Живемо у ритмі подій
ПОЛІТИКА

Популістичні політики, євреї у владі та вибори. Про що Портніков говорив у Львові

Напередодні український журналіст представляв у Львові останню книгу з трилогії про Майдан «Дзвони Майдану». У рамках зустрічі також відбулася дискусія про політичні реалії в Україні
Фото facebook/vitaly_portnikov

Galnet зібрав найцікавіші цитати із виступу Віталія Портнікова у Львові.

Про повноваження Президента

Сьогодні усі говорять про президентські вибори і так переймаються, що ми можемо обрати «не того» президента, ніби в нас в державі тоталітаризм. Зауважу, що в нас Президент має досить обмежені повноваження, а та звану якість життя в країні обумовлює робота прем’єр-міністра і парламенту. Тож зараз не так важливо те, хто стане Президентом, як те, кого ми обиратимемо прем’єр-міністром. Зараз ситуація така, як є тільки через те, що Президент має більшість в парламенті (фракція БПП). Але якщо це зміниться, то ситуація буде зовсім інакша.

Читайте також: У підвішеному стані: що стоїть на заваді відкриття кінотеатру «Копернік»

Бути Президентом України сьогодні може лише етнічний українець

Усі зараз питаються про Володимира Зеленського. Я не буду наразі говорити про свої політичні вподобання. Скажу лише наступне. Я єврей, навряд чи хтось мене звинуватить в антисемітизмі, тож можу собі це дозволити. Я дуже радий тому, що сьогодні в Україні євреї можуть обіймати державні посади, керувати великим бізнесом, бути депутатами тощо. Це свідчить про те, що ми є нормальною цивілізованою країною. Це унеможливлює спекуляції Росії на темі антисемітизму в Україні, які розганялися багато років.  Після Майдану Україна отримала унікальну можливість і скористалася нею: це можливість самоідентифікації людей як українців. Це надважливий крок на шляху побудови справжньої державності. І саме ця ідентифікація формує нашу націю. Я завжди знав, що буде саме так, але майже не вірив, що так скоро це побачу на власні очі: колись ми з молодими колегами-журналістами стояли на концерті Вакарчука і я спостерігав, як троє моїх колег співають гімн України, зі сльозами на очах і рукою на серці. Це вражало, але ніхто з них не зауважив деталі, яку зауважив я – всі троє не були етнічними українцями: був росіянин, єврей і білорус. Та цей момент свідчив про те, що вони ідентифікують себе саме українцями, повністю співвідносять себе з українською нацією. Це один з найбільших здобутків з часів Майдану. І це допомагає нам. Тож сьогодні я щиро переконаний – для того, щоб не втратити ці надбання, керувати Україною, бути Президентом України сьогодні може лише етнічний українець.

В Україні можлива лише парламентсько-президентська республіка

Феодалізм буває дуже різний. І російський феодалізм відрізняється від українського дуже сильно однією простою річчю: російський феодалізм побудований на підгрунтті Золотої Орди, де є авторитет влади і авторитет царя. А український феодалізм – це містечковий феодалізм, де кожен депутат, кожен місцевий «царьок» каже «не дозволяю» і з цим доводиться рахуватися. В українця немає поваги до жодного гетьмана чи царя. Він може його обрати і ненавидіти вже наступного дня. У цьому і є сенс українського феодалізму, а точніше – української демократії – необхідність узгодження інтересів. І через це я завжди кажу, що в Україні можлива лише парламентсько-президентська республіка. Наш так званий феодалізм рятує нас від диктатури. Бо українцям не потрібна влада, яка має авторитет, українцям потрібна влада, яка лише ухвалює рішення.

Читайте також: Як екс-регіонали обкрадають жителів Борислава на воді

Суспільні зміни настануть, коли люди, які пішли у школу в 2014 році, стануть виборцями

Для того, щоб зміни в суспільстві, які ми почали після Майдану, стали невідворотними, має пройти ще років 10-12. І це рахується дуже просто. Ми зможемо закріпити ці зміни тоді, коли люди, які пішли у школу в 2014 році, стануть виборцями. Справа у тому, що саме люди 2007-2008 років народження вже мають принципово іншу систему освіти, виховуються на інших цінностях і матимуть зовсім інакшу картину світу та сприйняття власної країни. І якраз до 2025 року ці люди сформують певне поле виборців. До того ж до цього часу піде та частина виборців, яка сформувалася за часів радянського союзу. І це будуть не просто кількісні зміни, а зміни якісні. Я впевнений, що саме ці люди, це покоління обиратиме свідомо ту владу, яка закріпить зміни в суспільстві і в країні назавжди. Нам просто треба відразу готуватися до довгої дистанції, усвідомлюючи усі ризики.

Обирати не «ідеального кандидата», а того, хто сьогодні зможе вирішити у силу своїх переваг найактуальніші проблеми держави

Мені байдуже, чи мають певні кандидати на посаду президента якийсь досвід, чи не мають, чи займалися вони до того бізнесом, чи шоу-бізнесом. Я завжди кажу про те, що ідеальних кандидатів не буває. Завжди у кожного кандидата, як і в кожної людини є сильні і слабкі сторони. Тож варто зважувати, чи сильні сторони, чиї принципові позиції нам сьогодні потрібні більше. Що сьогодні для країни є пріоритетом, і обирати не «ідеального кандидата», а того, хто сьогодні зможе вирішити у силу своїх переваг найактуальніші проблеми держави. І варто бути готовим, що українці можуть помилитися, можуть обрати президентом популіста. До речі, варто зауважити, що це світовий тренд і наразі півсвіту переживає кризу популізму. Нам просто варто розраховувати, чи вистачить Україні запасу міцності пережити президента-популіста. Але це може стати черговим щепленням. Так само, як в 2010 українці отримали щеплення проти президента-кримінальника. Ми обрали Януковича, і тепер точно знаємо, що такого президента обирати не можна. Так само може статися і цього разу: українці оберуть президента-популіста і назавжди отримають щеплення проти популістичних політичних ідей.

Читайте також: Творці ліків: як львівські фармацевти працюють над розробкою нових лікарських засобів

Найбільше читають:

Нове на сайті: