Живемо у ритмі подій
ПОЛІТИКА

Хто такий Президент України та які його повноваження: обговорення у центрі Шептицького

Напередодні, у центрі Шептицького у Львові провідні спікери УКУ у ток-шоу «Що зможе і не зможе український Президент?» обговорили статус Президента та розповіли про його повноваження
19:20, Вт, 16 Кві 2019 Ольга Головчин
Фото: 24tv.ua

Ми записали ключові цитати, які прозвучали під час ток-шоу.

Насамперед, спікери зазначили, що форма правління у нашій державі –  парламентсько-президентська. Тобто, парламент має свої повноваження, президент – свої.

Кожне перехрестя – конфлікт повноважень

Іван Городиський, к.ю.н., адвокат, директор Школи права УКУ, партнер ЮФ «Дексіс Партнерс»:

«Так виглядає вертикальна влада в Україні. Кожне перехрестя – конфлікт повноважень,тобто, коли прийняття рішень влади стикаються між собою. Критично, коли ніхто не знає, що буде, коли хтось з кимось щось не погодить».

Іван Городиський додає, що цифри на фото зі схемами можуть бути застарілими.

Читайте також: «Якщо ти поза політикою, то тобі байдуже». Про що Ахтем Сеітаблаєв говорив у Львові

21 квітня – це вибір юридичної команди

Іван Городиський, к.ю.н., адвокат, директор Школи права УКУ, партнер ЮФ «Дексіс Партнерс»:

«21 квітня ми будемо обирати не конкретні прізвища у бюлетенях, а – команди юристів. Важливим буде те, хто буде юридичним радником: офіційним або прихованим. У теперішній вертикалі влади ми маємо респектабельного юриста-консультанта Олексія Філатова, який себе добре зарекомендував у практиці. Який є ефективним у плані реформ. Його можна критикувати, але його реформи не наштовхнулись на спротив. Що ми маємо з іншої сторони – одного хорошого юриста Андрія Богдана. Ходять чутки, що до цієї команди приєднається один з найкращих українських сучасних юристів – Андрій Портнов.  Якщо він справді доєднається до команди, то матиме дуже мало значення все те, що ми зараз обговорюємо. Його кандидат буде мати рівно той об’єм повноважень, стільки буде потрібно йому особисто і тим, хто його підтримує. І насправді у цьому є дуже велика загроза. Це мій ключовий меседж, що 21 квітня – це не просто про вибір кандидата, це вибір юридичної команди».

Іван Городиський. Фото зі сторінки у події в Facebook

Коли немає чітко прописаного формального, його прописують неформальним

Галина Герасим, старша викладачка програми соціології УКУ, політологиня:

«Зрештою, при будь-якому розвитку подій, все не так страшно, тому що повноваження у нашого президента не такі великі. З одного боку він правдивий, з іншого боку у нас у багатьох випадках прописані правила не зовсім чітко, не зовсім вони відпрацьовані. У такій ситуації відбувається наступна річ: формальні структури підміняються собою різними неформальними. Коли немає чітко прописаного формального, його прописують неформальним. Є дослідження американського політолога  Генрі Гейла, який стверджує , що в принципі парламентсько-президентські системи, такі як у нас, вони дуже хороші для демократій у транзиті, таких як у нас. І проблеми почнуться тоді, коли не буде системи стримувань. І ці системи на пострадянському просторі можуть ламатись у різні способи. Наприклад, коли неформальні структури підміняють собою формальні і потім ламаються формальні. Те, що відбулось у Казахстані, коли спершу теоретично парламент мав вповноваження. Тобто в різні способи це відбувається, такий сценарій для України мене дещо лякає».

Галина Герасим.Фото зі сторінки у події в Facebook

Що стоїть за Президентом

Дмитро Шеренговський, к.пол.н., керівник академічного відділу УКУ, старший викладач кафедри політичних наук УКУ

«Коли ми говором про президента, ми повинні усвідомлювати, що за ним стоїть. Насамперед, це силовий блок. Це означає, що армія,СБУ, прокуратура  напряму залежні від Президента. Інша річ – це міжнародна політика, це не тільки представництво країни, це є контракти, гарантії зовнішньоекономічні. Третій блок – це гарантії стабільності. Це ніде не прописано, проте це виникає на практиці. При цих всіх балансах сил, все-таки, президент здатний змінювати та впливати самостійно на якісь певні рішення. Це стосується і внутрішньої політики і зовнішньої».

Читайте також: Ірма Вітовська: Якщо знімати російськомовний контент, то такий, який зруйнує певні стереотипи

Що може і не може президент під час війни?

Дмитро Шеренговський, к.пол.н., керівник академічного відділу УКУ, старший викладач кафедри політичних наук УКУ

«Це насправді складе питання, що може і що не може президент. У принципі, може достатньо багато – як головнокомандувач. За ним стоять силовий блок та армія. Президент може давати рішення, скажімо, про напад чи ненапад. Він може безпосередньо завадити чи заборонити застосовувати зброю у даних умовах. Президент може безпосередньо вплинути на те, щоб змінити структуру генералітету. Президент може вплинути на те, щоб, наприклад, зробити усі необхідні кадрові зміни. Це є безпосередньо у компетенції президента. Це не означає з іншого боку, що президент має бути досконалим воякою. Проте, він мусить, і це його обов’язок, розставити і співпрацювати з оборонними та силовими органами таким чином, щоб у певний критичний момент рішення ухвалювали швидко та ефективно. Що не може зробити у цьому випадку президент. Ви бачили цей процес введення тимчасового військового стану. Так чи інакше ми стикаємось із парламентом, про те, що рішення має бути прийнято однозначно конфігурацією відносин між парламентом та Президентом».

Дмитро Шеренговський. Фото зі сторінки у події в Facebook

Поштовхом до революції стане судове рішення

Іван Городиський, к.ю.н., адвокат, директор Школи права УКУ, партнер ЮФ «Дексіс Партнерс»:

«21 число – це кармічне число для революції України: 21 числа Помаранчева революція, через 9 років революція Гідності, і 21 квітня ми маємо II тур виборів Президента України. Але я не думаю, що будуть мати місце масові заворушення чи протести чи щось інше. Зараз суспільство не готове до того, щоб знов виходити. Основним драйвером, як на мене, був саме середній клас, або люди, які прагнули стати середнім класом. Зараз з людьми, з якими я спілкуюсь, існує певна втома і певна невіра, що у цьому розкладі революційний хід може щось зробити. Проте, я не виключаю, що у залежності від результатів виборів і навіть незалежно від них, ми стоїмо під ризиком ще одного витка революційних подій. Проте, як на мене, поштовхом до нього стане не результати виборів, а якесь певне судове рішення. Оскільки, як на мене, за останнім 5 років найбільшим розчаруванням є судова система».

Читайте також: «В Україні ніколи не буде державної церкви». Про що Блаженніший Епіфаній говорив у Львові

Ми не вийшли із революційного циклу

Дмитро Шеренговський, к.пол.н., керівник академічного відділу УКУ, старший викладач кафедри політичних наук УКУ

«Будь-яка революція залежить від дуже великої конфігурації факторів, які мають скластись саме так, які до цього призведуть. У революції є так чи інакше певний цикл. Зазвичай: існує революція, дуже довгі очікування, період  фактично реалізації цих очікувань, після того, як цей період є неуспішним, зазвичай приходить якась зміна і якщо вона успішна – градус непідтримки понижується і вона у принципі влягається. Ми все ще у циклі революцій. Якщо далі у будь-якій конфігурації влада якимось чином буде відповідати суспільним очікуванням, якщо градус невиконання буде зменшуватись, тоді ми вийдемо з цього циклу. Якщо воно буде напружуватись, тоді можливі масові протести  тої чи іншої групи. Приводом може бути будь-що».

Найбільше читають:

Нове на сайті: