Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Хотіли обдурити навіть Бабу Нюсю: як на Львівщині діють інтернет-шахраї

Розповідаємо про найпопулярніші «схеми», якими шахраї користуються протягом останніх двох років
16:40, Пт, 23 Кві 2021 Марта Байдака
Фото ілюстративне: OLX. ua

Допоки звичайні магазини закриті через карантин, жителі Львівщини масово почали закуповуватися в інтернеті. А разом з ними активнішими там стали шахраї. Під час пандемії онлайн-злочинці вигадують нові «схеми» з викачування грошей від наївних користувачів мереж. Практично повна безкарність, анонімність, велика кількість довірливих людей – усе це підживлює бізнес «на повітрі». Щоб застерегти своїх читачів, Galnet з’ясував, як працюють найпопулярніші «схеми» протягом останніх двох років.

Львів’янка Ірина Войтек хотіла продати в інтернеті сукню, натомість, за декілька кліків втратила кругленьку суму.

Я хотіла продати своє плаття через «OLX». Виставила оголошення про це і дуже швидко знайшлася клієнтка, яка захотіла отримати відправлення через «OLX Доставку». Щоправда, усю переписку ми вели не через сам додаток «OLX», а через «Viber», до речі, на номері, з якого писала клієнтка, висвітлювалося її фото, тож сумнівів у тому, що людина реальна у мене навіть не закрадалося. Дівчина скинула мені посилання, за яким я мала перейти і заповнити реквізити своєї картки, начебто для того, щоб за ними вона могла переказати кошти за мою сукню. Я ввела усі дані, але мені прийшла відмова, уже пізніше я зрозуміла чому – бо на моїй картці було лише 300 гривень. Але після першої відмови я спробувала застосувати іншу картку, на якій було більше грошей. І коли я ввела усі дані, кошти з моєї картки зникли. Лише тоді я зрозуміла, що по той бік смартфона працює шахрайка, ми почали переписуватися, але вона мене переконувала, що я просто неправильно оформила доставку і моя сукня їй уже не потрібна. У висновку – кошти мені не повернули, а номер аферистки через деякий час засвітився під іншим іменем, так звана дівчина раптом стала хлопцем Максимом.

Читайте також: «Супчик випадково розлили на шию»: у Львові вихователів Центру підтримки дітей звинувачують у халатності

 

За час карантину на несправжній «OLX Доставці» попались чимало людей. Але були і ті, хто зумів вчасно розпізнати шахраїв. Наприклад, львів’янин Володимир Кушнірук. Чоловік розповів у коментарі Galnet, що продавав через «OLX» вживану техніку, і врятував свої гроші лише через уважність до запитань потенційного покупця.

Я продавав монітор від комп’ютера. Через 3-4 дні мені зателефонували на «Viber». Клієнт почав ставити дивні запитання щодо монітора, наприклад, він запитав, чи є від нього коробка, коли я його купував, і його геть не цікавило, чи монітор справний. Більше того, коли я сказав, що у роботі монітора є деякі нюанси, потенційний покупець вирішив все одно його придбати. Я попросив написати адресу, кому конкретно та на яке відділення пошти надсилати, і наголосив, що відправляю лише накладним платежем. Натомість покупець запропонував мені відправити товар через «OLX Доставку». Я погодився, і через декілька хвилин мені на «Viber» прийшло посилання, за яким я мав ввести усі дані своєї картки, я зрозумів, що це якесь шахрайство. Одразу відмовився, хоча потенційний клієнт намагався переконати мене, що все так і має бути. Тоді я прочитав правила «OLX Доставки» і остаточно переконався, що мене намагаються «розвести». Я звернувся до кіберполіції із заявою про шахрайські дії в інтернеті. Через деякий час мені прийшла відповідь, що номер шахрая заблокували.

Читайте також: Не відбираючи приміщення у львіських поліклінік. Де можна було розгорнути додаткові ліжка для «ковідних» хворих

До Кіберполіції Львівщини щодня надходять звернення від жителів області, які постраждали від шахрайських дій в інтернеті.

 Щодня до нас надходить від п’яти до десяти звернень про те, що громадяни хотіли купити або продати певну річ, натрапили на недобросовісного покупця і втратили через це певну суму. Найбільше інтернет-шахраїв трапляються на майданчику «OLX Доставки». Вони кидають у месенджер або у «Viber» посилання, за яким переходить довірливий покупець чи продавець. Там жертва вводить номер своєї банківської карти, термін її дії та CV- код. І щойно це стається, усі кошти, які були на рахунку, автоматично перераховуються шахраям. Такі сайти довго не живуть, вони зникають, по суті, після того, як виконали свою функцію. Тому поліція застерігає: не переходьте за таким посиланнями, – пояснює Galnet начальниця третього відділу управління протидії кіберзлочинам у Львівські області Оксана Савич.

На самому ж майданчику «OLX» такий вид шахрайства називають «фішингом».

Побільшило під час карантину шахраїв і у соціальних мережах. Здебільшого вони «працюють» в «Instagram» та «Facebook». Заманюють потенційних жертв кольоровими картинками та низькими цінами на товар. У таку пастку потрапила і Соломія Басараб.

Моя мама вирішила замовити в інстаграмі одяг, відбулась переписка з менеджером інтернет-магазину, особисто я пересилала кошти через термінал на картку отримувача, ще й комісію додатково оплатила. Відповідно, моя мама надіслала чек про оплату у дірект онлайн-магазину, після цього мамі мали переслати товар, натомість продавець на два тижні пропав. Перша думка у нас була, що щось трапилось, якась технічна проблема, проблема із доставкою. Через деякий час особа, яка мала продати нам речі, з’явилася у мережі, прочитала мамині повідомлення, а тоді заблокувала її. І лише тоді ми зрозуміли, що це аферисти. Пізніше, вже зі свого акаунта, я скинула скріни чеків і написала, щоб мені або надіслали моє замовлення, або повернули кошти. У відповідь заблокували і мене. Після цього я із заявою звернулася у кіберполіцію. Станом на сьогодні моя справа ще не закрита. Мені дивно, чому кіберполіція за IP-адресою не може знайти шахрая? Окрім того, я телефонувала у банк, і просила працівників заблокувати картку отримувача, оскільки це шахрайка, але по ту сторону слухавки мені сказали, що позначили картку отримувача як потенційного шахрая, але не заблокували. Цей «інтернет-магазин» працює дотепер і обманює людей! Моя помилка була у тому, що я спочатку не звернула увагу на те, що у магазині закриті коментарі і давно не оновлювали фото товару. Для себе зрозуміла одне: не варто поспіхом щось купувати в інтернеті, тим паче, одразу оплачувати усю вартість товару до того як отримала його, – ділиться з Galnet Соломія Басараб.

У пастку до інтернет-шахраїв може потрапити кожен, навіть блогер. Galnet вдалось поспілкуватись із популярною блогеркою Вікторією Ільчук, яку в інстаграмі більше знають як Бабу Нюсю. Дівчина каже, сама ледь не потрапила у пастку до шахраїв.

Мене хотіли обдурити так звані поліціанти. Мені подзвонили, по той бік слухавки був шиплячий голос, дуже поганий зв’язок, і пролунали слова: «Я в поліції, допоможи». А тоді ніби хтось забирає слухавку і відрекомендовується полісменом, хоча свого імені не називає, весь час повторює, що він, тобто той, хто просив про допомогу, є у поліції, бо побився на роботі. Я у цей момент подумала про свого брата, який у Києві, мені здалося, що я чула його голос. Я почала питати, що трапилось, а мені у відповідь: «Ви не хвилюйтесь, ми знаємо, що у вас дитина маленька. Але тут така ситуація: вашого чоловіка можуть посадити на 5 років, або можемо зараз вирішити це. Я вам скажу, куди гроші скидати». А я одразу відповіла: «Стоп! Який чоловік? Мій чоловік вдома!» І тоді вони кинули слухавку. Уже потім я проаналізувала, що у мене на вайбері є фото моєї сім’ї. Тобто, шахраї це просікли, плюс у соціальних мережах всюди видно, що у мене маленька дитина. Єдине – не розумію, звідки вони взяли мій номер телефону.

Вікторія Ільчук, як і усі успішні блогери, співпрацює з інтернет-магазинами. Каже, до неї неодноразово зверталися підписники із скаргами на певний профіль магазину.

Багатьох моїх підписників дурять в інтернеті. Мене кожного тижня люди просять поширити інформацію про шахрайський профіль. Я, коли беру магазин на рекламу, завжди запитую, чи є післяплата, якщо її немає, то відмовляюсь від співпраці, бо якщо люди оплачують наперед, звідки мені знати, чи той магазин добросовісний. А якось було таке, що мені написала підписниця, що в одному магазині у неї взяли гроші, але товар не надіслали. Я написала їм, і мені прийшла відповідь, що магазин має проблеми, і вони збираються повертати гроші покупцям. І справді, тій людині, яка мені писала, повернули кошти.

Читайте також: «ШвидкоГроші»: не європейські методи європейської компанії

Вікторія Ільчук радить завжди бути уважними до покупок в інтернеті і дає поради, як не потрапити у пастку до шахраїв.

Завжди потрібно попросити додаткові фото товару. Ціни на товар порівнюйте – дуже низька вартість завжди має насторожувати. Якщо у профілі інтернет-магазину закриті коментарі, то такий магазин взагалі не варто розглядати. Моя рекомендація: наперед усю суму ніколи не надсилайте, максимальна передплата – 100 гривень за товар.

Також застерегти себе від шахрайства можна, якшо просто «загуглити» інформацію про продавця перед тим як купувати у нього щось.

Зазвичай до нас звертаються люди, які вже переслали завдаток за товар і розуміють за певний час, що товар вони не отримають, починають шукати інформацію про продавця чи магазин, і бачать, що вони не перші, кого ця людина ошукала. Це потрібно робити до покупки, а не у процесі. І обов’язково слід залишати негативний відгук про того продавця, який вас обдурив, щоб застерегти інших. Якщо вас обдурили в інтернеті, найперше – потрібно звертатись із письмовою заявою або у територіальний відділок поліції за місцем вашого проживання, або це можна зробити за допомогою електронного звернення на сайті Кіберполіції. Коли заявник заповнює електронне звернення, його опрацьовує аналітичний відділ, пізніше цю інформацію передають у той район, де людина проживає, і, відповідного до чинного законодавства, відбуваються усі процесуальні дії, – пояснює Galnet начальниця третього відділу управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Оксана Савич.

Також, у вас є право звернутись у суд з позовом до шахрая або повідомити про шахрайські дії на безкоштовну Гарячу лінію. Детальніше – на сайті Міністерства юстиції. 

Читайте також: Взяла 7500 гривень, а віддавати мала 75 тисяч. Як жителям Львівщини не потрапити у пастку онлайн-кредитів

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: