Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Львів 80-90-х через об’єктив Віля Фургала: У Центрі міської історії відкрили виставку-дослідження (Фото)

Віля Фургала вважають легендою львівського мистецького андеграунду 70-90-х років
14:31, Сб, 08 Сер 2020 Ольга Головчин
Фото: Galnet. Автор фото: Віль Фургало

У 2019-му році Центр міської історії Львова отримав у свою колекцію десять тисяч негативів із творчого спадку Віля Фургала. Це переважно фотонегативи, які зберегли його друзі Ігор Нікітін та Андрій Поляков. 

«Ця виставка-дослідження – наш експериментальний формат, де ми намагаємося не подавати відвідувачам готові знання, а показати, яким чином ми ці знання конструюємо. Центральним об’єктом на цій виставці є фотоархів львівського фотографа Віля Фургала, який ми безпосередньо на виставці оцифровуємо і опрацьовуємо і також досліджуємо та інтерпретуємо. Виставка показує, яким чином приватний архів фотографа потрапляє в інституцію, що з ним відбувається, як змінюється його значення, яким чином цей архів ми досліджуємо, яким чином упорядковуємо, що потрібно для того, щоб його зберегти, які етапи він проходить. Ця виставка відтворює весь цей процес», –  розповідає Galnet співкуратор виставки Олександр Маханець.

У першому залі виставки-дослідження оцифровують архів фотографій.

«Перша частина і перший зал – це дослідницька лабораторія, де ми показуємо, яким чином ми конструюємо знання про самого автора і фотографію. Так, одним з них є усно-історичний метод – ми записуємо інтерв’ю з людьми, які його знали та пам’ятали для того, щоб встановити його біографію, яка має дуже багато білих плям. Різні люди розповідають різні речі про його походження, про те, ким він був, яким він був. Ми хочемо показати, що дослідник немає доступу до якоїсь остаточної правди чи істини. Ми працюємо і порівнюємо дуже різні джерела для того, щоб сконструювати цю біографію. Показати, що це є певний конструкт, що це не є те, яким він є, а те, як ми можемо його побачити, чи уявити завдяки цим джерелам», – додає Олександр Маханець.

Так, одним з джерел стала група у Facebook «Незабутні 90рр. – фото від Вілі Фургало», яку створили у 2018-му році друзі фотографа, які працювали над архівом негативів, Андрій Поляков та Ігор Нікітін. Опубліковані світлини люди почали активно поширювати, коментувати, позначати інших. 

«Його фотографія – дуже особлива. Він багато документував вуличного життя у Львові 80-90-х років. Особливо різношерстну тусовку на Вірменській. Це були здебільшого творчі люди та молодь. Ці люди почали реагувати на фотографії, коментувати. Їхні коментарі, які з’явилися,  – це теж певною мірою джерело, тому що люди діляться спогадами, ідентифікують одне одного. Це також є важливою інформацією, з таких частинок ми визбируємо якісь факти про нього», – каже Олександр.

Читайте також: Радянська пропаганда та краса гутного скла: Чим вражає львівська виставка «Лабіринти ЛКСФ»

За словами Олександра, про Віля Фургала відомо небагато. Походить він з Донецької області, ймовірно з міста Горлівка. Народився у 1934-му році. До Львова, за різними даними, потрапив під час війни. 

«Він змінив багато професій: працював вантажником у ресторані, у Львівському історичному музеї, якийсь час мав своє фотоательє. Окрім того, він також вештався вулицями та дуже багато фотографував. Також відомо, що його дружина Ірена Фургало була художницею у Ляльковому театрі. Власне, від її прізвища він взяв своє, тому що його звали Василь Попов. Хоча, також є багато інших версій щодо його імені та прізвища».

На фото Віль Фургало. Джерело фото: uk.wikipedia.org

Віль Фургало здебільшого знимкував портрети та вуличні сцени за участі місцевої молоді, неформалів, митців, а також дітей, які жили по-сусідству. Помер він у 2007-му році. 

«Найбільше ми знаємо про те, як він фотографував і те, якими були його методи. Згадують, що Віль Фургало мав дуже хороше почуття гумору, легко йшов на контакт з людьми. Якщо подивитися на ту кількість фотографій, яку він зробив, очевидно, що він не міг їх всіх переглянути та роздрукувати. Для нього фотографування було більше способом взаємодії. Ходять чутки, що деколи він міг «фотографувати» без плівки, тобто просто імітувати те, що він фотографує і таким чином позиціонувати себе у якійсь групі людей», – пояснює Олександр.

У межах виставки планують провести низку заходів: розмови-інтерв’ю з людьми, які є дотичними до фотографії у Львові. Події проводитимуть у дворику Центру міської історії, дотримуючись усіх санітарних норм. Ці заходи також транслюватимуть онлайн. Окрім того, будуть екскурсії виставкою, майстерня з друку фотографій, де намагатимуться відтворювати методи, якими користувався Віль Фургало, а також дослідницькі семінари.

Побачити Львів 80-90-х через об’єктив Віля Фургала можна за адресою: вулиця Академіка Богомольця, 6. Графік роботи: середа п’ятниця з 12.00 до 19.00, субота та неділя з 12.00 до 18.00. Вхід – вільний. 

Слідкувати за подіями можна на сторінці Центру міської історії у Facebook, за посиланням ТУТ. 

Читайте також: «Хроніки чумного року» і проблеми сучасного українського мистецтва – Олександр Ройтбурд у Львові

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: