Живемо у ритмі подій
МІСТО

Малював навіть у концтаборі: у Львові відкриють виставку, присвячену Генрику Штренґу

Деякі роботи, які презентують на експозиції, глядачі побачать уперше
19:32, Ср, 09 Чер 2021 Ольга Головчин
Фото: Galnet

Завтра, 10 червня, у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відкриють масштабний мистецький проєкт «Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм». Виставку представляє Варшавський музей сучасного мистецтва та Інститут Адама Міцкевича, за підтримки Генконсульства Польщі у Львові та Львівської міськради.

Куратор виставки Пйотр Слодковський провів Galnet екскурсію та розповів про концепцію проєкту.

У першій половині цього року ми представляли виставку у Варшаві, дещо в іншій версії. Там йшлося насамперед про те, щоб налагодити мости між українськими і польським суспільством. Ми б дуже хотіли, щоб ця виставка, яку ми презентуємо тут, була черговою ланкою у налагодженні добросусідських відносин. Генрик Штренґ – львівський митець міжвоєнного двадцятиліття минулого століття, і він є ідеальною постаттю, яка ілюструє цей міжкультурний діалог, – зазначає Пйотр Слодковський. 

У межах виставки продемонструють вибрані фрагменти творчості Генрика Штренґа, зокрема глядачам представлять роботи художника довоєнного періоду, які він виконав у Парижі та Львові, а також живопис воєнного часу. 

Фото: Galnet

Генрик Штренґ працював у середині 1920-х років, був представником львівського авангарду міжвоєнного періоду, свого часу навчався у відомого французького художника Фернана Леже. Автори проєкту хочуть проілюструвати зв’язок Генрика Штренґа з місцевим львівським модернізмом.

Він черпав усе найкраще з діалогу з французькою, зі світовою культурою, але водночас був глибоко вкорінений у львівській ідентичності і саме тому назвали виставку «Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм», – додає Пйотр Слодковський. 

Виставку розмістили у чотирьох приміщеннях: кожна зала присвячена іншій проблематиці. Три зали – сучасне мистецтво, а четвертий – війна. Експозицію зосередили насамперед на двох історико-мистецьких проблемах: незахідному модернізмі та складній культурній ідентичності й візуалізації досвіду Голокосту. 

Перша зала експозиції «Кракідали та передміський Львів», за словами куратора, показує цінність локальної ідентичності та культури. Тут представили одні з найважливіших робіт автора: шедевр модернізму «Перукар», на якому можна прослідкувати вплив Фернана Леже. 

Фото: Galnet. Робота Марека Влодарського “Перукар”, 1925

У наступному залі також представили роботи українських, польських, єврейських митців художнього об’єднання «Артес». Серед них можна побачити картину «Зима», автором якої є відомий львівський художник Роман Сельський.

Фото: Galnet. Робота Романа Сельського “Зима”, 1932

У залі «Париж для власних потреб» автора хочуть показати як Генрик Штренґ, навчаючись у Фернана Леже, не просто копіював естетику свого вчителя, але й шукав свій мистецький шлях. Пйотр Слодковський розповів про відмінності на прикладі роботи «Музиканти», близько 1937-го року.

Важливою темою у творчості Леже була музика. На прикладі роботи із серії «Музиканти» ми бачимо, як Генрик Штренґ по-іншому інтерпретує цю тему. Група музикантів стоїть на тлі паркана, за яким височіють будівлі, фабрики, труби. Там є місто, музиканти ж перебувають у передмісті. Ця картина асоціюється з дуже популярно фігурою міжвоєнного двадцятиліття – батярем. Батяри – веселі музики, безтурботні, безробітні, які асоціювалися з радістю життя. Митці користувалися цією приміською, низовою культурою, мовою, традицією і черпали звідти натхнення та матеріал для творів, –  пояснює куратор.

Окрім того, щоб сповна передати атмосферу, на старенькому телевізорі показують кадри з фільму «Волоцюги» із веселими батярами.  

Велику увагу на експозиції приділили роботам у стилі сюрреалізму. Як пояснює Пйотр Слодковський, зала з такими роботам присвячена проблематиці канону: тому, про що ми пам’ятаємо, що ми забуваємо, як сприймають і трактують мистецтво в Україні та Польщі. 

Остання зала виставки також стосується польсько-українсько-єврейського міжкультур’я, а також – як на нього вплинула війна.

Генрик Штренґ був польським євреєм, полонізованим, але не ортодоксальним. У 1942-1944 роках, коли у Львові були нацисти, він мешкав поза гетто. Це була дуже травматична ситуація, яку навіть складно уявити. Упродовж двох років він переховувся, щоб вижити. З цього періоду походять твори із клаустрофобічними інтер’єрами. Там зображені лише найпростіші речі, необхідні для виживання. Ці картини ми не трактуємо як твори мистецтва, це радше свідчення доби, історичні джерела, – додає Пйотр Слодковський.

У цей період Генрик Штренґ змінив ім’я та прізвище на Марек Влодарський. Окрім зміни ідентичності, за словами куратора, говорять також про зміни у релігійних поглядах.

Генрик Штренгґ, вже як Марек Влодарський, у 1944 році потрапив у концтабор Штуттгоф, під Ґданськом. Звідти походять його твори, які сьогодні вперше експонують – візерунки Божої Матері, – зазначив Пйотр Слодковський.

Фото надав Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.
Робота Марека Влодарського “В’язні моляться
перед статуєю Божої Матері” 1944–45

Виставка «Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм» триватиме до 29 серпня. 

Для довідки:

Генрик Штренґ народився 17 квітня 1898 року у Львові. Навчався гри на скрипці, проте покинув музику і присвятив життя живопису. У 1930-х роках товаришував із Бруно Шульцом і Деборою  Фоґель. Під час німецької окупації протягом двох років переховувався у квартирі польської  художниці й активістки ради допомоги євреям «Жеґота» – Яніни Брош, змінив ім’я і прізвище на Марек Влодарський та емігрував у Варшаву. Там його заарештували і відправили до концтабору Штуттгоф, неподалік Ґданська. Після війни повернувся у Варшаву й оселився там. Творити не припиняв упродовж усіх тих років. 

До слова, незважаючи на те, що після війни Марек Влодарський був визнаним авторитетом у світі  живопису, а про його творчість писали поважні критики та історики мистецтва, він досі належить до кола маловідомих майстрів пензля. 

Читайте також: У Львові реставрують унікальну середньовічну ікону «Страшний суд» (Фото)

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: