Живемо у ритмі подій
МІСТО

Піраньї, морська корова і гігантський краб: дослідник показав унікальні експонати львівського Зоомузею

Екскурсію музеєм кореспондентці Galnet провів молодший науковий співробітник, аспірант кафедри зоології Богдан Андріїшин
17:40, Чт, 23 Січ 2020 Ольга Головчин
Фото: Galnet

Перетворення кабінету натуральної історії на музей

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка – один з найстаріших університетських музеїв у Європі. Спершу тут був кабінет натуральної історії на базі філософського факультету, який заснував австрійський натураліст Бальтазар Гакет у 1784-му році. Достеменно ситуація змінилась завдяки польському біологу Бенедикту Дибовському.

«За активну участь у підготовці польського постання 1863-го року Дибовського навесні 1864 року заарештували і засудили на смертну кару через повішення. Однак, уже на той час він був відомим серед знаті і багато людей заступились за нього. Серед них – Отто фон Бісмарк, який написав письмове звернення до царського уряду, щоб смертну кару замінили на 12 років заслання у Сибірі. Бенедикт Дибовський поїхав туди, але йому вдалось поєднати каторгу  з  науковими дослідженнями», – розповідає Galnet Богдан Андріїшин.

Біологу вдалось дослідити фауну тих країв, описати близько 300 видів тварин Байкалу та його околиць  і чи не першому виміряти глибину цього озера! Коли Бенедикт Дибовський був звільнений зі заслання, він вирушив у наступну експедицію і привіз близько 60 ящиків різноманітного матеріалу: птахів, молюсків, губок та інших тварин.  Саме завдяки його праці кабінет натуральної історії у Львові змінив свій статус на «музей», який він і очолив.

Бенедикт Дибовський. Джерело фото: Вікіпедія

Структура музею

Зоологічний музей складається із 4 залів: зал безхребетних, а також таких хребетних або хордових тварин як риби, земноводні та плазуни; зал остеології (кісток), зал птахів і зал ссавців. Також  тут є коридор-галерея, фондосховище і робоче приміщення.

Експонати у залах розташовані за принципом історичного та еволюційного ускладнення будови та структури організму. Загалом в експозиції майже 10 тисяч експонатів. А разом із музейними фондами – близько 180 тисяч об’єктів.

Богдан Андріїшин також провів екскурсію усіма залами, спеціально для читачів Galnet.

На фото Богдан Андріїшин

Мечохвіст та гігантський японський краб

Першим музей відкриває – зал безхребетних тварин. Тут перебувають здебільшого водні тварини, переважно морські, щоправда, є і представники прісних водойм.

«Із найцікавіших – губка грецька, яку ще називають мильною або ванною,  через те, що її використовували для банних процедур і миття посуду, і  вона має таку ж структуру, як та губка, якою ми миємо посуд. У Греції таку ще навіть можна купити. Також цікава губка – кошик Венери. Її «скелет» утворений з хімічного елементу – силіцію, що входить до складу піску, а структурні частинки розташовані таким чином, що губка виглядає наче вона зі скла» – коментує чоловік.

Читайте також: Львівський хірург показав колекцію сторонніх предметів, які дістали з дитячих шлунків та дихальних шляхів (фото)

Богдан також зупиняється поруч з келихом Нептуна. Тварина може рости до півтора метра заввишки. Колись її використовували як елемент декорації: робили з неї світильники, вази. Зараз у світі їх дуже мало.

Також у цьому залі є і один з найбільших молюсків у світі – тридакна.

«Ахатина – сухопутний молюск. Їх використовують у косметології, адже вони можуть зняти стару, зроговілу шкіру. Небезпечні конуси – хижі молюски, які живуть у солоних тропічних морях. Контакт з таким може бути летальним для людини. Ципрея монета – молюск, який місцеві жителі використовували як гроші», – розповідає Galnet Богдан.

На фото ципрея монета. Фото надав Богдан Андріїшин

В іншій частині залу зоологічного музею представлена колекція членистоногих: ракоподібні, павукоподібні, багатоніжки і комахи.  Богдан зосереджує увагу на мечохвостaх, які ймовірно жили ще з динозаврами! Цікаво, що у них кров – синя, адже у її складі є мідь, яка надає їй такого забарвлення.

На фото мечохвости. Фото: Galnet

Серед експонатів також – гігантський японський краб – внесений до Міжнародних Червоних списків, оскільки їх виловлюють та вживають у їжу. Також тут представлений і краб-скрипаль, у якого одна клешня суттєво більша від іншої і чимось нагадує смичок до скрипки. Як розповідає Богдан, краб приваблює нею самицю та відлякує інших представників виду.

Фото: гігантський японський краб. Фото Galnet

Є у львівському музеї і колосальна колекція метеликів, бабок, павуків, скорпіонів та багатоніжок. Тут експонують і найбільших жуків світу: жук голіаф, жук геркулес. З морських безхребетних є і представники типу голкошкірі – морські огірки, морські лілії, морські їжаки, морські зірки та офіури.

Риба, яка може пережити посуху та морський чорт

Першими колекцію хордових відкривають риби: колекція хрящових та кісткових видів.

«Це пили, які колись належали рибам-пилам. Риби цікаві тим, що можуть запливати у прісні водойми, незважаючи на те, що це акули. Представники, які зберегли ознаки як хрящових так і костистих риб – осетрові, які перебувають на межі вимирання.

Фото Galnet

Продовжуючи розмову про риб, Богдан зупиняється на незвичайній кістковій рибі, яка може пережити посуху:

«Риба протоптерус живе в Африці. Коли водойма пересихає, вона викопує собі ямку і зі слизу робить кокон, який не дає їй померти. Вона у нього замотується і чекає, поки не впадуть дощі. Кокон розмокає і вона може навіть повзти сушею у пошуках водойми».

На фото риба протоптерус. Фото надав Богдан Андріїшин

Серед кісткових риб особливої уваги варта також піранья – кровожерлива риба, яка живе у басейні ріки Амазонка.

На фото піранья. Фото: Galnet

«Морський чорт або вудильник – у нього є своєрідна «антена» поблизу щелеп, яка закінчується своєрідним «ліхтариком». Цим ліхтариком він приваблює інших дрібних риб. Відтак, здобич одразу опиняється у пастці. Цікавою також є риба-місяць, яка виростає до двох метрів і продукує до 300 мільйонів ікринок за один сезон. Окрім того ми можемо побачити родичів відомої риби-фугу: риби-кубіки, риби їжаки».

На фото вудильник. Фото: Galnet

Читайте також: «Здав на металобрухт перила з власного балкону, забув і випав»: львівський анестезіолог про курйозні випадки зі своєї практики

Одним з найбільших експонатів, серед плазунів, є морська зелена черепаха, яку ще називають суповою.

«На жаль, назву їй дали  з недуже приємних причин. Колись дослідники і моряки її ловили і готували з неї суп, фактично у ній самій. Вони ставили панцир на грань, і він слугував як казанок.  Відрізали черепасі голову та кінцівки і робили гуляш. Зараз ці черепахи під загрозою зникнення»

На фото супова черепаха. Фото Galnet

Також у розчині формальдегіду тут зберігають анаконду, пітонів та кобр.

Фото: Galnet

Унікальний скелет вимерлої морської корови

Наступний зал – остеологічний, саме там перебуває перлина музею – скелет морської або Стеллерової корови. Таких у музеях світу лише 27.

«Ця тварина уже вимерла, їх винищили люди. Жила морська корова до кінця ХVIII століття на території Берингового моря, тобто у не дуже сприятливому районі для плавання. Коли у Росії вдосконалили кораблеплавання, туди почали часто плавати. Тварина була дуже мирною і неповороткою, тому близько підпускала до себе людей, чим вони і скористались. І менше ніж за сто років її знищили безповоротно»,– каже Богдан.

На фото: cкелет морської корови. Фото Galnet

Скелет отримав своє почесне місце у музеї завдяки Бенедикту Дибовському. Перебуваючи в експедиції на острові Берінга, йому вдалось допомогти багатьом людям завдяки своїм лікарським навичками. Місцеві жителі у знак подяки передали йому 5 скелетів морської корови, один з яких він залишив у львівському зоологічному музеї.

У залі представлені черепи дельфіна, слона, гіпопотама, кита-смугача.

На фото скелет китоголова. Фото: Galnet

Родзинкою залу є шафа з аномаліями тварин: двоголові телята, птахи та ссавці-альбіноси, курча з чотирма лапами.

Двоголове телятко. Фото надав Богдан Андріїшин

Плутанина з найменуваннями пташок

Далі ми переходимо у зал з птахами. Тут представлена величезна колекція cтраусів, пеліканів, колібрі, лелек, фазанів, журавлів, сов та водоплавних птахів. Унікальний експонат – ківі – птах, який не літає і його яйце є дуже масивним відносно пропорцій тіла.

На фото колекція сов.Фото Galnet

Серед денних хижих птахів тут є беркут, орлан-білохвіст, змієїд, гриф, стерв’ятник.

Цікаво, каже Богдан, що багато людей плутають мартинів з чайками, а граків з воронами.

«На жаль, зараз багато птахів неправильно називають і тут прослідковується калька з російської мови. Зокрема, відомий птах, якого називають традиційно «чайка», насправді – «мартин». А птах, якого справді треба називати «чайкою» українською мовою набагато менше відомий серед населення. Подібна справа з вороновими птахами, яких плутають. Наприклад, грака помилково називають вороною. Нею ж можуть звати і крука, а насправді – це окремі види птахів: ворона сіра, грак, галка і крук, плутати їх не варто», – розповідає чоловік.

«Якщо кажуть, що в Україні немає красивих пташок, лише ворони та голуби  – це неправда. Доказом цього є рибалочка – синьо-оранжевий птах, який ловить рибу. Також доволі цікавими птахами є: одуд, сиворакша, бджолоїдка».

Чудернацький качконіс та морський акваріум

Заходячи до залу ссавців, Богдан спростовує стереотип, який іноді прив’язують працівникам музею – навмисне вбивство тварин:

«Спеціально ми нікого не вбиваємо. Як ми знаходимо тварин? Часто для експозиції їх дають зі зоопарків. Часто під час експедицій та польових виїздів, ми знаходимо загиблих тварин і забираємо їх на опрацювання в музей. Деколи друзі, знайомі надають нам матеріали. Багато експонатів нам колись подарували з приватних колекцій».

Фото Galnet

Читайте також: Діти-русалки, циклоп та двоголові немовлята: чим вражає Львівський музей хвороб

У залі ссавців представлено близько 100 видів тварин. Великі колекції приматів, травоїдних та хижаків. Також є маленьке слоненя і його родич – даман. У них, до слова, еволюційно схожі кінцівки.

На фото даман

Тут є і велика колекція гризунів, окрасою якої є найбільший у світі гризун  – капібара. Унікальний експонат залу, за словами Богдана , качконіс. Декілька століть тому, люди не вірили в існування такої чудернацької тварини.

На фото качконіс

У львівському зоологічному музеї є не лише опудала тварин та їхні скелети, тут є і живі тварини. Перед входом у музей розташований справжній морський акваріум, у якому живуть риби-клоуни, псевдохроміси фіолетові, раки-самітники, морські зірки, різноманітні молюски, офіури, м’які корали та актинії, які відтворюють морське середовище.

Фото Galnet

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка розташований на базі біологічного факультету. Адреса: Львів, вулиця Михайла Грушевського, 4. Музей працює з понеділка по п’ятницю. Час роботи:10.00-16.00. Вхід вільний. Також у музеї у робочі дні можна безкоштовно замовити екскурсію, окрім середи. Для цього потрібно телефонувати за номером: 239-45-48.

Читайте також: У морзі не їдять і пацієнти не сняться: львівські патологоанатоми розвіяли стереотипи про свою роботу

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: