Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Домажир: як і від чого на Львівщині рятують бурих ведмедів

Про те, як рятують ведмедів з неволі, із чого починається їхнє нове життя, – у проекті #Люди_дії на Радіо FM Галичина розповів директор центру реабілітації ведмедів «Ведмежий Притулок Домажир» Ігор Николин.
17:20, Сб, 29 Гру 2018 Святослав Драбчук

Потап дев’ять років прожив у тісній клітці біля ресторану, Христина – декілька років гастролювала у мандрівному цирку і жила на вулиці просто під сонцем, Бодю – визволили із нелегального ринку, де торгували дикими тваринами, а 16-річного Тайсона – із мисливської станції, де він був «тренажером» для мисливських собак. Їхні жахіття закінчились, коли в Україні почав працювати Міжнародний фонд «Чотири лапи», а на Львівщині відкрили ведмежий притулок «Домажир», який став новою домівкою для десяти ведмедів.

Про те, з чого все почалося

Це була ініціатива наших закордонних колег з організації «Чотири лапи» (Four Paws International – ред.), яка в Європі існує вже більш ніж 30 років. Одним із напрямків діяльності цієї організації є збереження в природі диких тварин, серед яких – і бурі ведмеді. Тому по всій території Європи створюються притулки для ведмедів. До нас таких було чотири, наш став п’ятим.  Чому вони зупинились на Україні? Тому що в нас досі існує нецивілізоване ставлення до дикої природи. Скажімо, бурі ведмеді є в Червоній книзі України, але, водночас, їх досі експлуатують у мандрівних цирках, на притравлювальних станціях, або ж тримають  як експонати в тісних клітках чи розважальних закладах.

Читайте також: У Домі Франка навчать робити святкового Дідуха

Про знайомство з «Чотирма лапами»

Я знайомий із «Чотирма лапами» з 2015 року. Зізнаюсь, що до того часу чомусь  не був близьким до тематики збереження  тварин у дикій природі, зате мав реноме хорошого фахівця у напрямі менеджменту. Представники організації  з Німеччини вийшли на мене на тому етапі, коли старт проекту на Львівщині «буксував», щось довго не могли знайти потрібної ділянки.  Мене «Чотирьом лапам» порекомендував один мій колега з Відня. Ми зустрілись, і з того часу розпочалася наша співпраця.  Я взагалі у житті завжди шукаю щось нове, чи то нетрадиційне, де є певні виклики, де можна себе проявити. Тож саме цим мене підкупив проект.

Читайте також: Кабмін затвердив важливий закон про трансплантацію

Про «життя» тварин у неволі та їхнє визволення

Годували хлібом або яблуками, а буває – і якимись помиями. Є ведмеді, які ніколи не відчували під лапами землі чи трави. Кожна акція із визволення їх з неволі має певні особливості, кроки, які повинні бути зроблені. Ну, наприклад:  спершу йдуть попередні домовленості з власниками тварин, які  можуть тривати від кількох тижнів до кількох місяців, опісля – формується група людей, які займаються перевезенням тварини, тобто зоологи, ветеринари, активісти. Перед тим, як вивести з клітки, тварину візуально оглядають, присипляють, після анестезії відбувається ветеринарний огляд: УЗД, проби крові, перевірка зубів. Усе це робимо для того, щоб визначити загальний стан тварини. Далі ведмедя переносимо в нашу клітку і виводимо зі сну, бо таких тварин можна транспортувати на далекі відстані тільки таким чином.

Про перші кроки на волі

Перші кроки якоюсь незвіданою територією врятовані ведмеді роблять дуже обережно, вони все ретельно вивчають і до всього принюхуються. Потім вони знаходять собі якесь улюблене місце і там ховаються. Наприклад, коли ми врятували  за допомогою екологічної інспекції і поліції циркову ведмедицю Христину  і випустили у її новий великий вольєр, вона знайшла собі там улюблене місце і 3 дні не виходила, бо вважала, що це її прихисток.

Читайте також: «Нові маршрутки, збільшення їхньої кількості, чистота – усе буде, але після підняття тарифу», – голова Асоціації перевізників Львівщини

Про зміни в житті ведмедів

Найпомітнішими змінами є те, що ведмеді набирають нормальну вагу, їхня шерсть стає набагато яскравішою, бо ж хутра у них бувають як світлі, так і темні. Зникає той страх, який ми бачимо в їхніх очах, коли зустрічаємося вперше.  Наприклад, той же Потап. Він дуже любить зустрічати гостей, і таке враження, що навіть посміхається людям. Зараз у неволі по всій країні є ще до 200 особин ведмедів. Але я вже спостерігаю, що зараз відбувається переусвідомлення у багатьох людей у ставленні до тварин, до дикої природи.

Читайте також: 100 років: на Львівщині живе вогнеборець-довгожитель

Усі фото зі сторінки притулку.

Найбільше читають:

Нове на сайті: