Живемо у ритмі подій
МІСТО

Чим більше кисню – тим світліші легені: що можна побачити у Львівському анатомічному музеї

Легені курця, серце тюленя, оповита судинами рука… Здавалося б, побачити усе це на власні очі можуть лише практикуючі хірурги
15:40, Нд, 09 Чер 2019 Юлія Короленко
Легені ведмедя. Усі фото – Galnet

Але таку нагоду мають відвідувачі Анатомічного музею Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Експонати, яким понад 100 років, виглядають наче новостворені. Методика їхньої муміфікації канула у Лету, хоча цінністю не поступаються препаратам найдавніших музеїв Європи.

– Музей засновано у 1884 році. Майже усі препарати (частини організму, призначені та підготовлені для дослідження – ред.) – автентичні. Якщо за кордоном часто використовують пластик, то тут зберігаються справжні людські органи: муміфіковані, а також вологі препарати, фіксовані у формаліні або спирті з гліцерином, – розповідає доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри нормальної анатомії Леся Матешук-Вацеба.

До речі, вона – перша жінка, яка очолює кафедру. Раніше вважалося, що анатомія – виключно чоловіча справа.  

Читайте також: Заклад був на межі знищення: Аптека «На Марійській площі» знову запрацювала

Унікальне не лише наповнення музею, але й приміщення, у яких він розташований. Наприклад, неподалік виставкових залів – найдавніша в Україні аудиторія: так званий анатомічний театр. Тут повністю збережений інтер`єр і облаштування XIX століття. Студенти сидять на тих самих лавах, що й їх попередники за часів Австро-Угорщини. А викладачі віщують їм премудрості медичної науки за кафедрою, яка «проживає» друге століття.

Анатомічний театр

Усі передлекційні зали мали своєрідні холи, у яких студенти могли підготуватися до занять. У радянські часи тут був склад старих поламаних меблів. Леся Ростиславівна згадує: під час ремонту побачили частину стародавніх фресок, тож вирішили відновити давню традицію й створити передпокій, який припав студентам до душі. Як і у залах музею, вражають шафи, збережені з часів Австрії. Засновник музею – професор-анатом, який здобував освіту та викладав у Віденському та Ягеллонському університетах, Генрик Кадий.  Очолюючи кафедру нормальної і топографічної анатомії протягом 18 років, налагодив лекції та практичні заняття для студентів, підготував колекцію нових матеріалів для музею. Він же був першим завідувачем кафедри нормальної анатомії і гістології відновленого медичного факультету, прочитав студентам першу лекцію. Його відзначили численними дипломами за розробку нових методик та виготовлення анатомічних і гістологічних препаратів, застосування парафіну для анатомічних препаратів тривалої фіксації. Саме він запропонував використовувати формалін для консервації трупного матеріалу. Професором Кадиєм розроблено спосіб фарбування нервових клітин за допомогою солей важких металів.

Життя Генрика Кадия обірвалося раптово та трагічно у 61 рік. Бальзамуючи тіло намісника Галичини у 1912 році, пошкодив палець і помер від септичного зараження.

– Усі ці роки музей відвідують як школярі, так і лікарі та професори з усієї Європи, залишаючи відгуки у спеціальній книзі. Приємно вражені вчені мужі з Віденського, Ягеллонського університетів, Австралії, Канади та Америки. Були молодята з Іспанії, які вирішили провести медовий місяць у найцікавіших медичних музеях світу. Кажуть, наш заклад не поступається найстарішому, який знаходиться у Турині, – розповідає пані Леся.

Перший зал присвячений остеології – вченню про кістки. Тут збережені численні скелети як людей різного віку, так і тварин. Особливу цінність представляють фігури у динаміці – завдяки ним можна чітко побачити скорочення м`язів під час руху. Саме тому відвідувати музей полюбляють студенти Академії Труша.

Безцінними вважають шість картин Андреаса Везалія, які також демонструють м`язи під час різноманітної рухової діяльності – статевого акту, бігу, напруження…

За склом перед нами постають вдало збережені рештки людей, які жили понад 100 років тому. Дитячі черепи демонструють, як постійні зуби замінюють молочні.

У другому залі – препарати нутрощів, мозку, судинно-нервових пучків порожнин і кінцівок.

З допомогою музейних препаратів можна детально вивчати будову вуха, серця людей та різноманітних тварин, статевих органів, селезінки… Неабиякі відчуття викликають забальзамовані людські голови, вади розвитку нирок та кінцівок.

Шість пальців кисті
Шестипалі стопи

Маємо змогу порівняти, як виглядають легені курця, людини, що працює у шкідливому середовищі та ведмедя, який весь час перебуває на свіжому повітрі. Робимо висновок: чим більше кисню – тим світліші та здоровіші легені.

Легені ведмедя

Препарати зберігаються в австрійських шафах, кожна з яких важить близько 0,5 тонни. Вони містять особливий секрет: зачиняються та відчиняються тільки у випадку правильної рівноваги.

Шафа зі скелетами

Багато часу у музеї проводять студенти. Тут вони докладно вивчають анатомію людини. Користуються препарувальними столами збереженими з часів Австро-Угорщини. На них розкладають анатомічні препарати. Самостійно виготовляють деякі з них.

Читайте також: Енколпіони, прикраси та гаманці: Як жив Львів у середні віки (ФОТО)

Вже минуло пів року, відколи ректор ЛНМУ ім. Данила Галицького, професор Борис Зіменковський звернувся до МОЗ щодо підпису клопотання на Міністерство освіти, аби унікальний музей включили до переліку національного надбання України. Наразі – відповіді немає. 

Леся Матешук-Вацеба
Позначки:
анатомія музей

Найбільше читають:

Нове на сайті: