Живемо у ритмі подій
МІСТО

Карпатський фольклор, Ябцьо-джаз і Волоцюги. Що слухав Львів у міжвоєнний період

Про концертне життя міста Лева у 20-30-х роках ХХ століття розповіла в Центрі Шептицького на зустрічі «Відкриваємо світ мистецтва» Любов Кияновська
14:00, Нд, 12 Тра 2019 Карина Ляшенко

 «Музика 20-30 років у дуже вишуканий спосіб тримала дух українства в умовах радянської окупації» 

На початку ХХ століття у зв’язку з незалежницькими рухами почався розвиток культури,спрямованої на розкриття суто національної  ідентичності.  У той час кульмінацією для модерного українства стали стрілецькі пісні: «Як з Бережан до Кадри», «Ірчик зі Львова», «Зажурились галичанки» та ін. Вони були жартівливими, носили популярний характер і виконували подвійну функцію: нагадували про національну ідентичність та звертались до неї на рівні щоденного життя (у побутових, особистісних, любовних перипетіях).  Популярна музика мала властивість у доступних формах подавати найвищі цінності.

«Культура у міжвоєнних роках розвивалась не завдяки, а всупереч, і створення легкої музики у той період було зовсім невипадковим. Це було завдання не лише мистецьке, а суспільне і політичне – демонстрація власної культурної традиції і незалежницьких настроїв. Музика 20-30 років у дуже вишуканий спосіб тримала дух українства в умовах радянської окупації», – зауважує лекторка.

Читайте також:«Через карикатуру їй дали 14 років». Київський сатирик розповів у Львові про життя карикатуристів

Студентські бали і учнівські вечірки – це місця, де зароджувалась і жила молодіжна культура, а основним її рупором було Львівське радіо.

«Людям під час економічної непевності треба було забутись, а жартівлива музика давала таку можливість»

Та чому ж саме легка музика набула шаленої популярності у той період? Кияновська розмірковує над тим, що у цьому явищі має місце принцип суспільної сублімації:

«Людям під час економічної непевності треба було забутись, а жартівлива музика давала таку можливість. Цей період характеризувався лихоманкою на казино і шалені розваги», – висловлюється пані Любов.

Також, як вважає Любов Кияновська, музика розвивалась завдяки руху емансипації жінок. Участю у розважальних заходах вони утверджували свою свободу.

«Українська галицька розважальна музика брала початки у карпатському фольклорі»

Жанрові моделі, які панували у музиці 20-30 років грунтувались в основному на обробці фольклору, стрілецьких пісень, закордонних шлягерів, на національних транскрипціях віденських вальсів, фокстротів, слоу-фоксів і танго.

«Українська галицька розважальна музика брала початки у карпатському фольклорі: коломийкові звороти і гуцульський колорит, аранжування різноманітних  танцювальних, жартівливих і ліричних пісень»

Ябцьо-джаз

Це унікальний колектив, який залишив слід не тільки у галицькій музиці 20-30-х років, він дав початок популярній музиці 50-х.

Ансамбль створили 4 елегантних пани та шармова пані: Леонід Яблонський, Анатоль Кос-Анатольський, Степан Гумінілович, Богдан Веселовський та Ірина Ярисевич.

«У музиці вони використовували в основному модель танго. По-перше, воно було близьке до галицького менталітету – чуттєве, пристрасне і певною мірою ліричне. По-друге, воно як і українська пісня має гнучку і вибагливу ритміку: перемінність акцентів і драматичну риторику», – говорить професорка.

Читайте також: Приносьте експонати: У Дрогобичі відкриють унікальний музей

Любов Кияновська стверджує, що відома пісня Леоніда Утьосова «Сердце, тебе не хочется покоя» була написана в Україні Богданом Веселовським і називалась просто «Серце».

Окрему сторінку зайняла творчість Ярослава Барнича. Його знамениту пісню «Гуцулка Ксеня» довго приписували Роману Савицькому. Поговорюють, що це була спеціальна акція, спричинена радикальною антирадянською позицією композитора. Оскільки Барнич мав театральну кар’єру, він писав свої пісні у формі сценок. Одна з таких –  «О, гарна крале».

Анатоль Кос-Анатольський у піснях 30-х років виражав свою дотепність більше, ніж інші композитори. За допомогою гумору і іронії Кос-Анатольський розставляв пронаціоналістичні акценти, які народ почав розуміти вже після розпаду Радянського Союзу.

Епоха розважальної музики закінчилась в 1939 році. Символічним її кінцем став фільм «Волоцюги». Тоді ж закінчилась і культура львівського батярства.

Читайте також: Любка, Жадан, Кідрук, Завадський та Latexfauna розповіли, як можна допомогти розвитку сучасного українського мистецтва

Найбільше читають:

Нове на сайті: