть їсти! Ви маєте право НЕ ХОТІТИ більше. Ніхто ж не образиться, якщо ви не захотіли спати (хоча ліжко в домі є) або ж не скористались санвузлом (а його теж мили і готувати до вашого приходу).

Читайте також: 93-літня рекордсменка з Львівщини назвала 7 книжок, які варто прочитати

Просто сказати “ні

Запам’ятайте, якщо людина вирішила образитись, вона обов’язково за щось та й образиться і нічого її не зупинить. От тільки ви тут ні при чім. Припиніть звинувачувати себе і “пхати їжу через силу”.

І на останок, моя улюблена відповідь маніпуляторам. “Ні, дякую!” Просто і без пояснень. Справді, не завжди хочеться вгадувати чужі потреби бути поміченим або схваленим, наперед продумувати варіанти відповідей тощо… “Ні, дякую!” вимагає трохи практики, витримки та холоднокровності до погляду кота із мультика “Шрек”.

А ще внутрішньої впевненості, що ви не зобов’язані нікому звітувати ні про наповнення вашого шлунково-кишкового тракту, ні про його випорожнення. Нехай їсти чи не їсти буде для вас простим і особистим рішенням!

Читайте також: Не борщем єдиним: у перепис страв української кухні входили і мідії, і лобстери, і артишоки

Читайте також:

Нове на сайті: