Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Маркіян Мальський: За які гроші навчався за кордоном, чому відмовився очолювати ДФС Львівщини і що змінить у ЛОДА у найближчі пів року

34-річний Маркіян Мальський – гривневий мільйонер. Дотепер працював у приватних компаніях, де вирішував корпоративні спори в енергетичній галузі та нерухомості, приводив у виконання судові і арбітражні рішення. Зараз очолює Львівську обласну державну адміністрацію. Це перша його робота у державній службі. Зі зарплати у декілька сотень доларів за годину, чоловік став працювати за 17 700 гривень на місяць. Galnet поспілкувався із новим очільником Львівщини, щоб розповісти читачам про його пріоритети
12:00, Ср, 24 Лип 2019 Юлія Василина
Фото: Galnet

– Розклад мого життя змінився фундаментально. Останні три тижні я сплю по 4 години. На вихідних, може, трохи довше. Були дні, коли виходив з адміністрації о 12 ночі, а вже о 7 ранку була зустріч. Діти менше бачать мене вдома. Не розуміють, чому я пішов з приватного бізнесу у ті умови, які насправді є гірші. Але я вірю, що налагоджу систему так, щоб цього не було. Вірю у те, що керівник має працювати багато, але з іншого боку організація не має відчувати відсутність керівника. Тоді це є добре побудована система. У державну владу я пішов за пошуком вирішення проблем регіону.

 Про гроші

– Зараз я можу дозволити собі не турбуватися про щоденний заробіток. Я не кажу, що буде так все життя. Але чому б не попрацювати на державу, яка дала мені можливість розвиватись і заробити достатньо? У певний момент в житті хочеться робити щось добре для інших. З цих міркувань, я й обійняв цю посаду.

З фінансиста у юристи

-Cпочатку я мріяв бути аудитором. Почав навчатися за напрямом фінансів та економіки, а приблизно на ІІІ курсі вже настільки багато знав про аудит, що стало нецікаво. Я усвідомив, що економіка є достатньо теоретичною і є різні моделі, які не факт, що працюють у реальності. А я хотів займатися чимось більш практичним. Юриспруденція видалася мені якраз тією галуззю, де можна досягати конкретних цілей – є конкретна справа, визначений договір, юридичне завдання. Тому вирішив перепрофілюватися на юриспруденцію.

Читайте також: «Завтра Пінзеля в Дрогобичі на дрова порубають?», – син автора мозаїки «Океану» прокоментував її знищення

Фото: Galnet

Ви також навчалися у Швеції та Швейцарії. У скільки вам обійшлось навчання?

 – У Швеції я навчався безкоштовно, але стипендії не мав. Потрібно було оплачувати проживання і мінімальні витрати. Я орендував кімнату в будинку, яка не зачинялась. Вартість становила 200 доларів на місяць. Це не були значні витрати. До університету треба було добиратися 55 хвилин.

У цілому зі Швецією була цікава історія. Дружина одночасно зі мною закінчувала медичний університет у Львові. Ми шукали, куди разом поїхати за навчальними програмами. Дружина виграла стипендію на навчання в університеті у Лінчопінгу, що за 200 кілометрів від Стокгольму. Стипендія була 18 тисяч євро на рік. Я тоді здобув інші стипендії, але вирішив, що краще бути разом. Відповідно, я мешкав у Стокгольмі, а вона у Лінчопінгу. Ми щотижня приїжджали автобусом одне до одного. Фактично – я вибрав Стокгольм, бо дружина отримала стипендію на навчання у Швеції.

Після цього навчання мене взяли на стажування у Париж. Туди потрапив завдяки тому, що викладач, який працював у паризькому офісі компанії, викладав у нас в Стокгольмі. Я себе гарно проявив на заняттях, надіслав йому своє резюме і мене взяли на стажування. У Парижі отримав стипендію для молодих юристів – це було 1500 євро на місяць.

А після цього поїхали ще навчатися у Швейцарію.

 – Швейцарія вийшла до певної міри випадково. Програма, на яку я подавався, мені у перший рік не дала стипендії. Потім, коли я працював у Парижі, мені прийшов від них лист, чи не хотів би переподатися ще раз. Потрібно було заповнити форму – декілька речень. Я написав, відправив і через 3 тижні прийшла відповідь, що я здобув повну стипендію – це близько 50 тисяч франків. З них 1500 франків – це була місячна стипендія. А решта – оплата навчання. Тоді я не планував ще десь продовжувати навчання, бо хотів працювати у Парижі. Але такий шанс у житті випадає, напевно, один раз. Тому пристав на ту думку, що треба ще вчитися і поїхав у Швейцарію. Я всім рекомендую подаватися не в один університет, а в декілька. Десь двері точно відчиняться. Наприклад, я у перший рік подався приблизно в 10 університетів.

Читайте також: Львів’янка на візку показала, наскільки (не)доступний Львів для людей з обмеженими можливостями

Фото: Galnet

Після навчання ви повернулися до Львова. Чому?

-Ми з дружиною великі фанати Львова. Дружина навіть пожартувала: «Якщо ти знайдеш роботу з зарплатою хоча б 1000 доларів, ми залишаємося у Львові». Так воно і сталося. Я почав шукати тут роботу, коли ще був у Швейцарії. Надіслав резюме засновнику однієї із данських компаній у Львові. Пішов туди на співбесіду і почав працювати. Був найефективнішим юристом у компанії. Вже тоді своїм консалтингом у середньому приносив компанії 20-30 тисяч євро в місяць, а отримував зарплату 1000 доларів. Я вважав, що це несправедливо, тому попросив більшу зарплату. Компанія, на жаль, не пішла на мою пропозицію. І я дізнався, що інша компанія відкрила у Львові свій офіс. Написав засновнику компанії листа на е-мейл, що хочу до них на роботу. Я про нього багато знав, бо він один із топових юристів України. А їхній офіс ще й був за три хвилин від місця, де я мешкав. Ми зустрілися в офісі, провели декілька співбесід і таким чином я почав працювати у цій компанії на позиції юриста. Так ми пропрацювали разом 11 років. Спершу я був юристом, потім старшим юристом, керівником офісу, а приблизно з 2012 року – партнером.

У 2014 році ви подавалися на посаду керівника ДФС у Львівській області. Але потім відмовилися. Чому?

 – Я думаю, що ви знаєте, чим закінчилося правління в ДФС Романа Насірова. На співбесіді він себе поводив агресивно, не слухав моїх пропозицій щодо покращення служби. Я дав три сторінки рекомендацій щодо змін у службі – повна переорієнтація на сервісну службу, а не каральну чи антибізнесову. Він всі три сторінки перекреслив і сказав, що це все дурниці. Останнім пунктом стояло зробити wi-fi, куток матері і дитини, електронну чергу, щоб всі не стояли, як тварини у стійлі до вікна податкової, і поставити лавки, щоб люди мали де сидіти. А він сказав: «Якщо хоча б одну лавку поставиш, я тебе знищу» і кинув у мене листками.

До того ж він сказав мені: «Приїжджай на співбесіду о 8 ранку, а там побачимо». Співбесіда розпочалася о 17:45. Нас не випускали на обід, тому що у ДФС у Києві вхід за відбитками пальців. Я бачив, що на той час служба не була готова до змін. Тому відмовився, хоча був готовий працювати.

Важливою темою також є завод цинкування біля Винників. Мешканці проти його будівництва. Яка ваша позиція як голови ЛОДА у цій ситуації?

 – Є велике суспільне занепокоєння щодо екологічного впливу цього заводу на конкретну територію, де мешкають люди. Це нормальна ситуація, де люди піклуються за своє здоров`я. Я попросив обидві сторони не загострювати конфлікт, а дати час розібратися. Висновки комісія спеціально зробить після виборів, щоб жодна з політичних сил не використала це для політичного піару. Основним фактором має бути екологічність цього виробництва. Завжди є механізм покращення екологічності виробництва – можна збудувати вище труби, поставити кращу вентиляцію. Якщо буде екологічний висновок, що виробництво є екологічно безпечним і якщо це сприйме громадою, тоді, я вважаю, завод має право на існування. Якщо є загроза для життя і здоров`я мешканців, то, я переконаний, що цей завод можна розмістити в іншому місці.

А як щодо шахтарів «Львіввугілля»? У них постійні проблеми з виплатою зарплат.

 – У липні були відключення від електропостачання однієї з шахт. Ми максимально долучилися до роботи як із профільним міністерством, так і з постачальником послуг енергопостачання для того, щоб відновити подачу електроенергії. Вдалося мобілізувати державні кошти. Зупинка відбулася, але ненадовго. На певний період ситуацію врегульовують.

Ця ситуація потребує системного вирішення. Зрозумійте, я в офісі декілька днів, а проблемі – 28 років. До мене цю проблему не змогли вирішити. Я докладаю всіх зусиль, щоб надати максимум сприяння працівникам вугільної промисловості. Я спілкуюся часто з Києвом щодо цих питань. З іншого боку, я зверну увагу, що є ефективні шахти, а є неефективні. Зрозуміло, що звільнення людей не є вирішенням проблеми. Їм потрібно одразу ж забезпечувати альтернативи. Теж ведуться розмови, щоб у районі Червонограду розміщувати якісь техно-парки і створювати робочі місця. Я дуже часто  спілкуюся з представниками вугільної промисловості. Шахтарі приїжджали до мене декілька разів. Вже чую розмови про те, що їм відверто набридла ця ситуація і вони готові розглядати варіанти іншого працевлаштування, щоб був спокій і гармонія у роботі.

Читайте також: У Львові дівчинка, яка народилася з вагою 480 грамів, відсвяткувала свій перший день народження (ФОТО, ВІДЕО)

Фото: Galnet

Коли Ви працювали у юридичній сфері, вам неодноразово доводилось зіштовхуватись із роботою держструктур. Що найбільше хочеться змінити в них?

 – Найперше – ми не можемо вірити у те, що державні службовці будуть віддано працювати за ту зарплатню, яку сьогодні пропонує держава. Добре, що вже є організації, де люди заробляють більш-менш гідні зарплати. Але зарплати у 5-10 тисяч гривень, які є тут, в адміністрації, напевне, у 50% працівників, не дозволяють людям працювати віддано і, можливо, до кінця чесно. Це дуже неправильна ситуація. Держава фактично створює передумови для корупції. Тому що першою передумовою для корупції є недостатній дохід людини, який би забезпечував їй гідне життя. Це хотів би змінити.

Збираєтеся піднімати зарплати працівникам ЛОДА?

 – Я тільки «за». У нас ситуація склалася так, що зарплати достатньо низькі. Львівська обласна рада нас підтримує і виділяє кошти для підтримки належного рівня доходу працівників адміністрації. Я провів зустрічі з департаментами і управліннями. Та побачивши штатні розписи, зрозумів, що люди навіть конкретно не знають, яка у них буде зарплата. Тому що премію розподіляють з тих коштів, які надійшли. Розподіл премій теж не є пропорційними на всіх, а визначається фактично суб`єктивно. Хочу цю проблему вирішити фундаментально, щоб кожна людина знала, яка у неї буде зарплата і, щоб вона конкурувала з бізнесом, хоча б трохи. Зрозуміло, що бізнес завжди буде платити людям більше, ніж державна служба, але це має бути відмінність не в рази. Менша зарплата мала би компенсовуватись статусом, повагою до людини, що вона працює на державу. Це ті речі, яких у нас поки що немає.

Читайте також: Зона відчуження, серіал «Чорнобиль» та ймовірність ще одного вибуху на АЕС – розмова із львівським дослідником

Фото: Galnet

Яка зарплата у керівників департаментів Львівської облдержадміністрації?

 – Наскільки я знаю, зараз є ставка 8-10 тисяч гривень. Моя ставка 17 700 гривень. У першого заступника – 15 тисяч, заступника – 13 тисяч гривень.

В обласній адміністрації є нестача кадрів?

  – Близько 20% вакансій є незаповненими. Майже у кожному департаменті є вакансії. Це мало стосується адміністрації, але є дуже важливим суспільним аспектом, наприклад, ситуація у сфері екстреної медицини у Львові. Там нестача водіїв – 130 людей. Зарплата у них 3700 гривень. А яким чином розраховують на те, що ці вакансії будуть заповнені з такою заробітною платнею, я не знаю. Фактично ця сфера тримається на ентузіазмі старших водіїв, багато з яких вже передпенсійного або пенсійного віку. Я звертатиму увагу і обласної ради і міської ради на цю ситуацію.

 В одному з інтерв’ю ви сказали, що збираєтесь зменшувати у ЛОДА кількість нарад. Що ще зміниться у найближчі пів року?

 – Ми уже почали імплементацію проекту «Idea box» – це скринька ідей, будь-який працівник ЛОДА може подати свою ідею щодо покращення функціонування адміністрації. Директори департаментів згрупують ті ідеї, які вважають найбільш актуальними, і донесуть мені їх, але я наголосив на тому, що хочу бачити абсолютно всі ідеї. Це дасть додатковий поштовх молоді, щоб вони могли себе проявити і щось запропонувати.

Ми також працюємо над полегшенням процедур, пришвидшенням розгляду скарг, буде вестися облік незавершених скарг.

Наприклад, є звернення громадянки, але це зовсім не компетенція обласної адміністрації. І можна завжди написати: «Це не наша компетенція. До побачення». Юридично це правильно. Але чи вирішує це проблему? Напевне, ні. Основною функцією обласної державної адміністрації є захист прав, інтересів громадян. І часом можна підняти слухавку, набрати людину і сказати: «Ми рекомендуємо Вам зробити так і так, зверніться у цей конкретний центр». Це прості речі, але це людяне обличчя державного органу.

Складна ситуація є в архіві. Там фактично немає опалення в приміщеннях, де зберігаються документи, неможливо працювати взимку, є нестача кадрів.

Думаю, що прийом громадян залишиться. У штаті обласної адміністрації працює 700 людей. Цей штат – це профільні департаменти, заступники, які відповідають за конкретні напрями. Однак і досі є багато людей, які хочуть потрапити на прийом саме до голови облдержадміністрації. Це складно і до певної міри неправильно. Я намагаюся максимально ефективно використовувати час і одразу зрозуміти суть проблеми, визначити профільний департамент, який за це відповідає, і скерувати людину туди. Звичайно, я готовий вислухати кожного, але мій час теж обмежений. Тому намагаюся зробити систему так, щоб вона працювала в ідеалі і без мене.

 

Найбільше читають:

Нове на сайті: