Живемо у ритмі подій

Танцював, «селфився» під час виконання та лазив по балкону: як Святослав Вакарчук виступав у Львівській опері

13:57, Вт, 09 Кві 2019 Ольга Головчин

У  колаборації з оркестром «Віртуози Львова» та неймовірно талановитим клавішником гурту «Океан Ельзи» Мілошем Єлічем Святослав Вакарчук дав одразу 2 концерти у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Формат для нього новий, ба навіть унікальний. Проте, як зізнається сам Святослав, 80% часу на репетиціях він проводить саме за роялем.

«Хочу, щоб було наче так, як ви прийшли на кухню до близького друга» – розпочав музикант.

Першу пісню Святослав Вакарчук присвячує хлопцям, які стоять на передовій. З відповідним червоним кольором на фоні виконує «Мить». Наступну композицію співак розпочинає зі своєрідної «мантри». Вона створює глибокі музичні вібрації, якими заповнюється увесь зал. Залунала «Без тебе»: зав’язка історії, поступове крещендо, кульмінація, тиша, світло та гучні овації.

До речі, у декількох композиціях Святослав використав латиноамериканські музичні мотиви. Поєднавши характерні риси музики Бразилії із творами  «О.Е.» – вдалось отримати доволі неординарний результат.

Читайте також: Кілька дієвих способів, як зекономити за кордоном і побачити більше

Особливої атмосфери додав цікавий інструмент дудук – дерев’яний духовний інструмент, який лунав під час концерту.

Наступною рок-музикант виконав пісню «Незалежність». Скрипки доволі органічно супроводжували слова пісні та фортепіанні акорди. До речі, свист Святослава під час програшу доповнював атмосферу легкості та дитячої щирості, якою наповнився зал.

Все-таки, для концертів Святослава Вакарчука сцени оперного театру – замало

Потрібно віддати належне постановнику світлового шоу, адже він стильно доповнив програму концерту. Як з’ясувалось, він родом із Литви. Світлові промені, зміни підсвіток сцени, фону – усе це творило особливу атмосферу навколо.

Все-таки, для концертів Святослава Вакарчука сцени оперного театру – замало. Його енергетика та надзвичайно сильні емоції, які він посилає у зал, переповнюють усе та усіх. Звісно, супровід камерного оркестру вписується у контекст оперного театру, проте закрите приміщення, як на мене, створює певний ефект вакууму, який не є відповідним для пісень «О.Е.».

Залунала «пісня пазл», так її назвав сам Святослав. Адже після трансформації у формат камерного твору, вона набула зовсім іншого характеру. Спершу було незрозуміло, яка саме композиція звучить, розуміння з’явилось після перших слів – це «911». Доволі незвична обробка твору, проте він наче «народився» заново, зазвучав по-новому.

У виконанні «На небі» варто відзначити звуки барабанів, які наповнили повітря легким переживанням.  А ось під час «Стіни» найбільш запам’ятались різкі зміни кольорів: білого та червоно, виник захоплюючий контраст.

Читайте також: Лягаючи спати, я не мріяла про океан, я думала про те, що буду готувати завтра…

«Вас не підведу»

Потішив публіку Вакарчук і куплетом пісні гурту «Queen», який асоціюється в нього із роками юності. Він розповів історію студентської вечірки. Адже саме там музикант познайомився із майбутніми колегами по сцені. Варто потрапити у потрібний момент у потрібному місці, щоб почалась справжня історія.

Слідом за нею прозвучала українська народна пісня! Так саме вона! «Ой, чий то кінь стоїть», яку музикант присвятив матері, вона сиділа в залі. Також лунали й інші відомі композиції гурту «Дякую», «Така, як ти», «Друг» та навіть пісня, яка вперше зазвучала у їхньому концертному турі «Веселі брате часи настали».

Саме після неї Святослав сказав чутливі слова: «Ми дуже близькі люди, якщо ви любите музику, яку ми робимо та відчуваєте її, значить ми на одній душевній хвилі. Це не забере ніхто. Цю хвилю я завжди триматиму в серці. Вас не підведу».

Селфі під час пісні «Без бою» як  жахливий моветон

Наприкінці концерту, рокерський характер взяв гору. Святослав встав із-за фортепіано та почав не лише танцювати на сцені, але зумів залізти на балкон.

Щоправда, телефони, які миготіли під час виконання пісень заважали повністю перейнятись настроєм, який хотів передати Святослав. Було б доволі доцільно, на вході здавати телефони, а опісля – забирати. Дехто із глядачів навіть робив із музикантом селфі під час пісні «Без бою». Як на мене, це жахливий моветон.

«Я так хочу до тебе», твір Джо Кокера «You are so beutiful», «Обійми» – також увійшли до концертної програми. Закінчив Святослав піснею « Майже весна», яка зірвала шалені овації.

Кожен вийшов із оперного театру із словами улюбленої пісні на устах. Я, наприклад, наспівувала «Незалежність». А ви?

Читайте також: Місце, де я не бачила жодного злого обличчя. Куба: Частина Друга

Нове на сайті: