Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Християнська етика: виховання моральності чи порушення законодавства

Усі «за» і «проти» Galnet зібрав у розмові з прихильниками і критиками шкільного предмета
14:05, Ср, 22 Тра 2019 Карина Ляшенко
Фото ілюстративне: То є Львів.

«За» і «проти»

 «Ми одразу знали, що він не буде відвідувати християнську етику, хоч нас запевняли, що цей урок зачіпає лише фундаментальні цінності. Переглянувши робочий зошит і таки відвідавши предмет, ми переконались, що це не так, – розповідає матір другокласника однієї зі сихівських шкіл. – У нашій сім’ї не зберігають жодних релігійних традицій (не святкують традиційні християнські свята, не проводять обряди). Загалом, моя думка, мабуть, не сильно відрізняється від думок тих, хто відмовився від цього уроку: я живу в правовій державі, де Конституція гарантує свободу віровизнання. Школа обов’язкова для всіх, а світогляди у сімей різні. Такі речі повинні бути відокремленими від освітнього процесу. Для християнського виховання існує церква і всі, кому це цікаво, нехай у вільний час ідуть туди».

Жінка вважає, що християнська етика – це неточний предмет, тому його викладають через призму світогляду самого вчителя. І її, як маму, обурює, що невідома людина буде вкладати в голову її дитині власне бачення світу.

Ми обговорили цю та схожі ситуації, які цікавлять наших читачів, з сестрою Георгією Припутницькою, референтом Львівської Архиєпархії УГКЦ у справах освіти й виховання:

«Християнська етика є світоглядним предметом, що будує особистість, адже дитина сама навчиться ходити, сама навчиться їсти, але Людиною з великої літери сама вона ніколи не стане. Тож перші, хто має допомагати їй стати особистістю – це родичі. Проте оскільки ми є суспільними істотами, то держава допомагає виховувати дитину у тих цінностях, які закладає сім’я», – розмірковує сестра Георгія

Фото: Galnet

Що про це пише український закон?

Щодо правового аспекту, то сестра наводить Указ Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», у якому зазначено, що основними складовими національно-патріотичного виховання мають стати громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.

Читайте також: Як львівський священик править богослужіння мовою жестів

Однак питання свободи віровизнання залишається не до кінця врегульованим:

«З правової точки зору це справді є порушенням статті 35 Конституції України, – коментує Galnet заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Львівській області Христина Гаталяк. – Але наразі немає обов’язкових уроків християнської етики, а є факультативні заняття, які діти відвідують за бажанням».

Юристка згадує: у 2018 році були скарги на те, що дітей змушували ходити на ці факультативи, але навчальні заклади на це зреагували й наразі такої проблеми немає.

«Якби хтось із батьків звернувся з позовом проти навчального закладу щодо примусу дитини відвідувати дисципліну, то суд, керуючись статтею 35 Конституції України, стояв би на стороні батьків», – пояснює пані Христина.

Мати хлопчика розповіла, що обирати християнську етику їй ніхто не пропонував, вона сама порушила це питання на батьківських зборах і написала заяву про небажання відвідувати ці заняття.

«Матір хлопчика не повинна була писати заяву про те, щоб її син не відвідував дисципліну, адже якщо є цей документ, тоді виходить, що факультатив уже зовсім не факультатив, а обов’язковий урок. Писати заяви повинні ті батьки, які хочуть щоб їхні діти відвідували християнську етику», – коментує ситуацію Христина Гаталяк.

Фото ілюстративне: Полісся

Читайте також: Відомий хірург з Німеччини безкоштовно оперуватиме у Львові діток

Натомість сестра Георгія Припутницька стверджує, що ніякого дисонансу у цій ситуації немає. Згідно з наказом МОН від 26.07.2005 №437 та Концептуальними засадами, затвердженими колегією МОН 29.06. 2006, для того, щоб у класі викладали християнську етику, заяви про це повинні написати батьки як мінімум восьми дітей у місті й чотирьох дітей в селі. Потім, якщо необхідну кількість заяв зберуть, урок ставлять в основний розклад. У такому випадку писати заяви про небажання повинні батьки тих дітей, які не хочуть відвідувати предмет. Рішення батьків про відмову від християнської етики ніяк не вплине на загальну успішність дитини в школі.

Чому етика саме християнська?

Galnet також поспілкувався з автором петиції «Про Заборону «Християнської Етики та Моралі» як обов’язкового предмета в школах» Тарасом Пурдиком:

«Я вважаю, що це нав’язування думки несформованим дитячим мізкам. Нам не розповідали про інші релігії, про те, чим вони відрізняються. Діти ще не можуть самостійно приймати рішення, а їм вкладають це в голови», – висловлюється чоловік.

Сестра Георгія розповідає, що у програмі християнської етики є такий пункт, як знайомство з іншими релігіями. Іноді виходить так, що урок християнської етики проводять не всі 11 років, а лише у вибіркових класах. Тоді можливо таке, що ці уроки не передбачають конкретно тем пов’язаних з іншими релігіями, але якщо етику викладають з 1 по 11 клас, то діти вивчатимуть й інші релігії.

«А чому етика в школах саме християнська? Бо українське суспільство декларує себе як християнське, тому діти повинні розуміти християнські цінності. Якщо вчителі проводять уроки згідно з прийнятою програмою, то дітей вчать поваги до представників інших релігій. Після уроків християнської етики школярі не повинні ставати католиками чи православними, проте вони повинні розуміти, як християнські цінності діють у нашому суспільстві», – розповідає Георгія Припутницька.

Фото ілюстративне: Україна молода

Хто має викладати християнську етику: педагоги чи священики?

Як сестра пояснила Galnet, викладачі християнської етики – це вчителі, які пройшли курс підвищення кваліфікації у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, проте деякі наші читачі вважають, що християнську етику повинні викладати священики. На думку деяких львів’ян, тільки служителі церкви зможуть пояснити дітям тонкощі сучасного світу так, щоб не виникало ситуацій, схожих на конфлікт зі львівською вчителькою, яка у розмові з учнями неетично висловилась щодо одностатевих стосунків.

Читайте також: На Львівщині 1,7% від усіх споживачів газу уклали договори на техобслуговування внутрішньобудинкових мереж

«Природа церкви така, що це зібрання вірних, тому якщо людина не є священиком, проте є людиною живої віри і має відповідну освіту для викладання, то вона може вчити дітей. Якщо є священики-педагоги, то це чудово, проте не всі священики можуть бути хорошими вчителями. Головним аспектом є фаховість викладання, про що сьогодні церква піклується», – каже сестра.

Другий рік існує освітньо-методичний центр, у якому вчителі християнської етики підвищують свою кваліфікацію. Ці курси створені для  того, або педагоги були готовими до тих викликів, які зараз пропонує сучасне суспільство.

Фото: Galnet

«Ми маємо підручники, проте це не означає, що ми маємо методички, де прописані усі відповіді на провокативні питання. Тут визначальною є роль вчителя. Він повинен бути відповідальним й мудрим. Навіть у вузьких темах викладач повинен передавати загальні цінності Біблії. Інцидент з висловом вчительки про одностатеві шлюби – одиничний випадок, який ми, однозначно, не схвалюємо. Проте він сильно привернув увагу до нашого предмету і перекреслив усі ті зусилля, які ми прикладаємо для позитивного розвитку. Кінцевою метою занять з християнської етики є бажання учня будувати себе як людину добра, справедливості і відповідальності, а вузькі провокативні питання, які можуть виникати, – це наша загальна відповідальність. Якщо хтось у нашій програмі знайде щось проти гідності конкретних людей, то ми це виправимо. Ми розуміємо, що головний аспект роботи – це повага до права і гідності кожної людини», – підсумувала представниця духівництва.

Читайте також: У Львівській залізниці пояснили, чому подорожчав проїзд у приміських поїздах

Найбільше читають:

Нове на сайті: