Живемо у ритмі подій

Як жити своїм життям, а не очікуваннями близьких

12:10, Сб, 05 Жов 2019 Галина Бордун

HR консультант з досвідом роботи понад 20 років, коуч, практичний психолог

Марічка відкриває свій записник і бачить, що ще стільки справ на сьогодні не зроблено, а у всьому винна ранкова відвідувачка, бо забрала у неї час.

Але треба зосередитися, а з рук усе валиться.

… Ввечері дочиталася, що давала собі вчора і після вчора слово – бути спокійною і дотримуватися графіку.

Знову у голові крутиться ідея піти на ще якийсь тренінг з планування. Може купити собі гарний записник для мотивації?

Минає тиждень і рішення про тренінг знову стає актуальним, бо у кінці тижня, вона зрозуміла, що більшу половину не встигла зробити і так вже триває декілька місяців.

Важко зізнатись, бо ж до спеціаліста уже ходила і все почуте ніби було правильним. То що ж не так?

Повертаючись у п’ятницю ввечері після роботи, присідає на лавочку у парку, не помічаючи нікого навкруги, і довго пробує віднайти цей спокій і задоволення, яке було у неї декілька років тому.

Читайте також: Чого нас вчать люди, які приходять у наше життя

Що ж змінилося від цього моменту до сьогодні?

У голові все гудить:

  • хотіла переїхати в інше місто, переїхала;
  • хотіла отримати посаду у найкращій організації, там працює сьогодні.

Що і коли пішло не так?

Але раптом щось всередині відбулося, за щось зачіпилися думки. Вона пригадала, чому захотіла їхати.

Вона хотіла довести батькам, що вона не слабачка, вона зможе. Вона пригадує свою колишню роботу: було непросто, але це все було ЇЇ.

Вона пригадує це задоволення від дня, і їй стає так сумно зараз.

-Дівчино, з вами все добре?

Раптом вона помічає, що поруч сидить бабуся.

-Дитино, це життя має межу як і все у цьому світі, нехай воно буде твоїм!

… Марічка ніби прокинулася від цих слів. Вона біжить додому, щоб швидко залишити на папері те важливе, що почула:

«Я хочу робити те, що мені приносить задоволення».

Читайте також: Як зібрати капсульний гардероб на осінь

Далі ручка неначе сказилася: сама написала 10 важливих пунктів, а голова уже продукувала рішення, серце від задоволення трішки забилося швидше, але вже наступного дня вона сиділа в літаку додому.

Марічка точно знала тепер чого хоче, що буде робити завтра і для чого.

….Через 10 років чомусь пригадалася та жінка на лавці і те планування. Так, день не став довшим, а завдань не стало менше, але Марічка почала робити своє. І тільки тепер зрозуміла, про що це було багато років тому:

– Не ціль заради цілі, а формувати свої плани, власне життя  навколо Своїх пріоритетів.

…Сьогодні так багато говорять про планування і його важливість, пропонують багато різних варіантів записників, програм, кожен сам прймає рішення що і як використовуаати, але, що важливо:

  • Тільки Ви можете визначити, чого ви хочете через 5-20-30 років.

Чи це можливо? Так!

Навчіться чути себе, аналізувати можливості.

  • Напишіть основні завдання, які потрібно вирішити.
  • Знайдіть фахівця, щоб проаналізувати те, що зупиняло раніше, подивитися на все, що було і те, що плануєте зі всх сторін. Спробуйте самі бути чесними із собою.
  • Відштовхуючись від того, що намріяли за декілька років, сплануйте важливе на наступний рік.
  • Візуалізуйте щодня те, що хочете мати і те, що плануєте на сьогодні.
  • Робіть.
  • Вірте у себе.
  • Дякуйте собі і вашим друзям, партнерам за ті успіхи, результати, які ведуть вас до ваших перемог.
  • Робіть підсумок дня, тижня, щоб сфокусуватися на важливому.
  • Ви маєте право змінювати кроки, повинні розширювати можливості, але рухайтеся до своєї цілі. Нехай сьогодні ще це все не має назви, чогось у природі для її реалізації не існує, але хто сказав, що це неможливо?

Читайте також: Сміх та жах рекрутера: помилки, які можуть бути і у вашому резюме

Якщо ми хочемо жити своїм життям, відчувати день і людей поруч, то маємо навчитися брати відповідальність за свої рішення і власний вибір.

Так, багато людей навколо надають перевагу тихому мовчанню, щоб рішення хтось за них прийняв, відповідальність взяв, а потім скажуть, що про це думають. Ви маєте право, бо це ваше життя, але не заважайте, не зупиняйте тих, хто говорить власними поглядами, власними рішеннями.

Як часто чую від людей 30-45 років, що тільки тепер починають робити те, про що мріяли у дитинстві і стають: перукарями, пекарями і так далі.

А у дитинстві батьки казали, що це все не серйозно.

Не завжди батьки готові відпустити дітей і у дорослому віці, втручаються опікою, дзвінками у сім’ї дітей, а за цим всім спостерігають онуки і близькі. А результатом є у кращому випадку сварки, небажання дітей їхати додому, а в гіршому –розірвані сім’ї.

Навчіться відпускати і допомагати одне одному без зобов’язань.

Не даруйте гроші молодим сім’ям з інструкцією до використання, вже краще книгу купіть.

Почніть уже сьогодні говорити вголос про те, що хочете!

Ми народжуємо дітей не для реалізацій власних планів, а для Любові і Прийняття.

Поки ми живі, можемо і маємо мріяти!

А ще краще – діяти.

Ваші плани мають бути тільки для вас. Не плануйте за чоловіка, друзів, рідних чи дітей. Створюйте можливості для їхнього розвитку і спільного проведення часу.

Гармонії Вам щодня!

Читайте також: Львів “з полуничкою”. Які секс-послуги надають у місті (розслідування)

Читайте також:

Нове на сайті: