Живемо у ритмі подій

Як я почала жити у стилі Еко, коли це ще не було модно. Блог 93-літньої

Доброго усім здоров’ячка! З вами знову бабця Надя, це та, що у свої 93 роки єдина в Україні сідає на шпагат, читає Кідрука та Дочинця, готує і багато спілкується з молоддю, а ще мене офіційно визнали найгнучкішою бабусею України. Словом, більше про все це писали ТУТ.

Редакторка казала, що багато з вас питали, чому мій блог на Galnet останнім часом виходив так рідко, а я вам зізнаюсь – це все через осінні заготовки. До речі, про мої улюблені, які мене вчила готувати ще моя мама, я писала ТУТ. Спробуйте, думаю, не пожалкуєте.

Такого свинства ще не було

Ну а сьогодні я б хотіла поговорити на тему еко. Зараз ведеться дуже багато розмов, і небезпідставних, про глобальне потепління, екологічну кризу, тотальне забруднення середовища. Щиро вам скажу, оскільки маю з чим порівняти (живу ж майже століття), що ще 50 років тому – такого «свинства» не було. Усі чудово жили і давали собі раду без пластмасових судочків, без поліетиленових кульочків та без пластикових пляшок. Звісно, все це дуже полегшує життя. Однак… Мені ніколи не були до вподоби такі «новації». Молоко завжди смачніше і довше зберігається у скляній тарі.

Хочу сьогодні вам розповісти, як можна жити без пластику.

Читайте також: Продукти, які допомагають мені добре почуватись і дають сил на кожен день: блог 93-літньої

Замість целофанового кульочка

Отож, перше і головне, целафановий пакет завжди можна замінити на торбинку з тканини. Колись моя онучка все дивувалась – бабця нащо ти шиєш скільки торбинок, кому вони треба? А я завжди сушені яблука чи горіхи передаю дітям у торбинках з тканини, у них сушення «дихає». А ось, нещодавно, внучка сама прийшла до мене і просить, щоб навчила її шити на машинці, бо вже сил немає від тих целафанових кульочків і хоче мати власні багаторазові торбинки.

Тепер і вона «доросла» до розуміння, що пластик – шкідливий. Тож ми разом із старої тюлі нашили цілу купу торбинок: частину вона залишила собі, інші подарувала друзям, щоб теж починали жити «Еко». Внучка розповідає, що зараз так дуже модно – ходити на закупи зі своїми торбинками і що тепер в Інтернеті можна навіть багаторазові бахіли з тканини придбати!

Читайте також: Львів’янин віддаватиме малозабезпеченим невикористану їжу з ресторанів і супермаркетів

Сортування

Колись, коли ще не було загальних сміттєвих баків, кожен мусив сам утилізувати те сміття, яке виробляв. Так, у кожного у дворі була компостна яма, у якій збирались усі органічні відходи. А потім її вміст ще й може послужити добривом для грядки. Є така вигрібна яма у мене і зараз. У неї потрапляють усі залишки їжі, лушпиння, тощо. Звісно, спершу «ще їстівне» відсортовується для сусідського пса чи курей. Звісно, в умовах проживання у квартирах важко організувати для себе десь вигрібну яму. Та онучка мені розповідала, що екоактивісти зараз примудряються навіть утримувати у квартирах спеціальних черв’яків, у контейнерах, які здатні швидко і ефективно справитись з органічними відходами. Тепер онучка намагається переконати мою дочку (свою маму), що їм у квартирі конче треба така хробакова ферма.

Зараз у мене на кухні стоять два відра для сміття: одне – для органіки, друге – для сміття, що не переробляється і яке доведеться нести на смітник, тобто для пластику. А найкраще – купувати товар у мінімальній пластиковій упаковці. Так, я завжди купую крупи на вагу, щоб уникнути недолугого упакування.

Читайте також: «Час, коли «халява» в Instagram закінчилася»: У Львові розповіли, як зробити особистий бренд успішним

Я з внучкою Галею

Читайте також: Як завдяки селищу на Львівщині газифікувався весь Радянський Союз

Використовувати все по максимуму

Можливо це пов’язано з вихованням та умовами зростання, але я завжди намагалась використовувати весь ресурс речей, які були у вжитку. Так, старий одяг може ще гарно прослужити як ганчірка: хоч для пилу, хоч для миття підлоги. Зі шматків тканини можна пошити кумедну подушку. Я для дітей колись так пошила довжелезного удава – вони і досі згадують, що це була їхня улюблена іграшка. А ще у нас була кругла подушка зі смішним личком і ручками-ніжками на ім’я Булька.

Миючі засоби

Посуд я мию гірчицею: розчиняю порошок гірчиці у воді і тряпочкою (теж з старого одягу) вимиваю ним посуд. Якщо треба щось відшкребти, у мене тепер часто щось підгоряє – завжди допомагає сіль або сода.

Альтернатива для шампунів

Голови колись ми мили виключно господарським милом. Зараз, до речі, теж повертаються до твердого шампуню. Якщо на такий перейти, можна значно зменшити використання пластикової тари у вашому домі. Ще щодо догляду за волоссям – пам’ятаю, мама замочували попіл і полоскали у тій воді волосся, воно від того ставало м’яким і шовковистим.

Ось такі маленькі поради. Може хтось візьме, щось для себе з того. Бо мені дуже хочеться вірити, що мої правнуки і ваші діти та внуки, зможуть ще побачити чисту землю, по якій вітер не буде розвіювати залишки поліетиленових пакетів.

Читайте також: Львів з «полуничкою»: які секс-послуги надають у місті (розслідування)

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Читайте також:

Нове на сайті: