Живемо у ритмі подій
МІСТО

«NASA про це написали через три дні після нас»: як на Золочівщині досліджують космос

У космічний центр можна потрапити на екскурсію
Усі фото: Galnet

На Львівщині, за 7 кілометрів від Золочева, розташовується Центр космічних досліджень та зв’язку. Це один з найзахищеніших об’єктів України, у якому досліджують все, що є у космосі. На території центру розташовані дві величезні антени, діаметром 32 та 25 метрів. Одна з них унікальна – такої в Україні немає більше ніде. Galnet побував у Центрі космічних досліджень та зв’язку та довідався про його роботу, дослідження та відкриття світового рівня.

Зв’язок зі США

Центр космічних досліджень та зв’язку отримав свою назву у 2017 році. Проте його історія розпочалась ще у 1974 році. Тоді на цій території встановили антенну систему, діаметром 25 метрів, яка забезпечувала зв’язок між Москвою та Вашингтоном.

Таких антен у Союзі було багато, але вони ніколи не працювали з американськими космічними апаратами. Ця антена у 1975 році під час першого стикування кораблів «Союз-Аполлон», забезпечила зв’язком обидві сторони: Радянський Союз і США, – починає розповідь директор Центру космічних досліджень та зв’язку Віктор Ожінський.

Також за допомогою цієї антени транслювали Олімпійські ігри 1980 року та хокейні матчі. Саме у будівлі цієї антени, в окремому кабінеті, працювали КДБісти.

Другу антенну систему, діаметром 32 метри, збудували у 1986 році. Її розробили японські спеціалісти для забезпечення Радянського Союзу зв’язком з Індією, Китаєм та іншими країнами південно-східного напрямку.

Коли сигнал почали передавати через оптоволокно, розпочався занепад цього об’єкта. Після розпаду Радянського Союзу центр перейшов у Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

«Треба показати всьому світу, що ми можемо і вміємо»

У жовтні 2017 року об’єкт перейшов від Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення до Центру космічних досліджень і зв’язку, який є підрозділом Національного центру управління та випробувань космічних засобів. Однак процес передачі почали ще у 2015 році.

Після анексії Криму постала проблема, тому що ми втратили частину засобів – центр управління та випробувань космічних засобів у Євпаторії, а всьому світу треба було показувати, що ми це можемо і вміємо, – розповідає Galnet директор Центру космічних досліджень та зв’язку Віктор Ожінський, який разом зі своїм заступником Володимиром Власенком, працював у Криму.

Володимир Власенко та Віктор Ожінський

Перш ніж почати дослідження космосу зі Золочівщини, новому керівництву довелось наводили лад у приміщеннях центру: не було води, дах протікав. З 1974 року у центрі зв’язку не було опалення. Його провели тільки минулого року.

Директор центру з іронією розповідає, що у приміщеннях космічного центру можна було вивчати різні види грибків. Також Віктор Ожінський пригадує, як на початку ще не було особового складу, і вони разом з Віктором Петровичем шваброю відмивали тарілки антени, щоб все було чисте й біле.

Очільник Центру космічних досліджень та зв’язку розповідає, що усе робили власними силами. Тільки у 2018 році для них виділили кошти, за які почали проводити ремонт. Віктор Ожінський додає, що Національному центру управління та випробувань космічних засобів держава дає фінанси на утримання і невеликі кошти на розвиток. Тому багато сил вкладають як працівники космічного центру, так і колеги, і навіть деякі місцеві жителі.

Ресурси в України дуже обмежені. Ми робимо все, що у наших силах, за дуже скромний ресурс, який нам дають. З іншої сторони ми розуміємо, що йде війна, і не треба ці ресурси забирати з тих бюджетних статей, де вони важливіші, – додає керівник космічного центру.

Унікальний радіотелескоп

Основні дослідження у Центрі космічних досліджень і зв’язку проводять на радіотелескопі, діаметром 32 метри, з антенною системою MARK-4B BWG-типу. Його ввели в експлуатацію у 2018 році. Зараз радіотелескоп модернізують. Завершити удосконалення планують у 2023 році.

Заступник начальника центру космічних досліджень та зв’язку Володимир Власенко веде нас до «серця» радіотелескопа і розповідає, що РТ-32 унікальний тим, що працює у двох діапазонах одночасно.

Сигнал приходить по рупору антени та розділяється на діапазони. Чим більше діапазонів, тим більше інформації про хімічний склад досліджуваного об’єкта можуть отримати.

Зараз у Центрі космічних досліджень та зв’язку на Золочівщині встановлюють третій діапазон. Таких антен, які можуть розрізняти кілька діапазонів одночасно, небагато. РТ-32 вдалося це зробити, тому що конструкція антени дозволяє приймати сигнал у декількох діапазонах.

Чим більша антена, тим більший сигнал від об’єкта можна прийняти, – додає Володимир Власенко.

Також у «серці» радіотелескопа є малошумний підсилювач. Холодильник охолоджує температуру цього підсилювача до 10°С, щоб зменшити внутрішні шуми приймача та досліджувати більш віддаленні об’єкти.

Треба близько трьох годин, щоб підготувати телескоп до сеансу. Коли об’єкт з’являється на горизонті, ми на нього наводимось і починаємо спостерігати. Далі йде перетворення частот, реєстрація, наведення і керування приймачами. Опісля, за необхідності, сигнали або записуються, або обробляються, – пояснює Володимир Власенко.

В окремій кімнаті розташована стійка керування.

Ми працюємо по каталогу. Натискаючи на кожен з об’єктів, можемо побачити його траєкторію. Під час спостереження інформація буде записуватися, реєструватися у спектрі та оброблятися. Частину інформації ми самі обробляємо. Все залежить від мети та програми», – розповідає інженер станції MARK-4B Дмитро Громов.

Корабельна антена

Колись на борту корабля «Космонавт Юрій Гагарін» розташовувались дві антени КТНА-200 діаметром 25 метрів. Така сама антена є і у космічному центрі біля Золочева. У будівлі, де розташовується антена, можна побачити елементи корабля: сходи, люки, обшивку та навіть герметики на дверях. Екскурсію нам проводить начальник служби космічного зв’язку Олександр Славінчик.

На першому поверсі будівлі РТ-25, в окремій кімнаті, розташовується пультова, звідки керують антеною.

На другому поверсі – енергоживлення, трансформатори й робочі приміщення. На третьому поверсі є кабінет з резервною стійкою керування. Колись у цій кімнаті зробили перегородку, щоб грітися, оскільки опалення у центрі не було більше 40 років.

В кабінеті навпроти колись працював КДБ.

Підіймаємось вище. Тут стоїть опорний вузол, який тримає антену, вагою майже 300 тонн.

Вище розташовуються двигуни, які крутять антену за азимутом, та піднімають і опускають її за кутом місця. Також тут стоїть система штирювання.

Далі – оглядовий майданчик.

Ця антенна система, діаметром 25 метрів, повністю працездатна, але очікує на модернізацію. Обладнання замінюватимуть частинами, – пояснює Олександр Славінчик.

Антена РТ-25 дуже швидка. За одну секунду вона повертається на 6°, а повний оберт робить за хвилину. Натомість РТ-32 повертається на 360° за 20 хвилин.

Уже уклали угоду між Державним космічним агентством України та NASA про участь у космічній програмі «Артеміда». Ця антена буде універсальним інструментом, а саме: зможе використовуватися в місячній програмі, оскільки вона може передавати та приймати телетричну та програмну інформацію на різноманітні космічні апарати в ході міжнародних місій. Горизонти для цієї антени – відкриті. Вона має вміти все, що роблять сучасні антени: дослідження сонячної системи, дальнього космосу та інше. – Розповідає Віктор Ожінський про удосконалення радіотелескопа.

«Кожен член нашої команди є в чомусь унікальною людиною»

Кількість працівників у Центрі космічних досліджень та зв’язку не озвучують. Проте зазначають, що є брак кадрів, оскільки кандидати не відповідають вимогам.

Космос – це високотехнологічна сфера, яка потребує дуже багато базових і фундаментальних знань, різноманітних професійних умінь за спеціалізацією. Треба працювати й інтелектуально, і фізично. Треба абстрактне мислення, щоб описати невидиму галактику. Також потрібно інтерпретувати інформацію, щоб усі інші зрозуміли. Треба спілкуватися телефоном із NASA чи іншими установами, іноземними делегаціями та представниками. Кожен член нашої команди є в чомусь унікальною людиною. Кожен є спеціалістом у своїй галузі, але ми один одного доповнюємо, – розповідає начальник космічного центру, що біля Золочева.

Досліджують усе, що є у космосі

Віктор Ожінський розповідає, що у Центрі космічних досліджень та зв’язку досліджують усе, що є в космосі: дальній і ближній космос, космічну погоду, сонячно-земні зв’язки. Цей об’єкт працює цілодобово. Працівники центру співпрацюють з різними світовими відомствами та установами.

Ми працюємо над фундаментальними космічними дослідженнями та беремо участь у підготовці до запусків штучних супутників Землі, зокрема вітчизняного космічного апарата «Січ-2-30», який планують запустити на початку січня, – каже начальник космічного центру.

У Центрі космічних досліджень і зв’язку працює 77-річний Богдан Гой, який почав роботу тут ще у 1974 році. Богдан Михайлович є символом центру.

Він всю цю техніку знає до гвинтика. Як тільки ми прийшли працювати сюди, він нам все розказував, показував та вчив. І зараз, якщо виникають проблеми, ми його завжди запитуємо, – розповідає Олександр Славінчик.

Відвідини космічного центру

Центр космічних досліджень та зв’язку відкритий для людей. Сюди приїжджають на екскурсію туристи та учні зі шкіл. Однак, щоб потрапити на територію об’єкта, потрібно попередньо домовитись та подати свої паспортні дані.

Директор космічного центру розповідає, що інколи учні ставлять такі запитання, що змушують його задуматися, перш ніж дати відповідь.

Один вчитель дуже хотів, щоб його учні потрапили на екскурсію. Але ми йому відмовили, тому що була велика черга на екскурсії. Той вчитель вирішив пробратися полем на територію центру. Ще й взяв з собою учнів. Дітей він покинув на полі, і поки ми з’ясовували, хто це такий, учні чекали його посеред соняхів і дуже перелякалися, – пригадує інцидент Віктор Ожінський.

Після завершення модернізації обох радіотелескопів відвідувачів не будуть пускати в апаратні кімнати. Однак у Центрі космічних досліджень та зв’язку планують зробити музей. Тут є багато експонатів для цього, поки що їх зберігають на складах.

Було б добре, якби студенти приїжджали до нас на практику. Вони б розуміли з чим мають справу, а в майбутньому приходили до нас працювати, – висловлює думку начальник служби космічного зв’язку Олександр Славінчик.

«У світі всі мовчали»

Віктор Ожінський розповідає, що наукове товариство відкрите до обміну інформацією та до співпраці.

Наукове товариство, директори великих інститутів, представники італійських та нідерландських наукових шкіл – усі в захваті від нашого центру. Дехто з них казав, що деякі прилади взагалі не будуть працювати. А в цьому році науковці жаліли, що не могли через коронавірус приїхати до нас, – каже начальник Центру космічних досліджень та зв’язку.  

Керівник космічного центру пояснює, що один центр майже ніколи не робить наукове відкриття самотужки. Зазвичай відкриття роблять великі мережі.

Ми наступного року плануємо ввійти у світові мережі. Нам ще треба узгодити формати деякі, щоб працювати в автоматичному режимі. Радіотелескоп РТ-32 у дечому кращий, ніж закордонні: у нього набагато більше можливостей до адаптації, налаштування та софта, – пояснює Віктор Ожінський.

Керівник космічного центру також поділився історією одного з відкриттів, яке зробили фахівці Центру на Золочівщині:

У 2019 році, коли ми займались модернізацією системи керування і відпрацьовували технології, ми спостерігали та отримали перший науковий результат – спалах на Сонці. У світі всі мовчали. Ми спочатку подумали, що в нас апаратура зламалась, але написали про спалах в такому-то діапазоні. Тільки через три дні NASA у себе на сайті оприлюднили, що то був вибуховий спалах.

Нещодавно європейська мережа EVN попросила поспостерігати за об’єктом, якого немає в каталогах. Фахівці Центру космічних досліджень і зв’язку побачили, зафіксували той об’єкт і надіслали інформацію EVN. Науковці європейської мережі дуже здивувалися швидкості, з якою фахівцям зі Львівщини вдалося отримати інформацію про об’єкт.

Державна космічна програма України

Директор Центру космічних досліджень та зв’язку Віктор Ожінський розповідає, що фахівці, які досліджують космос, очікують на розгляд Державної космічної програми України Верховною Радою.

Коли затвердять програму, про наші завдання дізнається вся Україна. Тоді буде конкретне фінансування через Державне космічне агентство України, тому що зараз грошей практично немає. Тоді з нашими дослідженнями ми зможемо виходити на світовий рівень, – пояснює Віктор Ожінський.

І додає:

Ми рухаємо Україну вперед, робимо її космічною. Виробництво кожного елемента радіотелескопа – це рух підприємств, оскільки це непересічна та унікальна праця. Це також відкриття нових закордонних ринків. Дослідження космосу тягне за собою багато прикладних речей.

Читайте також: Генетичні дослідження, технології бродіння і розмноження гена: у Львові запрацювала біотехнологічна лабораторія від Tech StartUp School

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: