Живемо у ритмі подій

Їжа як наркотик або чому ми переїдаємо

11:00, Сб, 20 Лип 2019 Богдан Ткач

Про переїдання та цукроголізм

У людства був період, коли існував дефіцит харчів. На переконання представників еволюційної психології, тепер люди стали всеїдними, але у них не виробився механізм стримування від переїдання. У раціоні сучасної людини переважають вуглеводи і жири, але мало білка, що істотно сприяє ожирінню. Спробуємо зрозуміти, чому у людському раціоні переважають вуглеводи.

Найдешевше отримувати вуглеводи і жири, тому ними наповнюють максимально всі продукти. Оптимальну кількість цукру в продукті, яка зумовлює приємне відчуття, H. Moskowitz назвав «точкою блаженства». Маркетологи, а також деякі матері, які підсолоджують усі продукти, просто експлуатують фізіологію дитини – спрацьовує давнє бажання цукру, який був рідкістю у природі, і у дитини виникає очікування, що все поживне має бути солодким. Ось так у суспільстві формується залежність від солодкого.

Парадоксально, але факт – висококалорійна їжа зумовлює наркотичну залежність. Особливо швидко залежність виникає від газованих напоїв з цукром. Коли потім людина бачить цей напій, етикетку, рекламу цього продукту, чує шурхіт обгортки, то у її мозку виділяється допамін – гормон очікуваної радості. А, коли людина починає споживати і смакувати, то у мозку виділяються опіати і вона отримує нетривале задоволення. Щоб повторити це задоволення, починаємо їсти більше цукру і хочемо ще. Виявилося, що миші за цукор краще виконують завдання, ніж за кокаїн. Ось вам і класичне хімічне узалежнення – цукроголізм. Якщо виробники і дистриб’ютори наркотичних речовин уникають публічності і переслідуються законом, то виробники і дистриб’ютори цукру і кондитерських виробів навпаки прагнуть популярності і впливовості у суспільстві.

Читайте також: 93-літня рекордсменка з Львівщини назвала 7 книжок, які варто прочитати

Фото: pixabay.com

Маніпуляція фактами

Цукрове лобі пропагує міфи начебто калорії від білків, жирів і вуглеводів ідентичні. А також дають хибну пораду – менше їжте, більше ведіть активний спосіб життя і цього достатньо, щоб подолати ожиріння від вуглеводів. Замовчується, що надмірне споживання цукру призводить до метаболічних порушень, а згодом до низки важких хвороб.

Знаєте як визначають, скільки калорій у продукті? 100 г сухого харчового продукту спалюють у 100 % кисні і вимірюють скільки в результаті горіння виділилося тепла – калорій.

А от енергетичні витрати людини підраховують так: оцінюють, скільки тепла (калорій) випромінює тіло під час певної діяльності – фізичної, розумової тощо. Потім у такий спосіб співставляють калорії харчового продукту і калорії витрачені людиною під час діяльності.

Що ж тут не так? У чому маніпуляція?

У людини травна система функціонує не за принципом твердопаливного котла, а намагається ферментами розчепити все на прості молекули, – катаболізм. А нервова система травного тракту, яка у чистій масі становить 2 кг (нагадаю головний мозок важить 12 кг) відбирає те, що необхідно у цей момент організму, а решта незатребуване виводиться на зовні. З отриманих простих речовин організм синтезує необхідні складні собі речовини – анаболізм. Крім того, різна діяльність (важка і напружена) потребує для цього різних речовин і їхню різну кількість.

Читайте також: Як не набрати зайвих кіло у відпустці?

Зі складного процесу травлення до уваги беруть лише один аспект – окиснення (горіння). І ототожнюють абсолютно нетотожне – горіння з метаболізмом (обміном речовин). Власне через неосвіченість і нерозуміння процесу травлення деякі люди інсталюють у свої ґаджети додатки і постійно рахують надуманий баланс між витратами тепла (калорії) та енергетичною (калорії) цінністю при згоранні харчових продуктів, які вони їдять.

Встановлено, що 80 % випадків ожиріння залежить від низки генів. Плюс надмір синтетичних естрогенів у м’ясі та низка речовин з побуту (пластикові вироби), які призводять до зниження тестостерону і зумовлюють ожиріння. Проте, існує поки що невідомий один чи кілька тригерів, які запускають процес ожиріння. Найімовірніше – це запальний чи автоімунний процес. У цьому випадку варто звертатися до медиків, які добре розуміють суть метаболічного синдрому.

Крім того, виявлено, що у осіб з геном дофамінового рецептора DRD2 (ген авантюризму, мандрівників, екстремалів…), виникає більший викид допаміну у мозку під час споглядання на калорійну їжу. Цей механізм по суті є ключем для вирішення психотерапією проблеми ожиріння у носіїв цього гену.

Фото: pixabay.com

Коли ожиріння – це захворювання

Гіпоталамус регулює рівень глюкози в крові. І якщо рівень цукру у крові низький, то ми відчуваємо голод, легку слабість і у такій ситуації щось солоденьке рятує нас. І в кінцевому результаті ми просто переїдаємо.

У медицині також є випадки, коли через дефект лептинових рецепторів у гіпоталамусі  не настає відчуття енергетичного насичення організму і люди постійно їдять. Цей тип ожиріння не піддається психотерапевтичній корекції так само, як і не піддається психотерапії вентромедіальний гіпоталамічний синдром, за якого ожиріння супроводжується ненажерливістю, частою зміною настрою, когнітивним занепадом та спорадичними нападами люті, під час яких інколи з’являється намір убивати інших.

Проміжне положення між ситуативним та тенденційним посідає відчуття насиченості яке виникає при значному розтягненні стінок шлунка їжею та синтезу шлунком греліну – гормону насичення.

Крім того існує метаболічний синдром (Х-синдром), який є надзвичайно складною ситуацією і потребує для її вирішення висококласного фахівця професіонала, який може правильно проінтерпретувати дані комплексного дослідження організму (check-up) і призначити адекватну терапію та дієту.

Як бачимо механізми регулювання харчової поведінки дуже складні і у кожному з них важливо знати справжню причину, звертатися до фахівців, а не користуватися порадами «зірок» із жовтої преси як «швидко похудати».

Читайте також: Продукти, які допомагають мені добре почуватись і дають сил на кожен день: блог 93-літньої

Анорексія

Анорексія притаманна переважно жінкам і закінчується у 5 % летальними наслідками. У суспільстві існує переконання, особливо у парламентарів (Франції), що причиною такої поведінки є наслідування худорлявих моделей, фото- та відеоконтент яких поширений у індустрії моди. Багато (майже всі) фотографії опрацьовують графічним редактором Photoshop, і тіла моделей стають ще стрункішими та привабливішими.

Справді, дівчата-підлітки є уразливими до такого контенту і відмовляються від їжі, щоб мати такі форми тіла. Психотерапія тут може виправити ситуацію. Але існує ще й інший механізм – це патологія гіпоталамуса. Коли ще до появи анорексії передує комплекс симптомів ендокринної патології щитоподібної залози – перепади настрою, наднирників – мінлива стресостійкість, яєчників – порушення менструального циклу та аменорія. У цьому випадку психотерапія обов’язково має супроводжуватися гормональною терапією та пошуку причини ураження гіпоталамуса.

У всіх випадках харчових узалежнень важливо встановити причину і не робити поспішних висновків на користь психогенного, соціального чи біологічного чинників

Позначки:
їжа лікарі

Нове на сайті: