Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Праведники народів світу: історії українців, які рятували євреїв у Голокост

Спеціальна комісія Яд Вашем висловила подяку від Держави Ізраїль та єврейського народу людям, які ризикували життям рятуючи євреїв під час Голокосту
20:08, Ср, 05 Лют 2020 Карина Ляшенко
Усі фото: Galnet

У 1942 році бабуся Любові Іванисько – Лукія Бойко, яка жила у Володимир-Волинському районі, прийняла  до себе у сім’ю 16-річну єврейку Маню Гольдапель-Лейфер.

– Бабусі тоді було 39 років. Вона була одиначкою: її чоловік поїхав до Аргентини перед війною і не встиг забрати сім’ю, тож вона виховувала чотирьох дітей сама. На свій ризик взяла місію врятувати ще одне життя, – згадує Любов Іванисько.

За словами жінки, зі сім’єю юної Мані її рідня не була знайома до війни. Їх долі перетнулися, коли єврейська родина втекла з Гетто і шукала порятунку у селі Маркостав, де й жила Лукія:

– Жінка з трьома дівчатами прийшла до хати моєї бабці і просила взяти їх у сім’ю, але бабуся не могла погодитися на усіх: прихистила лише Маню. Тоді єврейка з двома іншими дочками пішла шукати допомоги у наступному селі. Як з’ясувалося пізніше, вони таки врятувалися: пережили війну і щасливо поїхали до Ізраїля, а потім виїхали до Америки.

Бабуся  Любові померла у 1967 році, а через 50 років після цього у сім’ю Бойків приїздили сини Мані.

– Моя мама говорила, що Лукія навчила її прясти вовну і робити вироби з тіста. Але найбільш цінним стало те, що вона навчила терплячості,  жертовності, альтруїзму та відваги. Відваги ризикувати собою заради порятунку іншого, – розповів один зі синів Мані, Лейфер Сід.

Діти Лукії також уже померли. Наймолодший її син – Леонід, батько Любові Іванисько, помер близько 2 місяців тому, але Сід та його родина встигли зустрітися Бойком. Відбулося це 12 років тому:

 – Леоніду тоді було вже за 60 і він був не дуже здоровим. Бойко привітав нас усмішкою, яка розтягнулася від одного вуха до другого: так, ніби ми були загубленою частиною їхньої родини. Він не міг зупинитись обіймати та цілувати кожного з нас. Найяскравішим моментом нашої подорожі було те, як ми слухали телефонну розмову Леоніда і моєї матері.

Петро Коцюбайло розповідає, що його родичі  у час війни врятували двох дівчат.

– Мої бабуся Текля і дідусь Пилип мали свій хутір і там, у маєтку, переховували дівчат. На прохання однієї з них, Фані Басс, ще у 1995 році бабусі, дідусю і двом моїм дядькам присвоїли звання Праведників народів світу.

Про це, щоправда, українська родина дізналися лише у 2009-му. І ось чому:

– Фаня знала їх по вуличному прізвиську Конюх. Так було у селах прийнято, що могли і не знати, у кого яке насправді прізвище. Тож нам довелося доводити, що прізвище наше не Конюх, а Коцюбайло, – додає Петро.

Читайте також: Один з найбільших концентраційних таборів у Східній Європі: у Львові презентували музейне видання про «Янівську»

Сьогодні, 5 лютого, посольство Держави Ізраїль в Україні разом із Львівською міською радою провели церемонію вшанування шістьох родин зі Львова, Львівської, Волинської та Рівненської областей, визнаних Праведниками народів світу за те, що вони хоробро рятували життя євреїв під час Голокосту. Церемонія відбулося у приміщенні Палацу Потоцьких.

Спеціальна комісія Яд Вашем висловила подяку від Держави Ізраїль та єврейського народу людям, які ризикували життям рятуючи євреїв під час Голокосту та присвоїла звання Праведників народів світу:

Григорію Сороці (посмертно) за порятунок родини Хагер. Нагороду отримав його син Іван Сорока, мешканець с. Карпатське Львівської області. На церемонії були також присутні нащадки родини Хагер — пан Йосі Канер та його родина, що приїхали з Ізраїлю.

Тадеушу Млодницькому (посмертно) за порятунок Мордехая Саурхафта, втікача з Янівського гетто у Львові. Нагороду отримала його дочка пані Станіслава Христофорова, мешканка м. Львова.

Стеців Лаврентію та Ганні та Івану Федів (посмертно) за порятунок родини Ейс. Нагороду отримали онуки Івана Федів пані Стефанія Гундер, пан Мирослав Хом’як та пані Оксана Лужецька, мешканці міста Дрогобича та села Монастир-Лишнянський Дрогобицького району, а також онука Лаврентія та Ганни Стеців пані Оксана Ярущинська, мешканка села Монастир-Лишнянський Дрогобицького району.

На церемонії також були присутні пані Майя Ліс-Турлейська, врятована родинами Федів та Стеців і її син Марек Турлейський, що приїхали з Польщі.

Коцюбайлу Пилипу та Теклі та їхнім синам Олександру та Андрію (посмертно) за порятунок Фані Бас-Розенберг. Нагороду отримала онука Пилипа та Теклі Любов Границька, мешканка села Обарів Рівненської області.

Бойко Лукії (посмертно) за порятунок Мані Гольдапель-Лейфер. Нагороду отримала онука Лукії пані Любов Бойко, мешканка села Маркостав Волинської області. На церемонії були присутні пан Сідней та пан Девід Лейфери, сини Мані Лейфер, що приїхали з США.

Читайте також: У львівському музеї «Територія Терору» знайшли розписи синагоги «Надія Сіону»

 Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: