Живемо у ритмі подій
РЕЗОНАНС

Частину замку – кажанам. Як планують переробити Свірзький замок

Ці стіни бачили багато – від графів до трактористів. Останні півстоліття споруда була закрита для відвідувачів. Про замок згадали знову у 2013-му, коли його намагались передати у концесію. Нині ж за нього взялись архітектори, дизайнери, юристи й археологи
16:23, Пн, 11 Лют 2019 Вікторія Андрєєва

Історія Свірзького замку бере початок у 1530-му. Про це свідчить кам’яний напис над брамою з боку подвір’я. Стіни бачили багато – від графів до трактористів. Останні півстоліття споруда була закрита для відвідувачів. Про замок згадали знову у 2013-му, коли його намагались передати у концесію. Нині ж за нього взялись архітектори, дизайнери, юристи й археологи. 

При вході на територію замку туристів захоплює вражаюча панорама: напіврозвалений замок на березі озера, а над водою сходить туман. Брама зачинена, однак за нею працюють люди. 

Читайте також: Ярмарок марнославства у Львівській облраді. Частина друга

 

Двері до господарського двору відчиняє в. о. будинку творчості «Свірж» Володимир Мандзяк. Він доглядав за замком упродовж кількох десятиліть.

У господарському дворі раніше стояв колодязь. Через ще одну браму – внутрішній дворик.  Перед центральним входом в палац була табличка, що попереджала про небезпеку всередині замку. Нині б вона доречно попереджала б про масштаби розвалин замку.

Читайте також: Щастя для дітей-сиріт ціною майже в 30 мільйонів: Що буде з будинком на Короленка

Перший зал абсолютно пустий, поміст у подряпинах, облущені стіни та старі вікна з причудливими клямками, які затягнули радянською «панцеркою» замість решіток.

В іншому залі відвідувачів зустрічає розбитий комин у кутку, а під ногами – опори та дерев’яні бруски. Де-не-де на стінах вуглинкою нашкрябали розрахунки щодо нової підлоги, а зі стін стирчать труби, до яких були під’єднані радянські «радіатори». У стінах випирають розетки, але ніде немає вимикачів. Пожежну кнопку замуровали у стіні, а поруч дріт, який має поєднувати її з системою безпеки. Единий вихід із цього приміщення – темний підвал, у якому живуть кажани.

Читайте також: Ті, що «руйнують» самотність

Невдала спроба концесії

Маленький поворот «не туди» веде до «люксових номерів» Будинку творчості: двоповерхові, з санвузлом, обліплені радянською плиткою. Дерев’яні вішаки деінде нові, але прикриті целофаном.

У 2007 році Свірзький замок записали у список “щасливчиків” – на концесію, яка передбачала передачу державних об’єктів у тимчасову експлуатацію приватним особам.

Через три роки знайшовся покупець. Бізнесмен обіцяв укласти в нього $100 млн. За неофіційною інформацією, він хотів зробити палац-готель. Але концесіонер зник у 2013, залишивши зруйновані зали.

Читайте також: «Їхня валюта – це зуби собак». Як український фотограф їздив в експедицію до племені канібалів

Грант для мрійників

Рік тому створили ініціативну групу, яка написала ґрантову програму, яка б допомогла частково відновити замок. За словами куратора проекту культурного центру у Свіржі Павла Гудімова, у вересні замок отримав майже 500 тис грн з Українського культурного фонду. Заявленим грантоотримувачем є віце-президентка Національної спілки архітекторів України Олена Олійник.

На презентації проекту пояснили, що ці кошти витратили на розробку проектно-кошторисної документації, розробку сайту (30 тис. грн) та рекламу (20 тис. грн). Утім вартість самої реставрації так і не озвучили.

Читайте також: 300 тонн вживаних речей – на переробку. Про життя в «Емаус-Оселі»

«Проект передбачає першу в Україні розробку концепції ревіталізації пам’ятки архітектури як мультифункціонального простору на засадах сталого дизайну. Інноваційність об’єкту полягатиме в поєднанні таких секторів, як архітектура та історія, мистецтво та культура, екологія та сучасний сервіс», – розповідає Олена Олійник.

Частину замку – кажанам

До розробки ревіталізації залучили також еколога Остапа Решетила. Він загдує, що у замку провели інвентаризацію, під час якої виявили колонію кажанів.

“Кажани належать до виду, який занесли до Червоної Книги України та Червоних європейських списків, тому колонію треба зберегти. Вони використовують не лише горища (в теплий час року), але й підвали (взимку). Тому при  будь якому з варіантів реконструкції, необхідно врахувати ці потреби та зберегти їхнє середовище. Якщо мирно з ними жити, то конфліктів не буде”, – переконує Остап Решетило.

Читайте також: Вова, що ти куриш?

Олена Олійник уточнила, що частину замку таки планують “залишити” червонокнижним кажанам, яких там проживає 140 особин.

Проект передбачає облаштування трьох кіл: замкове, паркове та Свірзьке. Якщо парк та околиці можна привести до ладу за один сезон, то замок потребує багато часу та інвестицій.

Павло Гудімов розповідає, що цей проект є лише баченням Свіржу: “Із ним можуть не погодитись – держава, влада чи грантодавці. Ми лише показали, як це може виглядати”.

Свій Арсенал на Львівщині

Нині замок перебуває на балансі спілки архітекторів. За словами голови правління обласної організації НСАУ Богдана Гоя, спілка також має дві концепції, які суперечать одна одній. Спілка Архітекторів хоче знайти інвестора та зробити дорогий заклад, який би заробляв гроші. Втім як це поєднуватиметься з правовим статусом державної власності невідомо, оскільки тоді Свірж не зможе працювати як центр культури.

Читайте також: Поганий сусід: як Львів втрачає віллу Бачевських

Другий формат – складніший. Зберегти замок таким, як він є, але використовувати для громадської роботи під керівництвом держави. Тоді його не можна вважати комерційно привабливим.

«Ми наголошуємо, що не треба з замку робити будинок творчості чи абстрактний міжнародний центр архітектури, який перетвориться на готель. Свірж має бути прототипом Арсеналу у Києві: доведений до хорошого технічного стану з виставками та інсталяціями, розрахованими на прогресивну молодь. За грубими підрахунками вартість такої програми 8-10 мільйонів на два роки», — додав Богдан Гой.

А вже цієї весни у замку планують запустити новий проект, який відкриє його для відвідувачів.

Читайте також: Переполох на Левандівці: чи уникнуть учні школи №65 навчання у другу зміну

Найбільше читають:

Нове на сайті: