Живемо у ритмі подій
МІСТО

«Для України цей випадок є прецедентом»: як рятуватимуть панно на львівському Винзаводі

Нещодавно з’явилась інформація про те, що найближчими місяцями в Дніпрі відбудеться аукціон щодо продажу майна державного підприємства Укрвино, яке розташоване у Львові, на Погулянці, 26
17:03, Вт, 13 Сер 2019 Карина Ляшенко
Фото: Galnet

На його території є панно 1979 року авторства Григорія Кічули та Ярослава Шеремети. Міська влада вважає, що панно треба зберегти. Так, заступник міського голови Андрій Москаленко планує винести на найближче засідання виконавчого комітету рішення про фіксацію панно як цінного об’єкту, потім провести дослідження щодо того, яким способом його краще зберегти, а згодом  мистецьку знахідку передадуть на баланс музею «Територія терору».

«Саме через те, що аукціон відбуватиметься не у Львові, ми хочемо особливу увагу привернути до цього панно. Воно має бути збережене. Для нас зараз первинним є залучення реставраторів і тих, хто може оглянути детально кожен кахель, який тут є і зрозуміти, яким чином за ним доглядати», – розповів Андрій Москаленко.

 

Директорка музею «Територія терору» Ольга Гончар каже: головне – надати цьому об’єктові охоронний статус. Потім уже можна вирішувати, будуть панно демонтувати окремо, зі стіною, чи взагалі залишать об’єкт на місці з умовою представлення його для публічності.

«Основна складність у тому, що для України цей випадок є прецедентом. Ні музейники, ні правова сторона такого ніколи не робили. Тому ми радимось з іншими інституціями щодо того, як цей об’єкт облікувати, як його прийняти, демонтувати і доглядати за ним. Буде дуже складна правова і технічна процедури».

Андрій Москаленко стверджує, що уже цієї п’ятниці, 16 серпня, міська рада зможе ухвалити необхідне рішення. Терміновість пов’язана з тим, що усі уточнення про цінність об’єктів на території повинні бути оприлюднені до аукціону.

«Я думаю, що демонтаж панно – це великий виклик, якщо такий взагалі можна зробити комплексно. Стіна доволі груба, тому якщо ми кожну плитку забиратимемо, можливо, вони взагалі будуть втрачені. Тому найближчим часом ми запросимо фахівців. Але питання треба розглядати у ширшому контексті. Що продають: будівлю, територію і яке майбутнє цієї території», – прокоментувала ситуацію начальниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.

Яку художню цінність має панно на Погулянці

Про це Galnet розповіла історик мистецтва Галина Хорунжа:

«Якщо ми говоримо про пам’ятки радянського періоду, то дуже важливо розглядати і той сенс, що часто вони набувають політичного відтінку. Конкретно у цій ситуації, я маю надію, цього не станеться. Цей об’єкт не візуалізує того, що ми можемо умовно позначити як транслятор тоталітарних ідей. У цій іконографії простежується вплив і бойчукістів і українського монументалізму. Цей сюжет міг би бути і у 19 і на початку 20 століть», – пояснила Galnet Галина Хорунжа.

Історик мистецтва каже, що панно є цінним і тому, що його автори відомі серед керамістів. Також там є певні технологічні особливості, які пояснюють крихкість твору: зазвичай такі вироби створюють на стійкій основі, наприклад, шамотній, а це панно зробили на основі для виготовлення декоративних тарелей.

«Але декоративні тарелі прикрашають інтер’єр, а панно – екстер’єр, тому руйнівні наслідки викликані в більшості природним фактором. Зазвичай речі такої технології живуть найбільше 40-50 років, тому якщо зараз нічого не робити з панно, ми його втратимо», – говорить Галина Хорунжа.

Жінка також наголошує на тому, що такі речі є безпосередніми свідченнями про свій час. Вони стануть в пригоді тоді, коли ми почнемо реконструювати історію. Не тільки з огляду на ту чи іншу подію, а й з точки зору того, як люди могли візуалізувати себе. Історик мистецтва пояснює, що у роботах цього періоду відчувається радянський титанізм.

«На цих роботах зображені люди, які можуть і ракети запускати і збирати виноград чи робити найтонші операції. У цьому особливість радянського монументального мистецтва. Воно показує велич людини, а конкретно ця робота є чудовим прикладом незаангажованої ідеологічно величі».

Нагадаємо,  у липні забудовник знищив мозаїку магазину «Океан» у Львові, яку мали зберегти. Магазин збудували у 1982 році. Чому мозаїка на «Океані» така цінна для львів’ян, Galnet писав ТУТ.

Ось як знищення твору мистецтва прокоментував син автора мозаїки.

Після знищення мозаїки десятки львів’ян зібрались на акцію “Похорон рибок”.

Читайте також: «Забудовники уже не зможуть сказати, що не знали про цінність»: перелік мозаїк Львова стане відкритим

Найбільше читають:

Нове на сайті: