Живемо у ритмі подій
МІСТО

Найвеличніший європейський некрополь: Як на Личаківському кладовищі у Львові реставрують надгробки (Фото)

У межах Днів реставрації, які триватимуть у Львові до 17 липня, відбулася екскурсія Личаківським кладовищем. Під час неї відвідувачам продемонстрували найцікавіші відреставровані надгробки та розповіли нюанси процесу відновлення скульптур 
20:07, Вт, 14 Лип 2020 Ольга Головчин
Усі фото Galnet

Личаківське кладовище називають найвеличнішим європейським некрополем. Ще з кінця XVIII століття тут знаходили спочинок видатні діячі культури, політики, науки, медицини. Надгробки для них створювали професійні скульптори. Прогулюючись алеями цвинтаря, можна зустріти десятки геніальних робіт, авторами, яких є як українські майстри, так і світові: Гартман Вітвер, брати Шімзери, Павло Ойтелє, Євген Дзиндра, Теодозія Бриж та інші.

З часом надгробки втрачають колір, а іноді й цілі елементи скульптурного ансамблю. Відновити такі роботи доручають досвідченим скульпторам-реставраторам, серед яких і Тарас Бенях. Чоловік детально розповів Galnet, як відбувається реставрація.

На першому етапі реставраційних робіт спеціальна комісія вирішує, які надгробки будуть відновлювати. Після фінансового узгодження, підписують договори і реставратори приступають до робіт.

«Узгоджують покроково усе, що планують зробити. Створюють план робіт, описують все, що робитимуть з кожним надгробком. Наприклад: демонтаж, доробка якихось елементів, помиття, чистка. Згідно того плану ми і робимо. Звичайно, що кожного разу трапляються якісь несподівані нюанси, які потребують фінансового коригування», – пояснює фахівець.

Якщо трапляється щось, чого не передбачали, і це потребує коригування, то проводять другу комісію.

«Протягом усієї реставрації буває 2-3 комісії, які фіксують, скільки відсотків роботи зроблено. Коли триває процес реставрації, кожен крок документують та фотографують. Це роблять для того, щоб наступні реставратори знали, що було зроблено, які матеріали були застосовані».

Роботи, за словами Тараса Беняха, розпочинаються з того, що доводиться заливати новий фундамент або укріплювати старий. Часто трапляється так, що через пошкоджений фундамент пам’ятники похиляються або навіть падають.

Таке могло трапитися зі скульптурою Шімзера, яка мала тенденцію до сповзання.

Читайте також: Янголи Вітвера і Шімзера: Які цінні скульптури Личаківського цвинтаря у Львові почали відновлювати

Інший важливий етап реставрації – очистка надгробків. Для цього використовують воду, пісок та пару.

«Наприклад, піскоструй дає можливість робити дуже тонку очистку. Коли камінь пошкоджений, то водою небезпечно чистити, тому що вона може навіть відбити цей камінь. Піском можна зробити дуже тонко, зняти тільки забруднення і не зруйнувати самого каменю. Ще, до слова, можна очищувати парою.

Якщо камінь дуже засолений, то необхідно зробити відсолення – ставлять спеціальні компреси, які забирають сіль з каменя. Це тривалий процес, проте така операція дуже важлива», – розповідає Тарас Бенях.

Після очистки реставратори приступають до дороблення елементів, яких бракує, зароблення швів, обробки хімією від грибків та наростів. Наприкінці реставрації роблять гідрофобізацію – покриття каменю спеціальним розчином, щоб захистити його від зовнішнього потрапляння води.

Як пояснює Тарас Бенях, іноді скульптури демонтують надгробки та реставрують їх у майстернях, іноді – на місці. Тоді облаштовують намет, щоб вберегтися від опадів, за потреби ставлять риштування.

Реставраційні роботи займають близько двох-трьох місяців. Кожного літнього сезону та початку осені водночас роблять кілька об’єктів. За словами реставратора, між етапами роботи потрібен час, щоб все укріпилося.

Тарас Бенях також розповів про кілька скульптур, які відновили упродовж останніх років.

Родинну гробницю Равських, де похований архітектор та автор проєкту Головного Залізничного вокзалу у Львові Владислав Садловський, прикрашає вишукана скульптура авторства Еміля Шрьодля.

Читайте також: У львівському Палаці Потоцьких реставрують портик: Що планують зробити

«Тут не було частини ноги, носа, очей, частини волосся. Дуже багато речей було втрачено. Це все ми доліплювали штучним каменем. Коли робили новий фундамент, знайшли частину ноги, яку вважали втраченою. Звісно, що тоді ми дуже втішилися», – каже реставратор.

Роботу Поля Етеля реставратори збирали заново.

«Робота була повністю розбита на частини: десь втрачена голова, рука. Тут ми повністю все демонтували. Коли почали копати яму для фундаменту, знайшли хрест. Його навіть не було на старих фотографіях. Проте, місце на хрест там було. Він не був цілим, тож нам довелося його склеювати».

Щодо автора цієї роботи до сьогодні тривають дискусії. Одні мистецтвознавці припусують її Гартману Вітверу, а інші – Томашу Дикасу. Скульптуру, до слова, недореставрували, тому що на ній знайшли сліди, які найімовірніше залиши кулі. Це, кажуть реставратори, артефакти, які варто зберегти, хоча їхнє походження достеменно невідоме.

Авторство цього надгробка також до сьогодні невідоме. Ця колона, за словами Тараса Беняха, була сильно перехилена, могла навіть впасти.

«Стан був аварійним. Верх колони був повністю тріснутий. Ми все демонтовували за допомогою крану. По периметрі робили новий фундамент. Колись говорили, що тут були поховані 5 людей, але, як з’ясувалося під час робіт, там було лише дві труни», – додає скульптор-реставратор.

Ремонтно-реставраційні роботи здебільшого проводять працівники ЛКП  Музей «Личаківський цвинтар» власними силами. У цьому їм також допомагає Фонд культурної спадщини (Польща). Ці роботи виконують за кошти інституту Polonika. Програма, до слова, триває уже 11 років, у її межах відновлюють щороку близько 10 пам’ятників. Для реставраційних робіт обирають не лише польські об’єкти, але й українські, вірменські, австрійські та інші.

Читайте також: Про Мирослава Ягоду: без назви

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: