Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

«Окрім нічної сорочки, не залишилося нічого…»

Оговтавшись після травми, постраждала під обвалами будинку в Дрогобичі Оксана Терлецька розповіла Galnet подробиці трагедії
13:32, Пт, 13 Вер 2019 Юлія Короленко

Мати з дочкою, постраждалі після обвалу будинку в Дрогобичі, надалі залишаються у лікарні у Львові. Тепер вони разом. Для того, щоб 12-річній Яні легше було відновитися після травми фізично та психологічно, медики дозволили  перевести її до Львівської лікарні швидкої медичної допомоги. Дитина лежить в одній палаті з мамою й це позитивно впливає на їхній стан та одужання.

Пані Оксані важко згадувати трагічні події. Біда звалилася на них, мов сніг на голову. Жінка жила з двома дітьми – 12-річною Яніною та 6-річним Кирилом у трикімнатній, повністю облаштованій квартирі.

– Маю ще старшого сина – Андрія, який нещодавно подарував мені онука. За своє життя – налагодила побут. Хоча виховую дітей сама, мали усе необхідне. Але за одну ніч – залишися голі-босі, – згадує у розмові з  Galnet Оксана.

У жінки залишилася тільки нічна сорочка, у якій спала у ту фатальну ніч. Та і її лікарі змушені були розрізати. Завідуючий нейрохірургічним відділенням Андрій Токарський приніс жінці з дому свій одяг, за власні кошти купив необхідні для операції матеріали. Згадує, не можна було зволікати ані хвилини: Оксана отримала перелом хребта, тож могли початись незворотні зміни, через які вона залишилася б прикутою до інвалідного візка.

Читайте також: Львівські медики розповіли про стан Іринки, яка з будинку дитини потрапила у реанімацію

На щастя, її вчасно прооперували. Уже наступного дня з`явилися рухи у ногах.

Донька Оксани Яніна – має інвалідність з дитинства. У дівчинки – аутизм. Внаслідок обвалу отримала закриту черепно-мозкову травму, перелом стегнової кістки, множинні садна на тулубі, кінцівках, грудній клітці, голові, гомілках. Також у неї діагностували  рвану рану правої вушної раковини. Дитині зробили операцію у Львівській міській дитячій клінічній лікарні.

Разом з нею госпіталізували братика Кирила. У хлопчика – забій головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, перелом лобної кістки з переходом на основу, множинні рани на шкірі голови.

Та не даремно у народі кажуть: немає лиха без добра. Оксана зізнається: у цій важкій ситуації зрозуміла, що світ – не без добрих людей. Коли сталася біда, її батьки та сестра були за кордоном. Але  друзі та знайомі не залишилися осторонь. Постійно приїжджають подруги з Дрогобича. Витрачають по шість годин на дорогу, аби посидіти біля колежанки, підтримати морально, переодягнути та помити… Багатодітна подруга Галина щодня приїжджала з іншого кінця Львова, аби привезти свіжу їжу, необхідні діткам речі. Вона ж шукала у соцмережах для Оксани хоч якийсь (головне – робочий) мобільний телефон, аби вона могла бути з рідними на зв`язку.

На щастя, Кирила вже виписали додому. Він перебуває під опікою дідуся. Оксана рухає ногами. Поки що не відчуває стоп, кожен крок  супроводжується неймовірним болем. З нею та Яночкою щодня працює фізичний терапевт Ігор Кошівка, який запевняє: вони неодмінно стануть на ноги.

Оксана зі сльозами згадує, що довелося пережити їй та дітям:

– Я щовівторка читаю молитву-дев`ятницю до святої Марти. Вірю, що вона нас зберегла.  Ввечері, напередодні фатальної ночі, за молитовником випала молитва за збереження будинку та сім`ї. Я впевнена, що завдяки цьому ми з дітками дивом залишилися живими та незабаром будемо здорові!

О третій ночі спляча Оксана відчула, як на неї сипалося каміння. Не могла поворухнутися. Зрозуміла, що перебуває під завалами. З сусідньої кімнати долунав крик Кирила. А потім вже згадує себе на носилках. Здавалося, усе це – страшний сон. Незабаром вони з дітками прокинуться й виявиться, що насправді – усе добре. Натомість жорстока реальність – невблаганна. Жінка не відчувала своїх ніг, боліло усе тіло. Найбільше хвилювало питання – що з дітьми? Невідомість лякала…

Читайте також: «Відколи стоїть цей будинок, є тріщина»: львів’яни роками живуть у розколотій багатоповерхівці

 

Тріщини на стелі почала помічати за десять днів до трагедії. Сусіди чули час від часу тріск, телефонували на гарячу лінію:

– Я не мала часу тим перейматися. Щоранку з дітьми швидко збиралися та бігли у справах. Сина відводила у садок, дочку везла у спеціалізовану школу… Ввечері, напередодні обвалу, до мене зайшла кума та зауважила, що «всілися» двері. Над ними утворилася щілина.

Наразі лікарі-реабілітологи працюють з Оксаною та її донечкою. Кирил потребує допомоги психолога, оскільки страх його не полишає. Боїться, що обвалиться будинок, де живуть дідусь та бабуся. У Яни на очі навертаються сльози, коли згадує,  що «не могла витягнути ніжку з-під каміння».

Спочатку рятувальники витягнули з-під завалів Кирила. Потім – сестричку та маму. Сім`ю відразу повезли до Львова.

Читайте також: Обвал будинку у Дрогобичі: мешканцям заборонили переплановувати квартири

 

З будинку евакуювали усіх мешканців. Оксана не знає, де тепер житиме з дітьми. Друзі та знайомі збирають речі для неї та дітей, адже не мають одягу та найнеобхідніших речей. До лікарні навідувалися представники міської адміністрації, депутати.

– Нам обіцяли дати житло. Але яке та коли – невідомо. Запитували, чи потрібна нам побутова техніка. Звичайно, у нас тепер нічого немає, але ж куди її подіти без помешкання? Поставити біля зруйнованого будинку? У першу чергу, нам потрібно мати, де жити.

Номер картки  Оксани у «Приватбанку» :

5168757402296117 Терлецька О.В.

Читайте також: У Бориславі обстежили 15 багатоповерхівок. Усі вони потребують ремонту

Найбільше читають:

Нове на сайті: