Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

«Бути закарпатцем – це дар божий»: Розмова з гумористкою Лєрою Мандзюк

Galnet поговорив з українською стендаперкою Валерією Мандзюк, яка у своїх виступах використовує закарпатську говірку. Гумористка двічі вигравала у «Розсміши коміка», а зараз є резиденткою Стендап Батлів і «Жіночого кварталу». Про «закарпатський гумор», дитячі бажання та підписки в Instagram – далі
19:30, Нд, 13 Вер 2020 Дарія Костинчук
Фото: Сергій Денисенко

Лєра Мандзюк переконує, що такого поняття як «закарпатський гумор» не існує. Вона переконана:  є або смішне, або ні. Стендаперка також впевнена в тому, що її акцент на якість жартів не впливає.

– Я можу взяти будь-який стендап, перекласти і розказати по-закарпатськи. Крім того, в Одесі мої сольники «заходять» глядачам навіть більше, ніж на Закарпатті. Причина в тому, що в нас люди більше сковані релігією і не завжди можуть дозволити собі посміятись над шуткою. А по-друге, вони мене не цінують як персонажа, бо вони точно такі ж і їх не здивуєш закарпатським говором, – каже вона.

Кар’єра Лєри Мандзюк розпочалася з конкурсу краси в Мукачеві. Тоді майбутня зірка українського стендапу хотіла стати однією з конкурсанток, але їй відмовили. Та це не завадило Лєрі показати себе: вона вийшла на сцену з монологом «Чому мене не взяли, я ж красотка».

– Я тоді виглядала «не фонтан», але моя самоіронія сподобалась людям. Мій козир – «містер адекватность», який завжди є в мені. Якби до того я думала, що я королева ночі, а судді мені кажуть, що це не так, то це б створило комплекс. Але я завжди адекватно оцінювала свою зовнішність.  Тоді я знала, що хочу на сцену. Після цього стендапу мене порекомендували на Відкритий мікрофон в Ужгороді, який тоді лиш зароджувався в Україні. Я його виграла і  пішло-поїхало, – згадує гумористка.

Читайте також: Фото дня: Львівський аеропорт прийняв найбільший серійний вантажний літак у світі

Росла Лєєра у простій сільській сім’ї, де стендапом, звісно ж, ніхто не займався.

– Якби у мене в сім’ї хтось займався цим, то я б була намного май адаптована до всього, шо проісходить. У мене обична сільська сім’я: восьмеро дітей, мама – домогосподарка, а тато – п’яниця. Я ж псіханула і вирішила – займусь стендапом.

Лєра переконана, що жартувати можна з усього, а коли людина кепкує зі своїх проблем – їй легшає. Людині стає легше, коли вона жартує над своїми проблемами. Тому заборонених тем не має бути.

– Я зі старту говорила про проблеми в сім’ї: немає тата, мама – хвора. Якщо б я про це не розказала, мені було б важче жити. Інша справа, що під час редактури на телебаченні деякі жарти не дозволяють. Одного разу мене запитав редактор: «Ти можеш принести хоч один монолог, де в кінці ніхто не помер?».

Якось на стендапі в Одесі гумористка сказала, що бути одеситом –  мистецтво. Ми поцікавилися, що ж на думку Лєри означає бути закарпатцем.

– Бути закарпатцем – це дар божий. Це то, чому не треба вчитися. Бо діти гір набагато сильніші та загартованіші. Інколи бачу в Києві своїх однолітків і думаю: «Як вони дожили до 23?».

Фото: Дарія Костинчук

Для комфортного життя гумористці треба  небагато. Машину собі не хоче, каже – «укачує». І не «шмоточніца» – багато одягу не треба: з рюкзаком може тиждень прожити в поході.

– Головне, щоб мені було фосо.

Фосо – це закарпатське слово, яке має угорське походження. Лєра каже, що воно означає  або дуже круто, або дуже погано. У цьому випадку гумористка мала на увазі саме перше значення.

Цікаво, що в Instagram стендаперка підписана тільки на двох людей. Чому так і хто вони?

– Колись я була підписана на багато людей, і перегляд їх мирських історій забирав дуже багато часу. Мирські – то теж закарпатське слово. Мирські історії – це нудні, нецікаві. І я була інтернет-залежна, тому в один момент відписалась від усіх. Тепер я підписана на двох людей. Це один з моїх улюблених коміків – Байдак. Він придумує прикольні штуки, проводить прямі ефіри і в них просто рахує до 100 тисяч. Другий – Павел Працкевич – мій улюблений письменник. Я за ним слідкую, щоб коли вийде нова книжка, не упустити цю новость. Більше мені нікого не нада, – пояснює Лєра Мандзюк.

Читайте також: «Піду в президенти», – львівський каратист Станіслав Горуна

Окрім творів цього письменника, Лєра любить читати книги, які стосуються гумору. Наприклад «Біблію комедії» та «Не одягайте шорти на сцену».

– До речі, в дитинстві прочитала Біблію і хотіла бути Свідком Єгови. Мріяла ходити по квартирах і говорили з людьми, – зізнається гумористка.

Своїм наставником Лєра називає Валерія Жидкова. Каже, що він  її гумористична опора.

У гумористки в Instagram є рубрика, де вона запитує людей про те, у чому сенс життя. Сама ж Лєра на це питання відповідає так:

– У процесі досягненні щастя.

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

 

 

Найбільше читають:

Нове на сайті: