Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Патологічні ревнощі – ознака невпевненості у собі,- львівська психотерапевтка

Також фахівчиная розповіла, до якої межі ревнощі вважаються здоровими і чому не варто приструнювати свого внутрішнього Отелло
13:20, Пн, 30 Вер 2019 Юлія Короленко
Фото ілюстративне

Олеся прожила з Ігорем десять років. За цей час нікуди, крім роботи,  не ходила без нього. Навіть з дітьми на майданчик не відпускав надовго саму. На всі дівочі посиденьки чоловік ходив разом із дружиною. Коли ж одного разу ризикнула піти на день народження сама, Ігор влаштував грандіозний скандал, який запам`ятали усі домашні та сусіди.

А нещодавно знайома журналістка брала коментар у молодого чоловіка. Змушена була вимкнути диктофон через несподівані жіночі крики. До хлопця підбігла його дівчина, яка голосно обурювалася з приводу того, що журналістка розмовляє з її коханим та ще й сміє йому усміхатися.

Можна розповідати безліч історій про те, як чоловіки та жінки копирсаються у телефонах та електронних скриньках «половинок», намагаються «ламати» паролі від сторінок у соцмережах, «чергують» під офісами та помешканнями, намагаючись «спіймати на гарячому»… За словами психотерапевтки Ірини Марціяш, ревнощі – нормальна реакція закоханої людини.

Читайте також: Львівський психіатр: серце болить від браку любові, а голова – від прихованого гніву

«Відсутність емоцій – ознака байдужості. Коли людина дорога – її не можеш ні з ким ділити! Головне – знати межу. Якщо хтось поводить себе як власник, не дозволяє навіть спілкуватися з особами протилежної статі – це вже патологічні, практично маніакальні ревнощі. Про них сигналізують вчинки вашої «половинки».  Якщо вона не просто розповідає про свої неприємні почуття, але починає за вами стежити, забороняє переписки у вайбері, погрожує – таку поведінку не можна назвати нормальною», – говорить фахівчиня.

Патологічні ревнощі можуть бути обумовлені типом характеру, темпераменту або навіть прикладом батьківської сім`ї. Наприклад, якщо батько надто ревнував маму, найімовірніше, що так само поводитиметься стосовно власної дружини й син. Для нього це – варіант норми.

Нерідко ревнощі – результат невпевненості у собі. Недаремно кажуть, що «дурна жінка стежить за благовірним, а розумна – за собою». Це стосується як жінок, так і чоловіків. Будь-якій людині потрібен саморозвиток. Якщо всі свої сили, енергію, вільний час витрачати на «половинку» та ревнощі – самі підштовхнете її до зради. Варто працювати над собою й обертати ситуацію так, щоб усе відбувалося навпаки: вам видзвонювали та вас ревнували.

Читайте також: Красиві свічки, спортзал і вітаміни: львівські фахівці розповіли, як врятуватися від осінньої депресії

«Замість того, щоб влаштовувати «сцени», патологічним ревнивцям варто «підтягувати» себе до такого рівня, щоб об`єкт ревнощів розумів: ви потрібні не лише йому, а й ще комусь», – уточнює психотерапевтка.

Привселюдні скандали – ознака неадекватності та неповаги до себе. Про те, що вас непокоїть поведінка партнера, однозначно потрібно говорити, але наодинці. Часто маніакальні ревнощі породжують численні комплекси, невпевненість у собі. Тож варто відверто поговорити з ревнивцем: з`ясувати причину та пояснити, що може вам довіряти. Замість того, щоб зневажати таку людину, потрібно її заспокоїти.

Деколи «половинки» затятих ревнивців використовують їх слабку сторону й фліртують «направо і наліво». Психотерапевт вважає, що це свідчить про самозакоханість та егоїзм. Про такі пари можна впевнено сказати: вони – «одного поля ягоди». Тобто, з низькою самооцінкою. Адже навмисно викликаючи ревнощі, людина прагне самоствердитися за рахунок партнера. Таким чином, викликає у нього сильний стрес. Самодостатня людина, яка вдало реалізувала себе у житті потребує нормальних, затишних стосунків, у яких комфортно обом. Їй не потрібно викликати негативні емоції люблячої людини. Деколи так поводяться люди, які намагаються помститися. Тобто, підозрюють  «половинку» у зраді чи флірті на стороні, тож прагнуть завдати такого ж болю…

Читайте також: Намет поміж багатоповерхівок. Львівське подружжя веде середньовічний спосіб життя (ВІДЕО)

Схильність до ревнощів також формують ваші оточення, ментальність і навіть національність. Відомо, що у представників південних та східних народів, які мають «гарячу» кров, більш загострені почуття, у тому числі – власності.

Жіночі ревнощі дещо відрізняються від чоловічих. Більшість жінок не влаштовують скандали на рівному місці, а спочатку – бавляться у детективів. Саме вони знаходять переписки з коханками, аналізують поведінку чоловіків і стежать за ними. Вже, спіймавши «на гарячому», представляють конкретні докази. Чоловіки ж швидше «вибухають» за фактом. Частина з них, навпаки – не демонструють своїх ревнощів. Тобто, емоції «закипають», але  вони їх вперто ховають усередині. Насправді до добра це не призводить. Рано чи пізно підступні почуття вибухнуть. Швидше за все, це стане кінцем стосунків. Отже, каже психотерапевтка, не приховуйте свого внутрішнього Отелло – скажіть про свої почуття коханій людині. Цілком можливо, усі ваші підозри – безпідставні.

Читайте також: Наречені Христа. Як живуть львівські монахині та що спонукає їх зректися земних благ? (ВІДЕО)

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: