Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Томос не для усіх? Де на Львівщині досі функціонують церкви Московського патріархату

Московський патріархат в Україні втратив свою канонічність. Та попри закон, він і тепер існує. Galnet з’ясував, де на Львівщині досі функціонують більше пів сотні церков цього патріархату
14:43, Пт, 11 Жов 2019 Марта Байдака

Українці довгий час були позбавлені можливості вільно та відкрито ходити до церкви. За радянських часів церковні цінності вилучали, масово руйнували храми, були репресії проти духовенства, насилля над віруючими. Здобувши незалежність, Українська держава стала на шлях цивілізованих відносин з церквою.

Та сьогодні релігійне життя України перебуває на стадії перебудови. З 6 січня 2019 року за канонами Вселенського православ’я, Україна отримала Томос від Константинопольського патріархату і відбулось об’єднання Київського патріархату та української  Автокефальної  церкви. Новостворена Православна церква України стала автокефальною помісною церквою – однією з 15 помісних церков, які утворюють світову православну родину. Водночас Московський патріархат в Україні перестав існувати та втратив свою канонічність. Та попри закон, Московській патріархат в Україні досі існує. Galnet з’ясував чи залишились на Львівщині віряни, які підтримують Московський патріархат та чому у Львові досі існують храми Московського патріархату.

Читайте також: Львів’янка, яка опікується Поморянським замком, поїде на світовий конкурс краси

Фото ілюстративне. Цей храм не належить Московському патріархату

За існування української церкви у Львові боролись задовго до Томосу. У 1989 році у Львові церква Петра і Павла, що на вулиці Личаківській, 82а, оголосила про вихід з-під юрисдикції Московського Патріархату та приєднання до Української  автокефальної  православної  церкви (УАПЦ).  30 років тому настоятелем храму був отець  Володимир Ярема, його вчинок релігієзнавці розцінюють як історичну подію. Він не злякався можливих репресій з боку радянської влади. Саме цей священник згодом став одним з Патріархів УАПЦ. Нагадаємо, Українську автокефальну православну церкву заснували під час перших національно-визвольних змагань 1917–1921 років. Згодом її ненадовго відновили у 1942-му у часи Другої Світової. Події серпня 1989 року у Львові називають третім відродженням УАПЦ.

Читайте також: Чи варто львів’янам витрачати зусилля на сортування сміття? (РОЗСЛІДУВАННЯ)

Що було 30 років тому – пам’ятає голова Львівського ставропігійного братства святого апостола Андрія Первозванного, диякон Юрій Федів.

Як Львів став двигуном боротьби за українську православну церкву

«Історія боротьби за українську церкву розпочалась ще за довго до офіційного проголошення автокефальної православної церкви, яке здійснив отець Володимир Ярема. На початку лютого 1989 року отець Володимир Ярема написав відкритого листа до екзарха російської православної церкви, митрополита Київського і Галицького, Михайла Денисенка з закликом, що Україна має свою церковну культуру та свій церковний спів і потрібно дозволити людям служити рідною мовою, яка була завжди присутня.

Отець владика пише: «Дозвольте жити українській церкві, українській традиції, дозвольте мати свою автокефалію», на що у відповідь отримав одне речення – «Украинской церкви не было, нет и не будет» – такою була відповідь митрополита Філарета. Тоді у Києві заснували ініціативний комітет з відродження автокефальної церкви, туди входили шестидесятники.

Паралельно починається пошук української ідентичності, і наші священники побачили – Україна починається! 19 серпня 1989 року відбувається проголошення третього відродження Автокефальної  Православної  Церкви. Перша відправа українською мовою відбулась 19 серпня 1989 року на Спаса. І коли у суботу, на літургії оголосили вихід з церкви з підпілля, а вихід відбувався офіційно, офіційні телеграми пішли у Москву, у патріархію, що ми починаємо відродження церкви. Буквально через тиждень продовжується процес автокефалії. Відходять від Московського патріархату у Мостиському районі – с. Храпличі, Хідновичі, Тишковичі на чолі з отцем Дмитром Дорошем.

Тієї ж неділі оголошують автокефалію у Золочівському районі отець Мар’ян Балаш – с. Ушня, с. Побіч і фактично уся Старосамбірщина  оголошує автокефалію. Церква Петра і Павла стає центром зшиття. Звісно, паралельно відбувались наїзди КДБ, були погрози закриття храму, але церква вистояла. Повноцінна парафія сформувалась у червні 1990 року у Києві, коли відбувся перший помісний собор, на якому обирали митрополита Мстислава Скрипника, який об’єднував усю українську діаспору, окрім Канади. Тобто, весь український православний світ належав одній людині», –  розповів Galnet голова Львівського ставропігійного братства святого апостола Андрія Первозванного, диякон Юрій Федів.

Де на Львівщині залишились храми Московського патріархату

Та виявилось, що зараз, у 2019 році, на Львівщині не усі храми прагнуть переходити до єдиної Православної церкви. Як вказано на сайті Львівської єпархії УПЦ МП, на території Львівщини розташовані 60 церков та два монастирі (Спасо-Преображенський жіночий монастир у Львові та Свято-Онуфріївський чоловічий монастир у селі Межигір’я Турківського району), що підпорядковані Московському патріархату. Жоден з них наразі не приєднався до об’єднаної православної церкви.

У Львові є три храми УПЦ МП: Свято-Георгіївський кафедральний собор на вулиці Короленка, 3, Свято-Троїцька церква на вулиці Антоновича, 100 та дерев’яний храм на проспекті Червоної Калини, 89. На сайті єпархії вказано п’ять храмів, що входять до Яворівського благочиння (Яворівський та Городоцький райони), зокрема храми у селах Лісновичі, Речичани, Старичі, Велике Поле та селище міського типу Івано-Франкове.

Читайте також: «Захар Беркут» або «300 спартанців» по-українськи. Що не так з новим фільмом

На Турківщині та Сколівщині вказано сім діючих храмів, що розташовані у селах Лосинець, Мельничне, Радич, Свидник, Шандровець, Приспіл, Явора.

Ще вісім храмів УПЦ МП входять до Стрийського благочиння (Стрийський, Жидачівський та Миколаївський райони). Своя парафія УПЦ МП є також у Жидачеві.

12 храмів УПЦ МП є на Сокальщині: два у Червонограді, а також по одному у Великих Мостах, Соснівці, Угневі та у селах Карів, Корчів, Михайлівка, Піддубне, Свитязів, Стенятин, Шпиколоси.

На Радехівщині вказано чотири храми УПЦ МП (у Радехові та селах Бабичі, Тетевчиці і Стоянів), ще два храми є у Мостиському районі (у місті Мостиська та селі Старява), шість храмів розташовані у Жовківському районі (у Жовкві, Раві-Руській та селах Сопошин, Сулимів, Звертів та Віднів), а також сім храмів та собор розташовані на Дрогобиччині (у Дрогобичі, Бориславі, Трускавці, Стебнику, Східниці та у селах Бистриця, Новий Кропивник, Уріж). Також один храм УПЦ МП є у Бродах, та один у Красному (Буський район).

“З 1940 до 1990 років з Росії прислали на роботу до Львова дуже великий відсоток етнічних росіян”

Але чому такі церкви є досі на Західній Україні? Намагався пояснити Galnet голова Львівського ставропігійного братства святого апостола Андрія Первозванного, диякон Юрій Федів.

«Треба зважати на історичний фактор Львова. Коли польська влада вийшла, а комуністична прийшла, німці вичистили місто від євреїв. Комуністична влада депортувала зі Львова поляків і останніх 20% українців яких ще жили тут, виселили у Сибір. Тобто населення практично у Львові не було. З 1940 до 1990 років з Росії прислали на роботу до Львова дуже великий відсоток етнічних росіян. Звичайно, сьогодні етнічні росіяни будуть триматися свого, а те, що частково українці ходять у ці церкви, це вплив комуністичної влади – комплекс меншовартості українців», –  пояснює Galnet голова Львівського ставропігійного братства святого апостола Андрія Первозванного, диякон Юрій Федів.

Редакція Galnet їде в одне зі сіл Городоцького району, де священник Московського патріархату відмовився переходити у Єдину Православну Церкву та майже 30 років водив парафіян за ніс. Чому віряни залишись без настоятеля храму та як трапилось, що сільська церква залишилась без документів – дивіться у сюжеті.

Чому віряни досі підтримують Московський патріархат в Україні?

Від моменту, коли Московський патріархат втратив свою канонічність, у Львові розпочались скандали та провокації навколо парафії. Підпал московської церкви на Сихові, храм Московської  парафії завішували плакатами Сталіна, відбувались акти вандалізму. Та Московский патріархат й досі стоїть на місці. Редакція Galnet намагались взяти коментар в отця Віктора, церковного службовця храму Святого великомученика Григорія, розташованого  у Львові на вулиці Короленка 3. Та коментувати представники Московської парафії відмовились. У телефонній розмові повідомили журналістці Galnet, що настоятель храму не дав Благословення на інтерв’ю.

«Зараз між церквами йде пошук діалогу. Якщо брати громаду на Короленка, то є частина людей дуже радикальна промосковська  і священники про це знають. Я з ними не раз про це говорила, вони знають, і вони їх гамують. Так як переважно це старші люди, які приїхали з Росії. Але є громада таких «ура патріотів», які кажуть що от ви москалі, вас треба гнати палкою – так теж робити не можна», – розповідає Galnet редакторка сайту «Духовна велич Львова» Юліанна Лавриш.

Читайте також: У Львові реставрують храм, який раніше був жіночою в’язницею

Віряни села Лісновичі виборюють своє право молитись в єдиній Православній церкві

Журналістка додає: люди банально звикли і не хочуть нічого змінювати:

«Перше – це є традиція, люди звикли ходити до своєї церкви, дехто вважає що старослов’янський спів з московським акцентом є корінним співом. Іншим людям підходить сам священник, він хороший, старається працювати зі своїми громадами . Персональний фактор відіграє велику роль», – пояснила Galnet редакторка сайту «Духовна велич Львова» Юліанна Лавриш.

Читайте також: “Ми робимо все можливе і неможливе”: Чи зимуватимуть львів’яни у теплі

Отець Роман Данчишин – священник Київського патріархату. Служив у різних куточках України, а саме Вінниччині, Херсонщині та Чернігівщині. Каже, Московська парафія зараз перебуває у режимі очікування.

«Перехід церков дуже болісний та важкий. В Україні не хочуть переходити,тому що вони у стані очікування. Сьогодні Митрополит Онуфрій є невизнаним у світі, замість нього є Епіфаній, який отримавши Томос з рук Вселенського патріарха Варфоломія 6 січня 2019 року, став братом іншим предстоятелям помісних церков, а українська церква – церквою-сестрою. Тепер має розпочатись процес визнання з боку інших церков і якщо православну церкву не визнають у світі, тоді Московський патріархат мав би залишитись на цьому ж місці»,–  розповів Galnet отець Роман Данчишин.

Затишшя переходів Московського патріархату пояснює Galnet редакторка сайту «Духовна велич Львова» Юліанна Лавриш.

«Вони були дуже активні взимку, а зараз почались внутрішні проблеми у Православній церкві, неможливість перепису майна церкви, фінансові проблеми – все це відволікло переходи»,розповідає Galnet редакторка сайту «Духовна велич Львова» Юліанна Лавриш.

Чому перехід припинився – знає релігієзнавець Олександр Саган, він повідомив це інтернет-виданню УНІАН.

 «З квітня фактично загальмувався перехід парафій з УПЦ МП. Практично немає переходів кліриків – адже багато з них виховувалися і прийшли у церкву вже тоді, коли Філарета піддали анафемі, і у їх підсвідомості це закріпилося. У них певне особистісне неприйняття митрополита Філарета – вони себе не бачать під його керівництвом»,–  каже релігієзнавець Олександр Саган виданню УНІАН.

Додає, колишній патріарх Філарет не має права на сьогоднішню українську Православну церкву.

«Давайте визначимося, що відбувається. Колишній патріарх Філарет заявляє про якісь права на одноосібне керівництво помісною православною церквою. Ці заяви не мають підтримки ані в церкві, ані в суспільстві. Тому говорити про революційні події не доводиться. Поки це лише його думка»,-зазначив релігієзнавець Олександр Саган інтернет-виданню УНІАН.

Але як бути вірянам, куди ходити молотись? Своє роз’яснення має голова Львівського ставропігійного братства святого апостола Андрія Первозванного, диякон Юрій Федів.

«Радянська система вбила віру у Бога, вбила віру у жертовність. Багато залежить від свідомості священника, так як у російських  семінаріях любити Україну ніхто не вчив. Котрий священник був вихований в українській свідомій родині, той повів людей тою дорогою до української церкви. Там, де прищепилася Москва, де любов до Росії та фінансові фактори, звичайно, людина не відійде, бо для неї ми є чужі», – пояснював Galnet голова Львівського ставропігійного братства святого апостола Андрія Первозванного, диякон Юрій Федів.

Чи можливий в Україні сценарій створення державної церкви? У Вселенському патріархаті ще рік тому, у вересні 2018 заявили, що російська автокефалія – самопроголошена.

Єпископ Константинопольського патріархату, архієпископ Тельміський Йов (Геча) повідомив, що абсолютно усі сучасні православні автокефалії, окрім найдавніших патріархатів, були створені томосами Константинопольської церкви. Про це представник Вселенського патріархату повідомив у розмові з Cerkvarium.

«Навіть якщо брати історію православної церкви у Росії, то бачимо, що її автокефалія була самопроголошена у 1448 році, коли у Москві обрали митрополита Іону самостійно, без дозволу Вселенського патріархату. Цікаво підкреслити, що ніколи не було дано православній церкві у Росії Томоса про автокефалію», – заявив архієпископ.
Ієрарх також додав, що усі пізніші автокефалії ХІХ-го та ХХ-го століття були проголошені Вселенським патріархатом.

«Крім Вселенського патріархату, в історії православної церкви жодна інша помісна церква не проголошувала автокефалії. Правда, православна церква у Росії може претендувати, що вона проголосила автокефалію православної церкви у Грузії (1943 р.), Чехословаччині (1951 р.) та в Америці (1970 р.), але ці автокефалії не визнавалися повнотою православної церкви, тому що православна церква у Росії не має такої прерогативи надавати автокефалію», – додав владика.

Українці повинні пам’ятати, скільки крові було пролито за Єдину Українську церкву, не забувати свою історію. А священникам пам’ятати, що російська церква зробила за століття з українським народом, каже Galnet голова Львівського ставропігійного братства святого апостола Андрія Первозванного, диякон Юрій Федів.

«Треба зважати, що найперше був Київ хрещений і від Києва пішло християнство на усі решту землі. Чому триматися дочки, коли маєш маму – це дуже спірне питання. І говорити один канонічний, другий – не канонічний. Тепер усі документи підняли і чітко було сказано, якою ціною київська митрополія була передана московській церкві і те, що російська церква зробила за століття з українським народом, як вона нав’язала у наші голови, що ми меншовартість. Там, де священник перейшов в українську церкву, 90% громади перейшла за священником».

Читайте також: Львів з «полуничкою»: які секс-послуги надають у місті (розслідування)

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: