Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Міг змінити хід російсько-української війни. П’ять років тому загинув генерал Кульчицький

Сергій Кульчицький був першим українським генералом, який загинув у зоні АТО. Galnet зібрав факти, які характеризують генерала Кульчицького як людину і як військового
09:04, Ср, 29 Тра 2019 Андрій Теплий

Тримав слово

Зі своєю майбутньою дружиною – Надією познайомився після І курсу ДВОКУ (Дальновосточного высшего общевойскового командного училища). Запропонував одружитись, але лише після того, як він закінчить училище. Після трьох років романтичних листувань пара починає сімейне життя у непростих умовах – йому як зразковому старшині дозволили обирати місце служби. Він обрав Мурманську область, смт Печенга-1. Морська піхота Північного флоту.

Читайте також: Як у Львові прощалися з Маркіяном Іващишиним (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Юний Сергій Кульчицький під час навчання у ДВОКУ

Дружина згадує, після життя на Тернопільщині, до Печенги звикнути було важко – зима і лише кілька тижнів літа, ще й відсутність продуктів. Але Сергій Петрович зумів подбати про сім’ю так, що ці незручності відійшли на задній план. Жінка каже, усе життя вона справді почувалась заміжньою – за своїм чоловіком.

Майбутнє подружжя Кульчицьких. Через три роки вони одружаться

Читайте також: Поки була на війні, чоловік навчився зав’язувати доньці бантики: історії мужніх жінок

Вдома спілкувались українською

Майбутній генерал Кульчицький народився у Німеччині, служив на Далекому Сході, але рідною вважав Україну. У Печензі він служив у радянських військах, мова в армії тоді була виключно російською. Однак вдома говорили українською, Кульчицький навіть спеціально вдосконалював знання. Коли розвалився Союз, сім’я переїхала до Тернополя – будувати українську армію. Знання мови стали у нагоді.

Сергій Кульчицький (третій праворуч) як зразковий військовий спілкується з американськими вояками, коли ті приїхали обмінюватись досвідом у Мурманську область

У нього було кредо: «Заходиш за КПП – забуваєш про сімейні питання, заходиш додому – забуваєш про службові»

Рідні згадують – Сергій Петрович робочі питання вдома обговорював зрідка. Так само і на роботі – жив лише роботою. У Кульчицького був дивовижний талант – він вмів гуртувати людей, часто збирав колег по роботі у неформальній атмосфері, і завжди – зі сім’ями, дбав про дружину та сина, спілкувався на рівних з високопосадовцями і вникав у проблеми простих солдатів.

Читайте також: «У майбутньому мрію підкорити Еверест». Боєць на візку підкорив найвищу гору Львівщини

Генерал з душею солдата

Ті, кому доводилось працювати з Кульчицьким, згадують – тоді, коли інші, потрапивши на подібні посади, починали з облаштування власного благополуччя, Кульчицький насамперед дбав, щоб його солдати жили у нормальних умовах, були ситі і не мали проблем з нестачею одягу та взуття. Він не цурався спілкування із рядовими армійцями, не боявся «чорної» роботи.

Любив сперечатись

Співслужбовці і рідні Кульчицького в один голос кажуть: то була людина зі складним характером. Він не любив, якщо хтось йому перечив. Колеги згадують, за свою правоту Сергій Петрович міг сперечатись по півночі. Попри це, він не переступав меж, не принижував тих, хто був нижчий за статусом.

Найбільше зробив для львівської військової частини 3002

У Мурманську формував десантно-штурмовий взвод. У Тернополі – підіймав українську гвардію. У Франківську – з батальйону сформував полк, з полка — батальйон. Та, мабуть, найбільше він встиг зробити у Львові. У частині 3002 побудував нові солдатські казарми, реконструював напіврозвалений клуб, збудував солдатську їдальню. Дбав про фізичну і психологічну підготовку бійців.

Майдан

Одним із перших офіцерів головного управління потрапив на Майдан. Хоч стояв по той бік, спілкувався з хлопцями-протестувальниками. Акцентував, що йому теж не подобається тодішній чинний Президент (Янукович), але він – людина військова і має виконувати наказ.

Читайте також: Топ-5 переспівів пісень Володимира Івасюка: 40 років без композитора

 Формував перші батальйони самооборони, які згодом стали основою Нацгвардії

Саме генералу Кульчицькому  навесні 2014 року доручили з майданівців зробити військових. Спершу він тренував їх у Петрівцях, а згодом поїхав разом з ними у зону АТО. Ті, хто спілкувались із Кульчицьким у той період, кажуть, йому було складно. Адже потрібно було, по суті, переламати свідомість тих молодих хлопців, які ще вчора до нього як до представника внутрішніх військ стояли в опозиції. Але Кульчицький зумів знайти з ними спільну мову, він часто повторював: «Я тебе треную для того, щоб ти не загинув у першому ж бою. Бо якщо ти загинеш, хто буде обороняти Україну?»

Останні прижиттєві фото генерала Кульчицького. Фото зроблене 22 травня 2014 року. 29 травня Сергія Кульчицького не стане

Загибель

Щодо того, як загинув генерал Кульчицький і досі точаться дискусії. Хтось каже, що це був просто випадок. А хтось, що могла бути навіть пряма наводка з базового табору. Втім через 5 років ніяких нових фактів не з’явилось. «На війні – як на війні» кажуть близькі.

29 травня 2014 року Кульчицький разом з побратимами вивантажив воду для українських військових. На зворотному шляху, у районі гори Карачун (Слов’янськ) гвинтокрил збили з переносного зенітно-ракетного комплексу. Тоді разом з генералом Кульчицьким загинули ще 11 людей.

Читайте також: Польоти 24/7 та зміна клімату: Зі Львова до Конго вирушають українські миротворці

Останні прижиттєві фото генерала Кульчицького. Фото зроблене 22 травня 2014 року. 29 травня Сергія Кульчицького не стане

Сергій Кульчицький став першим українським генералом, який загинув під час війни на Донбасі.

Сьогодні рідні та друзі кажуть, якби генерал Кульчицький був живий, він міг би змінити хід російсько-української війни. У нього для цього було достатньо знань, вмінь і таланту. І не генеральська це робота – возити воду. Однак він як генерал з душею солдата, саме так його назвали підлеглі, просто не міг сидіти у базовому таборі.

Похований Сергій Кульчицький на Личаківському кладовищі у Львові.

Читайте також: «Тіла загиблих побратимів зберігали в холодильниках з-під морозива»: боєць львівської «вісімдесятки» про аеропорт «Луганськ»

 

Найбільше читають:

Нове на сайті: