Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

«Хотіли позбавити батьківських прав»: як львів’янка боролася за своїх синів

Допомагали їй у цьому близькі люди та фахівці Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
15:30, Пн, 01 Кві 2019 Мар'яна Галькович
Фото: Олександра Чванькова

– Не складайте рук і вірте, що вихід існує. Приймайте допомогу, коли її пропонують і дійте – під лежачий камінь вода не тече, – закликає всіх, хто опинився в складних життєвих обставинах львів‘янка Христина Пригода.

Не так давно Христина пережила судовий процес – її, маму трьох дітей, хотіли позбавити батьківських прав через неналежне виконання батьківських обов‘язків. Чому так склалося, хто допоміг налагодити життя та як тепер живе її сім‘я жінка розповіла Galnet.

Історія Христини розпочалась з незапланованої вагітності, коли їй було всього 20 років. Тоді вона саме починала працювати і перспективи, які окреслила собі, здавалося, руйнувалися на очах:

– Так склалося, що дитина народжувалася небажаною, робити аборт я не хотіла – вирішила народжувати. Тоді у мене були інші пріоритети і якось так склалося, що двома моїми старшими дітками займалися мама та бабуся. Мене дуже дратувало, коли говорили «все, в тебе народилася дитина», ніби ти маєш закритися в чотирьох стінах і життя на тому закінчувалося. І на це я реагувала бурхливо.

Сини Христини

Жінка каже, що все це лякало її, а материнська любов не надто відкликалась у душі. Тоді ж молодій мамі довелося познайомитися з представниками різних соціальних служб.

– Я смутно пригадую, але в пологовому до мене прийшов лікар і сказав, що вони мої контакти  передали соціальним службам. Потім соціальна працівниця приходила до нас додому і мене це теж дратувало, адже вона задавала різні дуже особисті запитання – я вважала це втручанням у життя нашої сім’ї.

Читайте також: «Не завжди кулаки та побої»: З якими проблемами найчастіше звертаються до львівської сімейної радниці

Згодом вона стала матір’ю вдруге, а стосунки з коханим чоловіком знову не склалися. Дітьми, переважно, займалися мама та бабуся, а Христина й далі намагалася влаштувати своє життя: працювала й навіть трохи подорожувала.

– Я приділяла увагу дітям, але її було недостатньо. Потім мене викликали в Центр соціальних служб і тоді почала підніматися тема, що я неналежно виконую свої батьківські обов’язки. Йшлося зокрема про те, що я фінансово не забезпечую дітей. Тоді ще була жива бабуся і вона справді допомагала фінансово, так було ще у моєму дитинстві. Ця розмова була не з приємних і зводилась вона до того, що я така-сяка з дітьми часу не проводжу і таке інше. В свою чергу я намагалася запевнити, що буду щось змінювати, але на це дуже скептично реагували.

Жінку досі тривожить питання, хто ж тоді звернувся до соцслужб. Вона навіть підозрює, що зробила це її рідна мама. З того часу, за її словами, спілкування з працівниками служб почастішало, але й вона почала більше уваги приділяти своїм синам.

– Так тривало більше року, але потім в моїй сім’ї склалася кризова ситуація і на це звернули увагу працівники соціальних служб. А тоді було засідання, де слово спочатку дали моїй мамі, її запитали, як я поводжусь, на що вона відповіла приблизно так: «Та от вона там два пакети молока купила, пакет принесла і з дітьми кудись там їздила». Насправді це було трохи не так, але я спокійно сиділа і мовчала – на той момент я носила свого третього сина.

Христина у Львівському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Тоді ж Хистина дізналася, що її хочуть позбавити батьківських прав – документи до суду вже готували. Тоді вона зробили все, аби ситуація змінилася, однак через місяць отримала виклик на слухання в суді. У цій справі третьою стороною виступила її мама, а судовий процес тривав близько 11 місяців.

Читайте також: Львівська водійка таксі: «Поляки дивуються, що я жінка-таксист, у них, кажуть, немає такого»

Ці події змогли остаточно розбудити ті почуття, які так міцно спали всередині. Не опускати рук і боротися за своїх синів допомагала підтримка близьких людей.

– Тоді мені дуже допомогла юристка, яку теж порекомендувала близька мені людина – Роксолана Венгринюк, – згадує Христина. – Я вдячна усім, і хочу сказати, що для людини, яка ніколи не була в таких ситуаціях, дуже важлива правова допомога. Зверталася я і до приватного психолога: це мені дуже допомогло частково розібратися у собі та пережити різні непрості ситуації

Врешті, суд вона виграла, діти залишилися з нею. Христина зі синами продовжує жити в домі своєї мами, але господарюють вони нарізно і майже не спілкуються. Зараз жінка повернулась з декретної відпустки і займається улюбленою справою – журналістикою.

Фото: Олександра Чванькова

Чим можуть допомогти соціальні служби

Тепер до нашої розмови доєднуються ті, хто, власне, й допомагав Христині у складні для неї часи – працівники Львівського міського центру соціальних служб. Про свою співпрацю з молодою мамою розповідає  фахівчиня відділу соціальної роботи Залізничного району ЛМЦСССДМ Юлія Лапанюк:

– Коли ми починали працювати з Христиною, то знали, що вона багатодітна матір і їй треба оформити відповідне посвідчення, потрібно налагодити всі виплати, які вона має право отримувати і зайнялися цим. Зараз Христина активно долучається до всіх проектів, які стосуються дорослих членів сімей, активно проводить дозвілля з дітьми на наших спільних заходах. Вона хороша мама, її діти завжди доглянуті і відвідують різноманітні події.

Її колега Наталія Вовк каже, що зараз Христина бере участь у проекті «Крок за кром» для жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах, який також організовує Центр:

– Ми намагаємося донести до людей, що наші функції це не ходити до людей, аби їх залякувати та контролювати, а навпаки – ми допомагаємо. І це не тільки суха коснультативна допомога, це більш душевне спілкування, – пояснює заступниця директора  ЛМЦСССДМ Андріана Подолинна.

Христина у Львівському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

У цьому Центрі допомагають жертвам домашнього насильства, багатодітним та малозабезпеченим сім’ям, сиротам, дитячим будинкам сімейного типу, а також сім’ям, де є діти з інвалідністю. З клієнтами тут працюють психологи та фахівці з соціальної роботи, для них організовують різноманітні проекти та групи взаємопідтримки, ще є мобільна бригада для кризового та екстренного втручання.

– Зараз ми робимо так, щоб клієнт приходив до нас в центр – на нейтральну територію, щоб він виходив зі звичних для себе складних обставин, – каже Наталія Вовк

Однак, за словами фахівчинь, їх досі плутають з іншими структурами і бояться звертатися за допомогою:

– Є якийсь відсоток самозвернень, але, зазвичай, це виявлення сімей. Ми працюємо з дотичними структурами – це може бути відділ у справах дітей, це можуть бути навчальні заклади, це може бути поліція, це також анонімні дзвінки. Зазвичай це такі сім’ї, до яких треба здійснити візит і намагатися витягнути їх з тої складної життєвої ситуації.

Читайте також: Терапія радістю. Як львів’яни стають клоунами заради діток у лікарнях

Існує й ще одна проблема, яке бентежить наших співрозмовниць: не всі ті, кому намагається допомогти центр, хочуть прийняти цю допомогу та вийти зі своєї кризи.

– Є багато хороших прикладів, але є й відсоток тих людей, які так і залишаються в своїй проблемі. Ми не можемо зробити за людей їхню роботу, ми не можемо змусити їх змінити своє бачення, установки в голові, – пояснює Наталія Вовк.

Фото: Олександра Чванькова

Усіх, хто шукає допомоги та підтримки, фахівчині просять не боятися і закликають звертатися у Львівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

– Ми часто чуємо з екранів телебачення «Де були соціальні служби?».  Проте дуже мало чуємо про ті реальні успішні історії, коли наші фахівці, прикладаючи усіх зусиль, витягали людей із самої безодні, безодні  безвихідності і неприйняття, безодні одинокості і нерозуміння. Кожен з нас, в певний момент свого життя, може опинитись за межею, коли інколи навіть близькі люди, ті кому так довіряв, не готові прийняти і зрозуміти.  Насправді дуже важко звернутись до тих, кого не знаєш. Адже для того, щоби довіритись, потрібно бути впевненим – що тобі допоможуть, не зрадять, не відвернуться. Сьогодні в нашому центрі працює команда професіоналів: досвідчені психологи, юристи, фахівці із соціальної роботи. Не даремно основними принципами  в нашій роботі ми обрали: небайдужість, відкритість, професіоналізм. Кожна допомога кожній родині – це наше досягнення. Кожна невирішена проблема – це наш біль. Наша служба створена містом для того, щоби допомагати людям цього міста, – каже директор Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Алла Горбач.

Якщо вам потрібно допомога, то телефонуйте на гарячу лінію центру – 0800307305.

Фотографії надали героїня та фахівці Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Позначки:
діти мама

Найбільше читають:

Нове на сайті: