Живемо у ритмі подій
МІСТО

Як у Львівській політехніці 4 роки відновлювали актову залу Захарієвича (Фото)

20:07, Вт, 13 Жов 2020 Карина Ляшенко

«Було 2 аргументи, якими ми переконали ректорат, що залу треба відновлювати. По-перше, ми сказали, що не треба фінансів: робитимемо усе своїми силами. Ставитимемо студентів, викладачів, і поступово, прясло за пряслом виконуватимемо роботи. Єдине, що нам потрібні були риштовання та інструменти», – розповідає доктор архітектури, професор, завідувач кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Микола Бевз.

У 2015 році до розчищення стін актової зали, яку проєктував видатний архітектор Юліан Захарієвич, стали 6 працівників кафедри архітектури та реставрації: інженери, лаборанти і викладачі. Епізодично до роботи залучали студентів. Майстри одразу знали: реставрація не буде швидкою і легкою. Стіни зали були покриті 4-ма шарами емалі, олійних та акрилових фарб. За результатами аналізу цих шарів, який робили у США, дійшли до висновку: якщо залишити стіни з нашаруванням, найближчим часом вони потріскаються. Тоді університет втратить не тільки сучасне нафарбування, а й оригінальне оздоблення. Це і стало другим аргументом для керівників вишу про необхідність реставрації.

Фото до реставрації: kray.org

До відновлення працівники та студенти Політехніки пам’ятають залу червоно-коричневою, але оригінально у 1884 році стіни розписали в імітації мармурового обличкування:

«Ми думаємо, що концепція мармуризації стін – це ідея Захарієвича, а реалізатором був той, хто умів це зробити – художник та архітектор Іван Долинський. Ренесансний сценарій тут був реалізований шляхом малярської імітації дорогоцінних каменів. Тут є темний камінь, зелений мармур, жовтий мармур, колони мають біло-сірий мармур, а карнизи наділені бежево-білим характером. Ми свідомо залишали різницю між доповненнями і автентикою. Свідомо там немає однакового полиску, адже це правило реставрації: ви повинні показати, де новотвір, а де оригінал».

Карнизи викладачі кафедри реставрації не чіпали. Кажуть: там занадто важка технологія розчищення, тож чекатимуть ґрантів, щоб їх могли відновити вузькопрофільні майстри.

Керівник реставрації розповідає: коли очищали стіни, то рівень втрат живопису у деяких місцях сягав 20%. Та відлущувалися не тільки мальовані елементи, а й тиньк. Це особливо ускладнювало відновлення стін.

Читайте також: У Львові триває реставрація пам’ятки архітектури на Дорошенка: Що вже зробили

Фриз у верхній частині утворюють 11 декоративних мальованих панно за ескізами Яна Матейка під загальною назвою «Тріумф прогресу». Вони представляють цикл сцен головних моментів розвитку людської цивілізації:
1) Створення людини;

2) Відповідальність людини за долю землі;

3) Боже надхнення;

4) Вади людства;

5) Примарний тріумф сатани;

6) Пресвята Богородиця втішає тих, хто приходить до неї;

7) Поезія, Музика, Історія;

8) Скульптура, Живопис та Архітектура;

9) Винахід залізниці та парової машини;

10) Винахід телеграфу;

11) Суецький канал.

Якщо дивитися на фотографію зали до реставрації, виникає запитання: чому картини без рамки? Думали про це і викладачі кафедри реставрації.

Фото: stezhkamu.com

Та усе стало зрозумілим, коли після тривалого розчищення з-під червоної фарби почали виднітися мальовані рами до картин Матейка:

«Це дало нам привід думати, що ці картини задумувалися як малярські полотна, які зробили у Кракові, а потім їх привезли до Львова і мали наклеїти на стіну. Це мала бути настінна імітація, а не на полотні. Але до кінця цього не реалізували. Ці картини робили уже в 90-х роках, і відбулося щось, що залишило картини натягнутими на підрамники. Але тепер, коли ми відновили рами, ці полотна органічно вписуються в інтер’єр. Раніше вони висіли трохи незрозуміло».

Наразі реставратори також порушили питання про порятунок картин Матейка: через те, що полотна залишилися на тимчасових підрамниках, вони перетираються. І це, каже Микола Бевз, ще один аргумент до того, що картини мали наклеїти на стіни.

У ході оновлення зали виявилося також, що була втрачена велика гасова лампа. Вона є на старих фотографіях, а та, яку можна побачити сьогодні – новий, репродукований світильник:

«Ця люстра мала унікальну технологію. Ми її розшифрували і виконали креслення. Так, Політехніка замовила відтворення цієї люстри, але уже під електрику».

Поки що першою залізобетонною конструкцією на Галичині вважають арку Максиміліана Тульє, яку звели для промислової виставки у Львові 1894 року. Проте позмагатися за це звання претендує тепер і актова зала Політехніки, адже коли до стелі кріпили відтворений світильник, то побачили, що над дерев’яною конструкцією – залізобетонна плита:

«На проєкті Захарієвича стеля – це дерев’яна конструкція. Але над нею накреслена ще якась смуга конструкції, яку ми не могли зрозуміти, адже на стриху підлоги немає. І коли ми вішали люстру, то побачили, що там є залізобетон. Але залізобетон у часи Захарієвича був би цікавим рішенням, адже у великих об’єктах його почали застосовувати у кінці 80-х – на початку 90-х років. А залу ввели в експлуатацію у 1877 році. Тому зараз ми маємо гіпотезу, що це перше залізобетонне перекриття в Австро-Угорщині. Якщо нам вдасться це довести, то це буде сенсацією світового рівня».

Від самого початку між колонами центральної стіни висів великий портрет Франца-Йосифа І роботи Францишека Крудовського. Раму, вирізьблену з горіха, для портрета проєктував Леонард Марконі.

Фото актової зали 1890-х років Galnet надав Микола Бевз

Втратили цей твір живопису у міжвоєнний період, і останніми роками на цьому місці висів Герб України. Сьогодні Миколу Бевза часто питають про те, чи повертатиме університет портрет фундатора:

«Я прихильник того, щоб його відтворити. Це фігура, яка розуміла освітній аспект діяльності держави, яка вирішила збудувати одну з найбільших політехнік Австрійської держави саме у Львові. Тому це було б хорошим кроком. Але його спершу треба знайти».

На жаль, втратилися також механізми закривання штор та регулювання повітряного обігріву.

Читайте також: На вулиці Драгоманова у Львові можна подивитися на відреставровані брами-близнючки

Найбільше читають:

Нове на сайті: