Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Кутя, дідух та політичний вертеп: які традиції святкування Різдва залишились сьогодні у Галичині

Був випадок в 1970 роках, коли вертеп українські дисиденти намагалися винести на офіційний рівень. Тодішня влада трактувала це як політичне явище і невдовзі людей, які брали участь у вертепах, почали арештовувати
18:44, Пт, 07 Січ 2022 Марта Байдака
Українці святкують Різдво у Львові у 1972 році. Фото з архівів СБУ

Українці бережуть і шанують традиції Різдва, які у нас суттєво відрізняються від традицій інших європейських країн. Святкування здавна починалося ввечері 6 січня. У цей день всі члени родини мали бути вдома, допомагати один одному під час святкових приготувань. До свят господині ретельно прибирали в будинку, вибілювали помешкання, застеляли нові скатертини й рушники. Із воску виготовляли святкові свічки. Із 12 основних пісних страв головною різдвяною є кутя – пшенична або ячмінна каша з додатками у вигляді маку, горіхів, журавлини, меду тощо. Усі ці традиції до нас прийшли лише з кінця XIX століття, розповідає Galnet історик Ігор Дерев’яний.

Саме святкування Різдва пов’язане із зимовим сонцестоянням, яке відзначали в стародавні часи. Ту ж кутю готували за іншими рецептами, ніж зараз. Наприклад, в основу страву не завжди йшла пшениця, а був ячмінь, який вирощували в Галичині. Пшениця ж була атрибутом багатих селян, які могли її виростити або придбати. – Пояснює історик.

Ігор Дерев’яний каже, пампухи з маком або варенням, які так люблять діти та дорослі, раніше замінювали хлібом. А дідух – традиційний атрибут Різдва, робили з житнього, пшеничного або вівсяного снопа, який символізував урожай та добробут. Традиція ставити дідух, стверджує історик, тягнеться ще з часів язичництва, хоча в сучасній Україні вона збереглася тільки в західних областях.

На Святвечір на столі куди частіше можна було побачити хліб. Пампухи з’явилися на столах як віяння кінця XIX початку XX століть. Мусимо розуміти, що люди в ХІХ столітті були дуже бідними і якісь соціальні зміни з’явилися лиш в кінці століття. А ось перший сніп пшениці потрібно було спалити, аби принести в жертву в ім’я кращого врожаю наступного року. – Пояснює історик.

На Різдво прийнято було колядувати, як вдома, з родиною, так і з вертепом. Варто зазначити, що традиції святкування Різдва в Україні не обмежувалися статичним вертепом з ляльками. Великої популярності набув живий вертеп, в якому ролі різних персонажів виконували люди. Щоправда, в радянські часи такий вертеп був заборонений.

Був випадок в 1970 роках, коли вертеп українські дисиденти намагалися винести на офіційний рівень. Це була зима 1973 року і львівські дисиденти, подружжя Калинців, організували вертеп. Тоді навіть приїжджав Василь Стус, і вони ходили у різдвяні вечори до партійних діячів для того, щоб їм заспівати коляди. – Згадує Ігор Дерев’яний.

Тодішня влада трактувала це як політичне явище і невдовзі людей, які брали участь у вертепах, почали арештовувати.

Всіх учасників вертепу заарештували, і в 1973 році вийшов окремий документ, у якому йшлося про те, що таке вертеп і як негативно він впливає на суспільство. Допоки виголошення переконань не виходило на зальносуспільний рівень, індивідуальні практики не заборонялися. – Зазначає Ігор Дерев’яний.

Читайте також: «Ми відроджували вертепи у Львові»: у мережі опублікували фото 1989 року

У наш час традиції вертепів дають нове життя. Деякі звичаї забулися та загубилися в часі. Та в багатьох регіонах і досі можна зустріти особливий колорит українського святкування Різдва. А на столах українців у Святвечір і досі центральне місце посідає кутя.

Однією з найкращих традицій, якої досі дотримуються більшість українців на Різдво, є проведення часу з родиною.

Читайте також: Як львів’яни святкують Різдво у Шевченківському гаю (Наживо)

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: