Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Не стало письменниці зі Старосамбірщини, яка першою розповіла про трагедію Саліни

Марії Прокопець був 81 рік
17:12, Сб, 08 Тра 2021 Оксана Волошин
На 81 році життя померла жителька Добромиля (зараз Самбірський район) письменниця Марія Прокопець. Про це сьогодні, 8 травня, на своїй фейсбук-сторінці повідомив журналіст Микола Сенейко.
Всеукраїнське об’єднання «Письменники Бойківщини» із сумом сповіщає, що на 81 році пішла із життя Марія Андріївна ПРОКОПЕЦЬ – багаторічна членкиня об’єднання, велика українка, патріотка, талановита письменниця, активістка громадського життя м. Добромиль та колишньої Старосамбірщини. Вона першою в 1995 році в документальному виданні «Саліна» розповіла страшну правду про трагедію українців, вчинену жорстокістю енкаведистами окупаційної Московії.
У творчому доробку письменниці популярні поетичні та прозові книги: “Дзвін Саліни ” (2011), “Саліна” (1995), “Я до серця вашого іду” (1997), “Відлуння у вічність” (2005), “В обіймах дня” (2008), «Небо не мовчатиме» (2010), “Слово про Нижанковичі” (2011). Поетеса видала чимало творів для дітей. Серед них “Мандрівна абетка” (2000), “Трьох синочків весна має” (2004), “Писанка щастя” (2002) та ін.
За значний особистий внесок у державне будівництво, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю у 2019 пані Марія Прокопець була нагороджена орденом III ступеня ім княгині Ольги. Мала нові творчі плани і над ними працювала.
Колеги по перу в тиші душі віддають останню пошану цій неймовірно талановитій та завжди радісній жінці-матері, яку 8 травня 2021 р. – напередодні Дня української матері справді покликало до себе небо. Висловлюють щире співчуття родині. Хай земля, яку вона з любов’ю описала у творах, буде їй теплою і легкою периною. А пам’ятником Марії Прокопець зостануться її книги у бібліотеках, у домівках вдячних читачів. – Пише Микола Сенейко.
Як розповідав Galnet, у червні 1941-го року в Саліні органи НКВС кинули близько 3600 живих людей у соляні шахти. Жертвами здебільшого стали українці та поляки.  Під час цих тортур весь час працювали двигуни, які заглушували постріли та крики мордованих. Коли катам не вистачало набоїв, людей били дерев’яними молотами і напівживими скидали у шахту на глибину 100 метрів. Місце масових розстрілів в урочищі Саліна виявила словацька військова розвідка у липні 1941-го року.
Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: