Живемо у ритмі подій
МІСТО

Львівські музеї запропонували відвідувачам оглянути твори мистецтва без поспіху. Що з цього вийшло

6 квітня музеї Львівської національної галереї імені Б.Г. Возницького долучились до міжнародної акції «Slow Art Day». Протягом дня усі охочі могли безкоштовно відвідати 6 локацій у Львові та області, щоб по-новому подивитись на мистецтво. Як це було – репортаж Galnet
11:36, Пн, 08 Кві 2019 Ольга Головчин
Фото: Артем Зуєв

Колективну зустріч із мистецтвом провели у рамках міжнародної акції «Slow Art Day». ЇЇ ще у 2008 році заснував американець Філ Террі. Львівська галерея взяла участь у такому дійстві уже вдруге.

До акції залучили 6 локацій у Львові та області: палац Лозинських, палац Потоцьких, музей Івана-Георгія Пінзеля, музей модерної скульптури Михайла Дзиндри, музей «Храм Івана Хрестителя», музей «Майстерня Теодозії Бриж». День неспішного мистецтва відвідала і журналістка Galnet.

Із запропонованих локацій, ми обрали галерею імені Б.Г. Возницького, тут саме триває виставка львівського художника та поета Мирослава Ягоди.

На вході до музею роздають листівки із назвами творів, які пропонують оглянути неспішно. А на зворотному боці – поради, як «неквапливо» це зробити.

На виставці зустрічаємо студента ЛНУ імені Івана Франка Артема Зуєва. Хлопець розповідає, найбільше його вразила картина «Голодний».

«Ця картина викликає у мене неоднозначні емоції. Її неможливо зрозуміти правильно чи неправильно, адже кожен виходить із власного досвіду. Я не можу сказати, що тут зображена саме людина, яка начебто щось їсть. Це відображення мого власного внутрішнього світу, про який я не можу сказати щось конкретне, усе занадто хитке, щоб робити чіткі дефініції якимось предметам чи відчуттям», – пояснює свої враження Артем.

Картина Мирослава Ягоди «Голодний»

Днем неспішного мистецтва хлопець задоволений. Каже, це гарна альтернатива швидкому споживанню контенту, яка зараз панує в усіх сферах.

«День неспішного мистецтва є хорошою можливістю ближче познайомитися з творами художників, а також взяти участь у дискусіях, щодо тої чи іншої картини. У сучасному світі люди звикли споживати контент дуже швидко, тому, як на мене, ця акція стала прекрасним способом трошки зупинитися і приділити більше уваги справжньому мистецтву», – говорить Артем.

Читайте також: «Якщо ти поза політикою, то тобі байдуже». Про що Ахтем Сеітаблаєв говорив у Львові

Організатори вдались і до дуже цікавого ходу, адже одна із картин була настільки маленькою, що її довелось розглядати через лупу!

«Ми запропонували трішки нестандартний формат. Поговорити про пейзаж дуже маленького формату, а саме про роботу Яна Станіславського «Будяки». Її можна було оглянути крізь збільшувальне скло. Люди дуже дивувались, тому що це надзвичайно мала картина. Відвідувачі помічали багато деталей: скільки мазків, планів, яка перспектива. Вони навіть фантазували про що ця картина, яка це місцевість, про що художник думав. Люди самі розповідали, що вони там бачать», – коментує наукова співробітниця Мар’яна Максимів.

Ян Станіславський «Будяки» , 1900-ті. Фото: Timenote

По-новому на свою роботу та відвідувачів після Дня неспішного мистецтва подивились і куратори та лектори локацій.

«Я була поряд з картиною Йозефа Сіммлера  «Портрет Ядвіги Лущевської» (1855 рік). Ядвіга Лущевська – польська поетеса XIX століття, яка була популярною завдяки своїм імпровізаціям. Власне, вона взяла собі псевдонім давньогрецької пророчиці Диотими, яка жила у IV ст до н.е. Відтак, художник зобразив поетесу в образі Диотими, в античному одязі з лірою.Цікаво, що люди проводили певні асоціації. Хтось побачив асоціацію з Ісусом Христом, адже були відповідні кольори білий та червоний, поруч були її учні, які записували за нею пророкування. У когось були геть інші асоціації. Під час таких акцій дуже цікаво чути думки людей, адже вони можуть побачити те, що не бачимо ми. Ми знаємо те, що ми бачимо, а люди, які не знайомі з історією картини, можуть побачити щось нове», – розповідає Galnet лектор-екскурсовод Жанна Спірідонова.

Йозеф Сіммлер «Портрет Ядвіги Лущевської»,  1855. Фото: misto-Lviv.com

Організатори акції кажуть, зупинитись на 10 хвилин біля картини готові не усі. Дехто соромився, дехто проходив повз, дехто згодом повертався. Але були і відвідувачі, які прийшли уже вдруге на таку акцію. Були навіть такі, що відпрошувався з роботи, щоб встигнути відвідати «День неспішного мистецтва».

«Ми долучились до цього вдруге і воно працює. Якщо ти хочеш чимось «насититись», пізнати, ти повинен зупинитись. Якщо ти маєш справу із шедевром, ти повинен вступити у діалог із картиною. Мусиш себе змусити заспокоїтись та зосередитись. День неспішного мистецтва – це був квест не лише для відвідувачів, а й для них самих. Це немов гра, яка допомагає краще зрозуміти. Адже, коли тобі одразу кажуть відповідь, ти просто киваєш головою та нічого для себе не виносиш», – коментує Galnet старша наукова співробітниця відділу промоції та фандрейзингу Львівської національної галереї імені Б.Г. Возницького Наталія Бабалик.

Читайте також: Пам’ятка XVII століття у Дрогобичі під загрозою зникнення

На завершення нашої розмови жінка жартує, цього разу обійшлось без вкрадених картин. Люди «винесли» лише позитивні емоції та нові знання.

Додамо, що окрім відділів галереї імені Б.Г. Возницького в акції взяли участь Національний музей у Львові імені А. Шептицького (два корпуси – на Свободи, і ХХ століття на Драгоманова), а також Дім Франка.

Найбільше читають:

Нове на сайті: