Живемо у ритмі подій
РЕЗОНАНС

Богдан Логвиненко: «Щоб побачити справжню Україну, може не вистачити життя»

Його можна порівняти з відомим іспанським мандрівником Христофором Колумбом, і хоч він не відкриє вам Америки, проте точно покаже досі невідому Україну

Разом із командою однодумців Богдан Логвиненко мандрує країною у пошуках унікальних місць, людей та справ, щоб показати світові й українцям містечка та села, які існують роками, але про які мало хто знає. Із чого все починалось, де був, що бачив та як експедиції Ukraїner’а переросли в щось значно більше, ніж просто мандри, Богдан розповів у проекті #Люди_дії на Радіо FM Галичина.

Про відсутність візуального образу країни

Свого часу я об’їздив понад 50 країн, але кожного разу в мене було таке відчуття, що я їжджу по світу з порожніми руками. Де б за кордоном я не бував, страшенно хотілося розповісти про Україну, але банально не було що розказати. Відсутність якісних історій, відсутність якихось візуальних образів, які були б пов’язані з Україною, підштовхнули мене на думку: якщо ніхто не може цього зробити, то чому не втілити це в життя самому? На початках я уявляв, що проект Ukraїner буду робити один, але зараз у нас в команді вже більше двохсот людей, які допомагають мені створювати візуальний портрет країни.

Читайте також: Цегельні, палаци та виробництво мила. Що «заховано» під Снопківським парком?

Про перші маленькі експедиції

На початках ми вирішили сконцентрувати увагу на маленьких містечках і селах. В Україні і справді є десятки тисяч таких місць, про які ніхто ніколи не чув. Одного разу ми заїхали в селище під назвою Дубове. В інтернеті про нього було 5-6 новин і всі – з рубрики кримінал. Натомість, не було жодного матеріалу про людей, які там живуть, і про справи, які там творяться. Пригадую, що всього за кілька днів перебування ми знайшли щонайменше 5 крутих історій про Дубове, які після нас активно підхопили місцеві ЗМІ.

Про відеоконтент

Коли Ukraїner ще тільки зароджувався, ми планували робити більше розлогих текстів і менше знімати відео. Але в один момент зрозуміли: якщо ми зараз не будемо це знімати, то з часом воно може просто зникнути. Люди, про яких ми пишемо, живуть і творять уже зараз, і той контент, який ми про них створюємо, підштовхує їх до чогось нового. Колись у нас вийшов матеріал із заголовком «Приїхати і допомогти». Тоді на заклик відгукнулося багато читачів, бо медійність більшості наших героїв страшенно потрібна, і вона їм дуже допомагає.

Читайте також: Без великих розрізів і крововтрат: львівський ортопед придумав, як лікувати деформацію стоп

Про нові відкриття

Ще до старту Ukraїnerа я був у всіх областях України і в усіх обласних центрах, але й близько не знав такої кількості історій та історичних місць. Зараз, коли за плечима декілька експедицій, я можу сказати, що, напевно, в Україні я вже не здивуюся нічому, але вона все ще виглядає для мене якоюсь безмежною. Я люблю кожен регіон і кожну експедицію, бо куди б ми не прямували, я точно знаю, що  відкрию для себе щось нове. Нам є що досліджувати. Зізнаюсь із власного досвіду: щоб побачити всю справжню Україну, може не вистачити життя.

Про втілену мрію

У нас одна з історій переросла в щось значно більше, аніж просто текст для Ukraїner’а. Це я про зустріч зі скульптором Валерієм Єрмаковим, який творить в селі Панасівка на Полтавщині. На момент нашого знайомства йому було 79, і він страшенно вразив нашу команду своєю жагою до життя. Тоді в нас виникла ідея реалізувати якусь його мрію, але оскільки жодної з них ми не знали, то вирішили придумати мрію для нього самі. Багато його робіт пов’язано з грецькою міфологією, і декілька разів він нам зізнався, що жодного разу не літав на літаку, тож ми вирішили звозити його в Грецію. Гроші збирали на спільнокошті. Доволі швидко вдалося назбирати потрібну суму, і ми десять днів з паном Валерієм мандрували по Греції.

Читайте також: Від зустрічей з хлопцями відмовлялася: боялася, що кавалер візьме за руку, а вона – волога та холодна

Про співпрацю зі суспільством

Нам пишуть на Facebook, заповнюють аплікаційну форму, радять кудись поїхати. Саме таким чином найчастіше ми знаходимо місце, куди попрямуємо наступного разу. Також дуже часто самі шукаємо локації і героїв.  Буває таке, що одну локацію чи одного героя одночасно радить 10 чи 15 осіб. Зараз у нас є безліч ідей, як ще можна показати Україну. Нові експедиції однозначно будуть.

Позначки:
подорожі

Найбільше читають:

Нове на сайті: