Живемо у ритмі подій
МІСТО

Чим живе Левандівка

Чому Левандівка має кримінальний шлейф, що приваблює у районі переселенців зі сходу та як на місцевому ринку торгують тарганами  – репортаж Galnet

Доїхати з центру Львова на Левандівку, якщо немає заторів, можна за 20 хвилин. Біла цегла тутешніх 9-поверхівок, зведених наприкінці 80-х, і приватні повоєнні будинки гармонійно доповнюють січневу сірість. Про кримінальну славу району, боротьбу із забудовниками, культурне життя і заклади харчування розповідають місцеві мешканці – соліст Львівської опери, менеджерка з продажу та журналістка.

«На Левандівці живе вся моя родина»

Він – один з небагатьох, хто може назвати себе корінним левандівцем. Олег Лихач народився і виріс у батьковому будинку на вулиці Заболотній. Зовсім поруч – хата дідуся, яку той збудував у повоєнні роки. В юності Олег не цурався жорстких правил вулиці, але це не завадило йому стати солістом Львівської опери. На головній сцені міста виступає понад два десятки років.

“З багатьма друзями я знайомий навіть не зі школи, а з дитячого садочка. Ми досі підтримуємо теплі стосунки”

– На Левандівці живе вся моя родина, – розповідає Олег Лихач. – Свого часу з 24-х будинків на Заболотній – цю місцевість ще називають Старою Левандівкою – у вісьмох жили мої сестри, брати, тітки… З багатьма друзями я знайомий навіть не зі школи, а з дитячого садочка. Ми досі підтримуємо теплі стосунки.

Зустрівшись біля головної культурної установи Левандівки – центру «Супутник», ми прямуємо нерозчищеним від льоду тротуаром до місцевої «Просвіти». Це – перша сцена Олега. Старенька будівля на розі Сяйва і Широкої є для нього особливо важливою – тут виступала його матір.

– Мама була однією з тих, хто відроджував «Просвіту» на Левандівці, – веде далі Лихач. – Колись виконувала тут партію з «Наталки Полтавки». Кажуть, так тупнула ногою, що сцена проломилась…

Читайте також: 87 тисяч гривень боргу за тепло: Як львівські чиновники до боржників ходили

На замерзлому Левандівському озері граються місцеві діти

У музичну школу мати возила сина на вулицю Коперника – навчатись на Левандівці було ніде. Попри те, що всю юність провів зі скрипкою за пазухою, вуличні пригоди Олега не оминули. Каже, білою вороною не був.

– Криміногенна ситуація загострилась у 90-х – люди не мали роботи, – продовжує співрозмовник. – Це відчувалося навіть в повітрі. Пригадую, як на Левандівському мосту відбувались масові побоїща – 100 на 100, а то й 200 на 200. Жодна дискотека не обходилась без бійки. В хід йшли і ланцюги, і арматура. Міліція нічого не могла вдіяти. Бігали, шукали… Та що там, замолоду я й сам, бувало, брав участь у таких баталіях. То був час, коли гроші ще всього не вирішували – хлопці з’ясовували стосунки по-лицарськи.

Серед головних проблем Левандівки Олег Лихач називає транспортну. Щоб виїхати ввечері хоча б до центру, доводиться простоювати на зупинці й годину. У гіршому разі маршрутки взагалі може не бути. Водії дозволяють собі відхилятись від графіка. Майже немає у районі і пристойних закладів харчування.

“То був час, коли гроші ще всього не вирішували – хлопці з’ясовували стосунки по-лицарськи”

– Рівень закладу визначають його гості, – каже Олег Лихач. – Ви навряд чи знайдете тут кафе, у яке зважитесь запросити пристойне товариство…

«Люди побачили результат – протистояти олігарху-забудовнику цілком можливо»

Журналістка Сюзанна Бобкова вказує на 14-поверховий будинок, розташований навпроти храму Вознесіння Господнього. Там вона провела своє дитинство. Зараз у цій квартирі мешкає її бабуся.

– Трохи навіть образливо, що цей район розвивається так повільно, – каже Сюзанна. – На жодному з левандівських маршрутів досі немає жодного нового автобуса. Тролейбуси такі старезні, що, здається, колись розваляться просто посеред дороги. Тільки недавно з’явилось кілька новіших. Транспорт перевантажений, але ця проблема є по всьому місту.

“На жодному з левандівських маршрутів немає нових автобусів”

Левандівка, на відміну від Сихова, не забудовувалась так званими «панельками». Багатоповерхівки 1960-х – 1980-х (9 і 14 поверхів) будувались в основному з добротної білої цегли. У будинку, в якому живе бабуся Сюзанни, тільки недавно полагодили вантажний ліфт. Майже десять років усі меблі доводилось тягнути сходами або ж доламувати пасажирську кабіну.

Журналістку часто запитують про кримінальну Левандівку. Зовсім недалеко від її дому, наприкінці вулиці Суботівської, колись мешкав Орест Завінський – один з найвідоміших кримінальних авторитетів Західної України. У 80-х «Завіня» організував на Левандівці власне бандитське угруповання – «Рокс». Банда займалась рекетирством. Віддалена від міста густими рядами залізничних колій і безперервним гулом вантажних потягів, Левандівка була вигідним місцем «праці» місцевих кримінальників.

Читайте також: Алло, “швидка”? Чому на допомогу доводиться чекати понад годину і хто зловживає викликом 103

Влітку 1994-го Завінського вбили. Просто біля власного будинку на Суботівській. Після перестрілки Орест забіг у хату, але одна куля зачепила шию – він стік кров’ю, не дочекавшись приїзду «швидкої». Замовників так і не знайшли. На масштабному похороні кримінального авторитета було чимало чоловіків у чорних шкірянках. Кажуть, з’їхалась «братва» чи не з усієї України.

Після перестрілки Орест забіг у хату, але одна куля зачепила шию – він стік кров’ю, не дочекавшись приїзду «швидкої»

– Про це вбивство гуділа вся Левандівка, – каже Сюзанна. – Я тоді якраз закінчувала школу. Ми з подругою пішли подивитись, що сталося. На будинку були сліди від куль. Неподалік звідси, теж на Суботівській, мешкала і Любов Кушинська (засуджена до довічного ув’язенння за вбивство з метою заволодіння квартирою одного з вбитих; помилувана Президентом у березні 2018-го – Ред.).

На Левандівці вигідно орендувати житло. Знайома Сюзанни винаймає хорошу «однокімнатку» за 3 тисячі гривень. Тоді як за аналогічні умови в інших районах міста доведеться викласти від 7 до 10 тисяч. Можливо, саме тому на Левандівку часто перебираються переселенці з Донбасу та Криму – їх, за спостереженням журналістки, тут суттєво побільшало.

Раніше мешканці мікрорайону не мали проблем з працевлаштуванням. Сьогодні – ситуація плачевна. Величезні керамічний завод і молокозавод – розвалились, протезний – дихає на ладан. Багато левандівців влаштовуються на сезонну роботу у «Лімо». Найпоширеніші вакансії у Facebook-групах – перукарі та продавці магазинів. Перукарень тут справді багато. Послуги на Левандівці значно дешевші, ніж у цирульнях в центрі.

Найпоширеніші вакансії у Facebook-групах – перукарі та продавці магазинів

Одна з головних торгових точок – місцевий ринок. Журналістка недавно дізналась пікантний випадок – одна жінка придбала на базарі печиво, а в пакеті знайшла тарганів. Сюзанна не пригадує, щоб місцевий ринок, що простягнувся вздовж Широкої, коли-небудь зачинявся на санітарний день.

– Левандівка має гарний парк, – намагається знайти позитив Сюзанна. – Мешканці не дали його забудувати. І з цього моменту зародилось певне громадське середовище. Люди побачили результат – протистояти олігарху-забудовнику цілком можливо.

За її словами, більшість ініціатив з розвитку Левандівки завершуються на етапі допису у Facebook. Тільки максимальна залученість громадськості у житті району і постійний контроль можуть дати старт змінам на краще.

«Зізнаватись, що ти – з Левандівки, колись було соромно»

З Мар’яною Фариняк, менеджеркою з продажу одного з інтернет-магазинів, ми зустрічаємось біля школи №67. Дорогою дівчина розповідає веселу історію про суперництво з конкуренткою за посаду старости у випускному класі, виклик на педраду і давно вичерпаний конфлікт з вчителькою.

“Якщо надумаєш прогулятись ввечері, то після восьмої добратись до центру проблемно – маршрутки вже можуть не курсувати”

– На Левандівці бракує культурних подій, – розповідає Мар’яна. – У мої шкільні роки тут майже нічого не відбувалось. Зараз розвивається культурно-мистецький центр «Супутник», у якому діти займаються вокалом, записуються на студії «Брунька». Наприкінці серпня тут відбувається «Фестиваль Параджанова». З його насиченої програми місцевих, правда, найбільше цікавить велика повітряна куля, яку встановлюють на Авіаційній.

На Левандівці чимало таких вулиць – Пропелерна, Моторна, Повітряна, Ангарна. На місці іподрому у 1912-му тут облаштували перше львівське летовище. Менш ніж за два десятки років аеропорт перенесли у Скнилів, але про авіаційну Левандівку тут досі нагадують поржавілі номерні таблички на стінах обшарпаних особняків.

Стара Левандівка нагадує про своє провінційне минуле рядами приватних будинків

– Це незручний район для молоді, – каже Мар’яна. – Якщо надумаєш прогулятись ввечері, то після восьмої добратись до центру проблемно – маршрутки вже можуть не курсувати. Доводиться йти через міст на Городоцьку – і вже там стояти на зупинці. Це дуже дратує. Наступна проблема – тут немає жодного закладу з доброю кавою. Жодного. Користуючись нагодою, прошу: відкрийте, будь ласка, на Левандівці кав’ярню!

Серед улюблених місць Мар’яни – місцеве озеро та Левандівський парк. Дівчина пригадує, як на березі водойми з технічною водою колись малювала пейзаж. На заборону купання багато місцевих влітку не зважають. Попри зимову сірість, мікрорайон доволі зелений. Стара Левандівка нагадує про своє провінційне минуле рядами ошатних приватних вілл. Деякі з них заховались у затінку високих новобудов.

“Тут немає жодного закладу з доброю кавою”

За 15 років життя на Левандівці Мар’яна не раз зустрічалась з насмішкуватим сприйняттям району. Мовляв, людина виїхати з Левандівки може, а от Левандівка з людини – ні. Друзі іронізували і про кримінальність мікрорайону, хоча знайти реальні підтвердження цього зараз доволі складно.

– Яких змін потребує Левандівка? Хотілося б найперше реформ у шкільній освіті, – каже на звершення Мар’яна Фариняк. – Важливо говорити з дітьми про толерантність, рівність, про цінності. У школах досі нав’язується консервативне сприйняття життя. Люди з якісно новим рівнем освіти робитимуть цей район кращим.

Фото: Орест Дрималовський, Galnet

Читайте також: Що і за скільки охоронятимуть муніципали у Львові

Позначки:
Левандівка Львів

Найбільше читають:

Нове на сайті: