Живемо у ритмі подій
МІСТО

Бриндзя: у Львові розповіли, яким має бути справжній гуцульський сир

Традиційний гуцульський сир став першим в Україні харчовим продуктом, який отримав свідоцтво про реєстрацію географічного зазначення
14:07, Ср, 15 Січ 2020 Карина Ляшенко
Фото: Прес-клуб Львів

У грудні традиційний гуцульський сир став першим в Україні харчовим продуктом, який отримав свідоцтво про реєстрацію географічного зазначення «гуцульська овеча бриндзя». Географічне зазначення дають продуктам з тривалою історією, які походять з певного регіону і готуються традиційним для цієї місцевості способом.

Експертка проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Ганна Антонюк розповіла у Львові, що реєстрація гуцульської бриндзі тривала два роки: близько шести місяців фахівці їздили районами Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей і описували, як там роблять, зберігають та споживають традиційний сир. Згодом ці відомості стали основою офіційного документу – специфікації народного продукту.

Чому «гуцульська» і чому «бриндзя»?

Експертка пояснює: такою назвою хотіли підкреслити, що технологія виробництва належить певному етносу, який досі проживає на території колишньої Гуцульщини і береже свої традиції. За її словами, жителі гірських регіонів не говорять ні «бринза», ні «бриндза», а саме «бриндзя».

– Ми також хотіли відокремити його від звичної всім бринзи – сиру з коров’ячого молока, який насправді не має нічого спільного з традиційною гуцульською стравою. Гуцульська овеча бриндзя – це сир не розсільний, його не тримають у жодному соляному розчині, – акцентує Ганна Антонюк.

Тому гуцульською овечою бриндзею можна вважати тільки ту, яку виготовили за традиційною гуцульською технологією. Вівці, які дають молоко на сир, повинні пастися на полонинах Карпат, не менше ніж 700 метрів над рівнем моря.

Читайте також: Шістсот метрів над рівнем моря

В описі основних особливих властивостей сиру можемо знайти інформацію, що тварин повинні виганяти на полонини на початку травня і тримати їх там, поки дозволяють погодні умови (вересень).

На пасовища не можна вносити жодних мінеральних добрив. Підживлюють його за рахунок посліду овець, які пасуться на полонинах.

Доїти цих овець мають безпосередньо на полонинах двічі або тричі на день (на початку сезону). Для роботи з продуктом виробники повинні використовувати лише дерев’яні традиційні інструменти:

– Це для того, щоб зберегти культуру виробництва і споживання сиру. Показати, що традиція, яка існує ще з XIV століття, жива і люди досі її дотримуються. Бо географічні зазначення – це не лише знак якості, а й інструмент, який дозволяє зберегти сталий розвиток, культуру і традиції сільських територій, – каже Ганна Антонюк.

Після створення документу специфікації, зробили план контролю якості цього продукту.  У ньому є вимоги до безпеки якості, умов виробництва  і контролю географічного зазначення. Згідно з цим планом контролю повинні потім працювати всі виробники, які захочуть називати свій сир гуцульською овечою бриндзею.

Зону виробництва бриндзі погодили у Держгеокадастрі. Відтак, її можуть виробляти тільки у Закарпатській області, 6-ти районах Івано-Франківської області й 3-х районах Чернівецької.

Нагадаємо, з 2016 року Україна зобов’язалася охороняти понад 3 тисячі географічних зазначень Європейського Союзу. Це означає, що українські виробники не можуть постачати продукти з назвами, які уже запатентували інші регіони. Проте, наприклад, коньяк, шампанське, токай, кальвадос, граппа і херес українського виробництва можуть бути на полицях магазинів до кінця 2025 року. Сири рокфор, пармезан і фета наші виробники зможуть постачати до 2022-го. До цього часу вони мають створити власні назви продуктів.

Читайте також: Кути: Зона концентрації пам’яток єврейського мистецтва, де не побачиш навали озброєних камерою туристів

Найбільше читають:

Нове на сайті: