Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Переносять жаб через дорогу: як львівські біологи рятують земноводних від смерті під колесами автівок

Працівники кафедри зоології ЛНУ ім. Івана франка – одні з перших в Україні, хто зайнявся системним дослідженням загибелі амфібій на автошляхах. Також науковці самі почали рятувати цих тварин від смерті на дорогах
15:05, Пн, 05 Сер 2019 Карина Ляшенко
Фото: Остап Решетило

-Я неодноразово бачив ситуації, коли жаба починала переходити дорогу, її зачіпала фура і відкидала назад. Тварина скривавлена отямлювалась і знову йшла на ту ж дорогу. Жаба не бачить машин, вона просто йде в ту сторону, в яку її кличе інстинкт.

Так доцент кафедри зоології ЛНУ ім. Івана Франка, ідейний натхненник проекту «Смертність амфібій на дорогах Львівщини»  Остап Решетило пояснює, чому земноводних не відлякує ні шум магістралей, ні шалений рух автомобілів, ні неприродне світло фар вночі.

Науковець говорить: на дорогах гине багато тварин, проте ¾ усіх жертв – амфібії (тритони, саламандри, жаби та інші). Це пов’язано з тим, що, наприклад, жаби значно повільніші за маленьких ссавців. У потоці машин вони просто не встигають пройти через дорогу неушкодженими. Найбільше цих тварин гине у період їхніх міграцій до місць розмноження.

Фото: Galnet

 

-Часто люди не орієнтуються у процесах природи й кажуть: «А що там такого. Жабу переїхали. Вона слизька, бридка, від неї бородавки на руках. Нехай давлять». Але, якщо вдуматись у те, що жаба з’їдає тони мух і комарів, тим самим рятуючи нас, то оцінюємо ситуацію по-іншому. Також земноводні забезпечують існування інших тварин, оскільки вони є проміжною ланкою у харчових ланцюгах. Усе в природі залежить одне від одного, та для деяких тварин автодороги є питанням життя і смерті, – розповідає Остап Решетило.

На основних дорогах Львівщини існує близько шістдесяти місць підвищеної небезпеки для жаб. В середньому, каже біолог, вони зустрічаються кожні 20 кілометрів. Потенційно такі місця є біля водойм. До них земноводні мігрують з місць зимівель для розмноження.

Читайте також: У серпні особливо небезпечними є оси, бджоли і шершні: львівський лікар розповів, що робити при укусі

-Ми не можемо пройти повз, коли існують місця, де на стометровому відрізку під колесами автомобілів гине понад 500 ропух і кумок. Це шалено багато, – каже Остап.

Фото: Galnet

Етапи порятунку амфібій від смерті на дорозі

Працівники кафедри зоології ЛНУ ім. Івана франка – одні з перших і чи не єдині в Україні, хто рятує амфібій на дорогах. Близько десяти років Остап Решетило  проводив наукові дослідження з цієї теми, а у 2018 році він та його команда перейшли від теорії до практики.

На час інтенсивних фаз міграції земноводних, навесні та восени, у місцях найбільшої небезпеки вони встановлюють тимчасові захисні бар’єри, які не дають земноводним можливості вільно виходити на дорогу. Уздовж захисних бар’єрів викопують ямки чи закопують відра, куди мають потрапляти тварини, намагаючись знайти прохід у перешкоді. Потім фахівці та волонтери двічі на добу перевіряють ямки-пастки, виймають звідти тварин, переносять їх через дорогу та відпускають на іншому боці.

Фото: Остап Решетило
Фото: Остап Решетило
Фото: Остап Решетило

-Скільки б я не звертався до організацій, які займаються будівництвом доріг (Укравтодор чи проєктні інститути), на жаль, особливого зацікавлення у цій проблемі немає, тому ми робимо те, що можемо. Наш проєкт отримав грантове фінансування з закордону, грошей з якого нам вистачило на матеріали для бар’єрів та бензин для поїздок до конструкцій, – говорить науковець.

Проте, каже Остап, волонтерів все одно не вистачає. Над програмою періодично працюють 5-6 людей, іноді допомагають студенти, та й по всьому:

-Ще 200 років тому цієї проблеми не існувало взагалі. Проте, зокрема й через невпинне зростання автомобілізації населення нашої країни, за останні 10 років більш ніж половина важливих для амфібій оселищ зазнала негативних змін. У країнах Євросоюзу законодавством передбачено при будівництві доріг  врахування умов міграції тварин. І там вже не тимчасові конструкції, а постійні (тунелі під дорогами з бетонними відгородженнями). У нас це поки що на рекомендаційному рівні, тому жодного тунелю ми не маємо.

Постійні конструкції для безпечної міграції земноводних Фото: Google Sites

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Читайте також: Науковці «Львівської Політехніки» перемогли у престижному міжнародному конкурсі від ЄС

Найбільше читають:

Нове на сайті: