Живемо у ритмі подій
МІСТО

Кобзар і Галичина. Як 100 років тому видавали твори Тараса Шевченка

9 і 10 березня згадуємо про Тараса Шевченка – видатну і непересічну особистість для нашої історії та літератури
13:25, Нд, 10 Бер 2019 Євген Гулюк
Фото: 20 хвилин

Роботи Кобзаря були «клеєм», з допомогою якого єднали території, що сьогодні є частинами України. На ідеях та сюжетах цього видатного митця виростали і вчилися любові до рідної землі цілі покоління українців.

Про Шевченка чуємо у школі, в університеті, на роботі. Його портрет, у прокуреній димом касці, можна було бачити як один із символів Революції Гідності. Інколи видається, що про цю персону знаєш все, а потім ловиш себе на думці, що повинен відкривати його знову і знову. Складовою останнього є також і те, як творчість Тараса Шевченка поширювали і який образ для нього творили. Отож, поговоримо якого Шевченка бачили галичани 100 років тому.

Читайте також: Про що писали львівські газети навесні 90 років тому?

Знайомство, але не перше

У цілях ознайомлення галицької публіки з творами Тараса Шевченка місцева інтелігенція діяла різними способами. До прикладу, у 1879 році, у друкарні Наукового товариства імені Шевченка, було видано «студіум» поеми «Гайдамаки» авторства знаного філолога Омеляна Огоновського. Останній проаналізував структуру відомого твору Тараса Шевченка, а також його сюжет. У кінці збірочки до уваги читачів було запропоновано вислови інших дослідників та літературознавців про “Гайдамаки” Кобзаря.

«Наймичка»

Дуже промовистим було видання поеми «Наймичка» Тараса Шевченка. Останнє мало місце у Львові 1893 року. Збірку відкриває портрет Тараса Шевченка, на якому бачимо поета у старшому віці. Далі подається вступна стаття. У ній ініціатори видання зверталися до читачів («Панове громада!»), яких інформували про «вечерниці» в пам’ять про Шевченка, а також розказували «Де, коли і як жив Тарас Шевченко?». Ледь не казковим є початок даної розвідки: «Як вийти з нашого краю, Галичини, на схід сонця за границю российску, за ріку Збруч …». Після прочитання подібного опису виникає враження, що Тарас Шевченко і його село «Моринці» не поруч з Дніпром, а знаходяться на іншій планеті. Далі у збірці були біографія поета та текст його “Наймички”.

Читайте також: Які настанови давали львівським поліцейським сто років тому (ПРЕСА)

Шевченко у Коломиї

Дуже цікаве видання творів Тараса Григоровича Шевченка побачило світ у 1914 році в Коломиї. Воно з’явилося у друкарні В. Браунера зі вступом та поясненнями Дмитра Николишина. Це видання було частиною більшої серії під назвою «Історичні поеми». На початку збірки бачимо портрет Тараса Шевченка з дуже суворим виразом обличчя. Далі подається супровідна інформація – про твори Кобзаря, джерела формування його історичного світогляду, як митець сприймав козаччину тощо. На сам кінець, до уваги читачів пропонувалися лаконічні коментарі до поем Шевченка і самі твори митця: «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч», «Швачка» і т. д.   

Творчість як музика. Творець як артист

Орієнтовно до 1921 року та 1919 року відповідно можемо віднести публікацію двох повістей Тараса Шевченка, які вийшли у серії «Загальна бібліотека». Перша з них – це повість «Музика», перекладена громадським діячем і публіцистом Миколою Міхновським. Книжка не має вступних сторінок – їх просто вирізано. Очевидно, попрацювала цензура. Натомість, є основний текст та коротенькі пояснення наприкінці. У цій же серії вийшла і повість «Артист» Тараса Шевченка. Її переклав письменник та видавець Олександр Кониський. Твір автобіографічного характеру. Як зазначили автори передмови, Шевченко хотів «дати малюнок стражденного життя долів суспільства». Обидва видання не місцевого друку, але також потрапили до інформаційного простору наших територій.

Шевченко і «Гайдамаки»

Чи не найбільш цікавим та колоритним, особливо якщо говорити про ілюстративний матеріал, було видання поеми «Гайдамаки» Тараса Шевченка. Останнє мало місце у Коломиї. Поема вийшла у світ 1898 року накладом Михайла Біловуса. Видання розпочинається чудовим портретом Кобзаря. Під портретом напис: «печатано 4 ма красками». Далі подано вступ із біографічними відомостями про Шевченка авторства того ж Михайла Білоуса. Вступна стаття супроводжується ілюстраціями. Дуже нетиповими для нас є питання, які ставив автор – «Що то були гайдамаки?». Багато і розкішно ілюстрований у виданні основний текст «Гайдамаків». Знаходимо на сторінках поеми до двадцяти сюжетних замальовок.

Дуже характерно, що в більшості з перерахованих і розглянутих тут публікацій творів Тараса Шевченка ініціатори даних видань намагались не тільки й не просто донести творчість Кобзаря і його слова до людей, але також пояснити, хто він такий і чому про нього ведеться мова. При перегляді цих збірочок також не покидає відчуття, що автори передмов докладали додаткових зусиль, аби пояснити галичанам у чому фокус творів Шевченка та чому з ними варто ознайомитись. Десь так і «приходив» Тарас Шевченко на галицькі території.

Читайте також: 5 вихідців із Галичини, які прославились на весь світ

Сьогодні про життя і творчість Тараса Шевченка, місце цієї персони в нашій історії, нагадує дуже багато речей. Чи не в кожному українському місті є пам’ятники, які увічнюють його особу. До прикладу, у центрі Львова дуже цікавий і символічний монумент Кобзарю і “приїхав” він з далекої Аргентини. Проходячи повз такі місця, особливо у ці дні, маємо ще одну нагоду замислитися, що персона Тараса Шевченка означала для багатьох поколінь українців. Також і про те, що персона Тараса Шевченка означає для кожного з нас сьогодні.

Для підготовки публікації використано матеріали з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка

Найбільше читають:

Нове на сайті: