Живемо у ритмі подій

Три прості ідеї, які можуть покращити життя пенсіонерів: блог 94-літньої

Усі фото: авторка блогу спеціально для Galnet

Доброго дня. Мене звуть бабця Надя. У свої 94 роки я сідаю на шпагат, роблю ранкову зарядку, пораюсь на городі, читаю, словом – живу активним життям і радію спілкуванню з рідними та вами, дорогі читачі, бо вже майже рік маю приємність писати блоги для Galnet.

Сьогодні я б хотіла поділитись з вами своїми думками про те, чого мені як особі похилого віку бракує у сучасному світі. Може колись знайдуться сміливці, які наважаться втілити мої ідеї і покращать життя старшого покоління.

Почну з найбільш наболілого – книги. З кожним роком зір погіршується і мені все більше доводиться відмовляти собі у радості читання. До прикладу, великі заголовки у газеті я можу прочитати і без окулярів, а коли доводиться читати текст статті, то беру до рук ще й лупу. І мушу вам зізнатись, це дуже втомлює – водити лупою над текстом виловлюючи речення. Втомлюються не лише очі, а й рука. Я вже мовчу про книги. Рідко зараз трапляється література, яка має достатньо великі літери, але не призначена для дітей дошкільного віку. Онучка намагалась знайти вихід і призвичаїти мене до електронної книги, але, зізнаюсь, нові пізнання у справах техніки даються мені дуже важко. Весь час розгублююсь, куди і коли треба натискати, часом випадково щось натисну і не знаю як повернути все назад. І саме тоді мені спало на думку – як би чудово було, якби якесь видання почало друкувати книги, або хоча б газети, з великими літерами для осіб похилого віку.

Читайте також: Що робити, якщо сім’ю з’їдає буденність

Щоб ми не втрачали інтересу до життя, нам потрібна інформація про те, що відбувається довкола. А старість з поганим зором і відсутність підтримки у суспільстві забирають у нас і це.

Тож ідея №1: окреме видання газети, або додаток до вже існуючої газети з основними новинами. У ньому має бути коротко, простими реченнями, а головне – великим шрифтом із зручним інтервалом, описано те, що є в основному виданні.

Ідея №2: для книговидавців – випуск серії (хоча б невеликим тиражем) доробків сучасних письменників у форматі книг для дітей. Бо дитячі книги друкуються великими літерами і мають, зазвичай, зручний негабаритний формат.

Ідея №3: телебачення. Я уже якось писала про те, що у старості знижується слух, але не лише це перешкоджає дивитись телебачення. Бо якщо звук можна зробити голоснішим, то швидкість мови ведучих та акторів сповільнити неможливо. У старшому віці трохи сповільнюється мислення, і коли ваші бабуся чи дідусь просять повторити, то не обов’язково тому, що не почули, вони могли просто не розібрати всього через швидкість сказаного. Тож, я собі міркую, як би було чудово, якщо б хоч один випуск новин був спеціально для таких як я – де б телеведучі говорили повільніше і чіткіше, аби я встигла все зрозуміти і не перепитувала у сина, що диктор щойно протараторив. Те саме і з розважальними програми. Часом так хочеться посміятись із кумедних шоу, але з жартів вловлюєш лише частину.

Читайте також: Як розвантажити організм «після свят»: поради 94-річної

Це, мабуть, основні покращення, які б мені дуже хотілось, щоб втілили просто зараз.

Звісно, було б чудово, якщо б були доступні шкарпетки та рукавички з підігрівом. Я гадала, що такого ще не вигадали, але внук розповідав, що тепер навіть куртки розробили, які можуть підтримувати температуру, але такі новітні технології дороговартісні.

А ще я б з радістю відвідувала гуртки за інтересами для осіб поважного віку.

І дуже хочу, щоб виробники мобільних телефонів продовжували випускати одну й ту ж, просту у використанні, модель. Бо коли зламався мій старенький мобільний телефон, знову навчитись, як розблоковувати та дзвонити – було дуже складно.

Читайте також: У 50 життя лише розпочинається! Думки про старість від 93-літньої

Мушу сказати, мені пощастило – мої рідні поряд зі мною і завжди з готовністю пропонують щось почитати вголос, спілкуються зі мною щодня, як не безпосередньо, то телефоном. Проте мені прикро забирати їхній час на такі дрібниці, як читання книг чи переказування суті почутих новин на телебаченні. Якби ж вдалось зробити це все на суспільному рівні, було б просто чудово.

Дякую, хороші, за увагу. Бережіть своїх рідних – більше спілкуйтесь з ними, приділяйте свій час та увагу. Пам’ятайте, завдяки вашій підтримці, ми – бабусі, дідусі, старші люди – продовжуємо жити!

Читайте також: Асертивність або чому так важливо вміти вибудовувати власні межі

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Читайте також:

Нове на сайті: