Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Львівська водійка таксі: «Поляки дивуються, що я жінка-таксист, у них, кажуть, немає такого»

Про моторошні, курйозні та несподівано приємні ситуації на дорогах Львова розповідає журналістці Galnet водійка таксі Анна Шийка
13:12, Пт, 22 Бер 2019 Катерина Тополюк
Фото надала героїня.

—  Почалась моя робота з того, що я везла п’яного клієнта. До мене посадили чоловіка 30-40 років, напідпитку. Спочатку я відмовлялася приймати замовлення, але мені пообіцяли, що він буде спокійним, тому я наважилася. Коли їхала, то переживала всю дорогу, щоб чоловік не дуже розмахував руками, бо він був досить емоційний. Але він виявився дуже добрим, всю дорогу мене заспокоював. Усе обійшлося, — з усмішкою розповідає Galnet про свій перший досвід таксування Анна Шийка. Жінка таксує у Львові уже близько року. Каже, привабило у цій роботі те, що можна працювати дистанційно і тоді, коли хочеться. За рік роботи, розповідає, назбиралось чимало курйозних випадків.

Читайте також: Школа лікарняного клоуна у Львові оголошує новий набір

— Якось відвозила дівчину з нічного клубу. Доїхали ми добре, але через 10 хвилин вона телефонує і каже, що забула в салоні машини свою сумочку.  Я подивилася – не знайшла. А виявилося, що вона впала під сидіння. Я зранку тільки побачила. Подзвонила дівчині, заспокоїла і віддала.

Були, каже Анна, і трохи моторошні ситуації.

— На початку роботи я таксувала тільки по Львову. Якось забирала хлопця біля торгового центру, виявилося, що його потрібно відвести аж за Львів, це було село Демня. Я думала, що воно при дорозі, наважилася їхати. Виявилося, що це  2-3 кілометри від дороги. Знаєте, для мене це була вічність. Уявіть: у салоні сидить чоловік, з’їжджаємо з траси, жодних будинків. Я так злякалась.  Заспокоїлася, як побачила церкву (усміхається). Ще й отримала хороші чайові.

Читайте також: «Виходжу прибирати навіть у відпустці» . Історія найкращого двірника Львова – 72-річного пана Володимира

Фото: Катерина Тополюк

Читайте також: Шестикласниця з Трускавця знайшла 150 тисяч гривень і повернула їх власнику

Анна розповідає, що з роботою таксиста її життя стало цікавішим. Нові знайомства, спілкування, різні люди, різні емоції.

— Є багато приємних моментів, найбільше запам’яталося, коли їздила на 8-ме березня. Відвозила чоловіка, він попросив мене зупинитися біля Галицького ринку. Я подумала, що комусь хоче букет купити, а виявилося, що він пішов по квіти для мене. Дуже приємно, коли пишуть приємні відгуки, завдяки цьому у мене майже максимальний рейтинг, це надихає. Також подобається, що маю можливість спілкуватися з людьми різних національностей. Зі мною часто їздять люди з Білорусі, Польщі. Цікаво дізнатися, як у них живуть в країні. Для прикладу, всі білоруси хвалять свої дороги, а поляки дивуються, що я жінка-таксист, у Польщі, кажуть, немає такого.

Під кінець розмови Анна зізнається, вважає, що любов до машини передалася від мами. Коли мама була вагітна нею, почала їздити за керомом, ходила на курси водіння. Саме тому, переконана Анна, у неї відсутній страх, їй комфортно у будь-якій машині.

Читайте також: У Львові стартувала «Французька Весна»: як це було

Найбільше читають:

Нове на сайті: