Живемо у ритмі подій
МІСТО

Грибовицьке сміттєзвалище: Що насправді сталося і яка його подальша доля

Закриття Грибовицького сміттєзвалища стало за останні три роки однією з головних причин усіх львівських бід зі сміттям

Три роки тому, 28 травня, на Грибовицькому сміттєзвалищі спалахнула пожежа. Її гасили протягом трьох днів. Коли вогонь вдалось погасити, на випадок повторного загорання на місці залишились чергові машини пожежників. 30 травня, орієнтовно о 15.30,  на Грибовицькому сміттєзвалищі стався обвал сміття. Сміттєва лавина у 100 метрів поховала четверо людей – Юрія Рудого, начальника ДПРП-48 м. Рава-Руська, Андрія Вненкевича – начальника караулу ДПРЧ-17 м. Жовква,  Богдана Юнка, сержанта служби цивільного захисту м. Жовква. Також того дня зник безвісти інженер-еколог ЛКП «Збиранка» Олександр Бутін. Він теж, припускають, міг потрапити під обвал.

Читайте також: Що відбувається з львівським сміттям після того, як воно потрапляє у сміттєві контейнери (Розслідування)

Що ж трапилось насправді і що відбувається тепер?

Три роки тому, наприкінці травня 2016 року український сегмент фейсбуку тільки й писав, що про трагедію на Грибовицькому сміттєзвалищі: спочатку виник зсув, через деякий час смітник почав горіти, потім намагання загасити пожежу, потім знову зсув і як наслідок всього цього – загиблі рятувальники. Сміттєзвалище відразу ж закрили, голосно заявивши, що жодного кілограму сміття там більше не буде. Так почалося те, що потім назвуть «сміттєвою блокадою Львова». Проте якщо вдивитися у деталі, то ситуація виглядає дуже цікавою.

Коли на Грибовицькому сміттєзвалищі виникла пожежа, особливої паніки не було – пожежі на сміттєзвалищах стаються часто-густо. Тож виїхала бригада ДСНС, аби загасити пожежу. І почали заливати загорання водою. Та це довгий час не допомагало.

Фото ЛМР

Як прокоментував Galnet представник ДСНС України у Львівській області, ніяких посадових інструкцій на такі випадки у них не передбачено:

«Ми гасимо такі пожежі, як і будь-які інші. Там немає жодної специфіки – приїжджає пожежна бригада і заливають водою місце займання. Просто не завжди вдається вчасно зреагувати. Ну і сміття горить специфічно, воно тліє, тому це займає так багато часу».

Читайте також: Для вирішення проблеми зі сміттям на Львівщині пропонують збудувати регіональний полігон

Здається ніби вичерпна професійна відповідь, але якщо розібратися ґрунтовніше, то все не так просто.

Справа у тому, що міжнародні фахівці виділяють два типи пожеж на сміттєзвалищах: поверхневі та внутрішні. І якщо для поверхневого займання дійсно найкращим варіантом є гасіння місця займання водою, то головне у внутрішніх пожежах – перекрити доступ кисню до місця займання, щоб заблокувати подальше розповсюдження пожежі, а для цього зазвичай використовують ґрунт. Такі внутрішні займання, які періодично виникали на Грибовицькому полігоні, зазвичай обумовлені тим, що саме звалище працювало неналежним чином, сміття не трамбувалось, газовідводи були відсутні, а товща ґрунту, яким мали б пересипати сміття – була недостатньою, а на схилах і взагалі відсутня. Тож біогаз, який утворюється всередині сміттєзвалища, блукає неконтрольовано, а саме сміття на глибині 4-5 метрів, де температура від біологічних процесів гниття значно вища, може загорітися при незначних тертях або при потраплянні на сміттєзвалище швидкозаймистих матеріалів. Скоріш за все щось з цього і трапилося у Грибовичах. Та пожежники, які залили все водою, насправді тільки нашкодили – збільшили площу пожежі та прискорили зсув, який і став причиною гибелі рятувальників. Проте навіть така трагедія не стала повчальною для ДСНС – там досі не розробили жодних механізмів реагування на такі випадки.

Проте, що зроблено, то зроблено. Треба було рухатися далі, бо нове сміття накопичувалося у місті кожного дня і необхідність його утилізації ставала дедалі гострішою.

Читайте також: Як у Львові прощалися з Маркіяном Іващишиним (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Голова ЛОДА заявив, що більше не допустить жодного кілограму сміття на Грибовицьке сміттєзвалище, і його закриває. Як пишуть журналісти сайту «Варіанти», ця заборона була рівною для всіх, проте швидко знайшлися ті, хто був «рівнішим» – сміття вже нелегально хоча і в набагато менших обсягах продовжили звозити на Грибовичі «через чорний вхід». Проте великі оператори збору сміття у Львові (а їх шість) тепер змушені були вивозити сміття далеко за межі області і зіштовхуватись з так званою «сміттєвою блокадою Львова». Це далося в знаки – як самим компаніям з вивезення сміття, так і жителям міста.

Та навіть це вдалося подолати. Львів не засипало сміттям, а центр міста, попри всі негаразди і складнощі, виглядав чистим та прибраним.

Як прокоментував власник компанії «GreenEra Ukraine» Богдан  Михалусь:

«Мені тоді керівництво міста поставило чітку задачу – щоб у центрі Львова було чисто і щоб ми допомагали іншим перевізникам, котрі не справляються з вивозом сміття. Наші працівники працювали ледве не в три зміни, аби впоратися з тими обсягами, які накопичувалися, і вивозили то сміття по всій Україні, хто приймав – від Франківщини до Донеччини. Та результат був очевидний – центр міста залишався чистим і прибраним, хоча ніхто навіть не задумувався, яких зусиль і грошей це коштувало», – згадує у коментарі для Galnet Бодан Михалусь.

Подальша доля сміттєзвалища

Якщо проблеми з вивезенням сміття зі Львова потрохи вдавалося вирішити, то Грибовицьке сміттєзвалище так і продовжувало простоювати. Дуже швидко величезна територія, вкрита сміттям, почала заростати травою та поодинокими кущами, а інфільтратні озера і далі лякають мешканців села Малехів.

Аж потім, як подарунок долі, з’явилися зацікавлені особи: український підрозділ компанії EGIS на кошти, надані урядом Франції та ЄБРР спільно зі львівською місцевою владою розробили проект рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. До того ж Рамкова Директива № 2008/98/ЄС Європейського парламенту вимагає рекультивації сміттєзвалищ, що не відповідають критеріям полігонів ТПВ.

Читайте також: У Львові пікетують мерію і вимагають відставки Андрія Садового (ФОТО)

Тож проект рекультивації сміттєзвалища, монтажу установок для збору біогазу та очистки інфільтратних озер розробили і подали на розгляд.

Справа мала зрушити з місця. Та потім виникли нові складнощі. Коли проект скерували на затвердження до ЛОДА, то там відмовлися його затверджувати, посилаючись на необхідність експертизи.

«Ми маємо сумніви стосовно фінансової прозорості та обґрунтованості цього проекту. До того ж враховуючи нещодавній корупційний скандал з директором ЛКП «Збиранка», вважаємо необхідним направити цей проект на перевірку до правоохоронних органів на предмет прозорості та доцільності цього проекту. І якщо правоохоронці не виявлять жодних порушень, ми залюбки підпишемо цей проект» – прокоментував Директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Руслан Гречаник.

Тож стає зрозуміло, що питання сміття у регіоні знову переводять з господарської площини у площину політичну.

Та навіть якщо політикам вдасться владнати ці розбіжності, що ж Львів отримає у результаті?

Так, згідно з інформацією, наявною у самому проекті, сміттєзвалище планують рекультивувати за рахунок вирівнювання кутів схилів сміття, накривання звалища землею, ізоляції поверхні сміттєзвалища від попадання вологи та кінцевого рекультиваційного шару зелених насаджень. Та проблема полягає у тому, що обсяги сміттєзвалища при його правильній експлуатації ще не вичерпані. То ж набагато доречнішою виглядала б модернізація цього сміттєзвалища і перетворення його на сучасний полігон ТПВ, який би міг послужити львів’янам ще кілька років. Проте цей варіант не розглядається, а необхідні обсяги, які б дозволили закрити це сміттєзвалище, планують досипати землею. Сміття ж й надалі возитимемо за 1000 кілометрів, і надалі продовжимо шукати місце на теренах області, придатне під новий полігон.

Фото: tvoemisto.tv

Поки що не до кінця зрозуміло логіка розробників проекту та місцевих (яких міських так і обласних) чиновників. Та хочеться вірити, що окрім фактичного дотримання європейських директив ми колись навчимося так само раціонально і обдумано ставитися до наших ресурсів і екології, як і європейці. Можливо тоді ситуація дійсно зміниться і сміттєва індустрія стане дійсно цивілізованим бізнесом, а не предметом політичного маніпулювання?

Читайте також: Розпуск Ради оскаржили у суді. Чи вплине це на парламентські вибори?

Найбільше читають:

Нове на сайті: