Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Уміла бачити втрачені речі, зниклих людей та…приворожувати: Історія мольфарки Марії Семенихи

Розповідь про мольфарку зі села Бистрець, яка прожила 102 роки і мала чоловіка, на 46 років молодшого за себе
12:09, Вт, 18 Лют 2020 Юлія Короленко
Усі фото зроблені спеціально для Galnet

Селище Верховина Івано-Франківської області – багате на музеї. Але найбільше приваблює Музей гуцульської магії. Тут зберігаються особисті речі, книги та фотографії найвідоміших місцевих мольфарів. На фоні інших по-особливому виділяється історія Марії Семенихи – жінки, яка вміла бачити втрачені речі, зниклих людей та…приворожувати.

До прикладу, у музеї зберігається моторошний експонат з її особистих речей – нитка з кабанячим іклом і голкою. Це – «путанка», якою орудувала мольфарка. За словами екскурсоводки пані Ганнусі, з допомогою неї жінка приворожувала чоловіків. У самої Марії їх було шестеро. І це лише офіційно.

Увагу відвідувачів привертає її фото з останнім чоловіком, який був молодшим від неї на… 46 років. Жінка померла не так давно – у 2013 році. Тоді їй минуло 102 роки. Лише після цього благовірний – Юрій Стах, з яким прожили 20 років, подався на Бойківщину. Там він знайшов нову пасію, яка, до речі, також значно від нього старша.

Усе своє життя пані Марія прожила у селі Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області. Односелець чарівниці – гуцул темно-родовитий Володимир Габо, який добре її знав, розповідає Galnet, що вперше Семениха пішла під вінець, коли їй було 12 років – з москалем. Тобто, з військовим. Він також припускає, що пані Марія прожила більше 102 років, адже за часів Польщі виробляла новий паспорт, у якому могла вказати інший вік.

Читайте також: «Старою жінка ставала тоді, коли її не цікавив секс»: як жили львів`янки у XIX – на початку XX століття

«Баба бачила не лише зниклі речі, людей та худобу. Вона передбачала майбутнє. Наприклад, йдемо на полювання, а вона каже: «Тобі сьогодні повезе – зустрінеш оленя!» Її слова завжди збувалися. Усі боялися сперечатися зі старенькою, робити їй наперекір. Адже хоч жила «на відшибі» від села – могла наробити лиха…» , – розповідає Володимир Габо.

Марія Семениха жила у самих горах. Як і всі мольфари, віддалено від інших односельців. Розповідала пану Володимиру, як ще будучи жінкою військового, мала коханця, який час від часу у неї жив.

«Останній чоловік – Юрій, влаштувався до неї на роботу, як слуга. На той час йому минуло 20 років, а Марії – 66. Повернувся з армії – не мав ні мами, ні тата, ні родичів…».

Оскільки жінка жила самотньо – у горах, зрозуміло, що чоловічі руки були потрібні. Тож Юрій допомагав у господарстві.

«Пара жила з худоби. Ніби добре сходилися, працювали», – розповідає односелець. Каже, те, що Марія причарувала хлопця за допомогою «путанки» – ніхто не виключає.

Читайте також: Які таємниці приховують львівські кам’яниці (Фото)

Дехто зі старожилів села згадує також історію чоловіка, який «вкрав» дружину сусіда. Скривджений благовірний не міг з тим змиритися. Робив все, аби повернути жінку. Марія Семениха, з допомогою загадкових слів і ритуалів, зробила так, що він несподівано залишив пару у спокої.

Натомість не все з Юрієм було так гладко – за словами пана Володимира, чоловік полюбляв випити. Тож коли Семениха стала зовсім старенькою, господарка «розсипалася», оскільки її молодий чоловік не бажав нічого робити.   Для життя старенької у рідній хаті вже не було умов, тож один з односельців, з милосердя, забрав її до себе. Жінка не мала дітей, тож доживала свій вік у чужій сім`ї. Сусіди допомагали, хто чим міг.

Марія передбачила свою смерть.

«Сьогодні нікуди не йдіть, бо буду вмирати», – сказала своїм опікунам. Так, за її словами, і сталося. Померла на Богородицю.

Пані Ганнуся каже, за три дні до смерті бабуся відпустила свого чоловіка кажучи, щоб їхав з села, інакше тут без неї пропаде.

До її хати, з того часу, односельці заходити бояться. Лише пан Володимир зупиняється там, дорогою на полювання. Каже, ходить до церкви, тому жодні чари йому не страшні.

За гуцульською традицією, у віддаленій від села хаті майже немає меблів. Тут – лише стіл, ліжко, скриня та полички. Усупереч розповсюдженій у народі думці, тут є ікони. І хоч люди оминають загадковий будинок, історії про мольфарку переказують як дітям, так і туристам…

Читайте також: Чому потрібно побачити водоспад Шипіт взимку (Фото)

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: