Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Про любовний інтелект, сім’ю і чесність у стосунках

Вінничанка і психолог, сексолог та сімейний консультант Наталія Ішкова розповіла Galnet, як зберегти хороші стосунки зі собою, чоловіком і дітьми
11:00, Вт, 25 Чер 2019 Юлія Василина

Її майстер-класи у різних містах України збирають сотні жінок, які хочуть і можуть змінити своє життя. А особисті консультації розписані на тижні вперед. Особисті секрети успіху Наталії читайте далі.

Краса, тіло та інтелект

Найперше я турбуюся про свій час, бо це важливий ресурс. Я розписую робочий тиждень: планую заняття у спортзалі, зустрічі з клієнтами, а потім дописую решту справ по мірі важливості. На один день планую 5 справ, тому що коли запишу 10, то все одно це не виконаю.

Другий ресурс – інтелект. Щоб підтримувати його в тонусі я багато читаю різних книжок, пишу, вчу вірші на пам’ять. Моя улюблена вінницька поетеса – це Юлія Свєтлова. Всі свої майстер-класи завершую її віршами.

Є емоційний інтелект. Щоб тримати його у формі, слухаю різну музику. На моїй флешці є композиції – від класики до хард-року і джазу. Інколи люблю включити AC/DC «Are you ready for the good time» і «жарити» по трасі. Дивлюся кіно. Мені подобаються фільми, які наповнені сенсом. Люблю артхаус.

Крім емоційного ще розвиваю любовний інтелект. Я відчуваю, як люблю життя, а воно глибоко і пристрасно любить мене. Я щоденно насолоджуюся тим, що живу. У мене немає запасного життя. Був період, коли мені здавалося, що попереду ще багато років і все встигну. Але потім я пережила хворобу, несумісну з життям. В той момент відбулося перезавантаження і змінилися цінності.

Третій ресурс – це тіло. У мене є традиція раз на місяць ходити у хороший спа. Через тіло дуже добре скидати напруження. І спортзал – 2-3 рази на тиждень. Якщо не можу піти у спортзал, то займаюся вдома.

Люблю театр. Коли буваю у Києві та Львові, то намагаюся відвідувати театри. Коли хочеться співати чи танцювати, то роблю це. Поділюся своїм секретом від Ішкової. Кожен ранок у мене починається з прийняття душу під улюблені пісні. І день у мене починається з вдячності. Це дуже легка вправа.

Ввечері перед тим, як йти спати підходжу до своєї дочки і питаю: «Що сьогодні було хорошого у тебе?». Роблю це для того, щоб день закінчувати з вдячністю. Коли у дочки щось не так, то ми з нею говоримо: «Так, тут у тебе була помилка. І це вау, бо тут ти себе зможеш підтягнути». І вона не боїться помилятися. Так само як і я. Таку вправу ми з нею робимо з 4 років.

Читайте також: Як видати книгу, коли тобі тільки 18: мій досвід

Фото: Наталія Ішкова

Сім’я

Я люблю свою сім’ю. Це для мене найголовніша цінність після мого життя. Ще перед одруженням я знала, якого чоловіка бачу поруч з собою. Мені хотілося, щоб він мав хорошу вищу освіту, заробляв гроші своїм інтелектом, мав сімейні цінності, як і в мене. Так і сталося. Важливо знати в житті, кого ти хочеш, чого ти хочеш і з ким ти ніколи не будеш.

Три уроки з сімейного життя

Не конкурую з чоловіком. Хоча на початку сімейного життя робила це, тому що я сильна особистість і чоловік у мене «альфовий». Потім зрозуміла, що з ним мені нема за що конкурувати. Тоді ми почали співпрацювати і посилили одне одного. Ми стали партнерами, друзями, коханцями і батьками нашої дитини. Ми надихаємо одне одного.

Досліджую свою сексуальність. У мене не було дуже багато досвіду, хоча я володіла прекрасним тілом. Але були якійсь заборони з дитинства, що секс лише для продовження роду. Я збунтувала і пішла в супротив і закрила сертифікацію як сексолог-терапевт. Тепер про секс можу говорити вільно, експериментувати.

Третій важливий момент – ми з донькою дуже відверті. Але є моменти, які я їй ніколи розповідати не буду – це все, що стосується мого інтимного життя. Був період до 1 класу, коли я була дуже контролюючою мамою. Але одного разу перша вчителька моєї дочки сказала мені: «Наталю, ти дуже дочку контролюєш і хочеш всюди солому підстеляти. Візьми себе в руки і дай їй свободу. Нехай вона помиляється. Нехай проживе той дискомфорт від поганих оцінок і потім відштовхнеться. У неї є амбіції. Ти їй дала багато до 7 років. Перестань її гіперопікати». Я сама з собою домовилася, шо довіряю доньці. Для мене це був переломний період. З контролюючої мами я стала турботливою.

Читайте також: Як навчитися правильно реагувати на критику

Фото: Наталія Ішкова

Що надихає у житті?

Мене надихає багато речей. Але перед тим надихаю я себе сама.

Натхнення у мене викликає краса вдома. У нас дуже гарний сад. Для мене дім – це як тиха гавань, де я беру енергію. Інколи влаштовую собі дні, коли просто лежу на ліжку, читаю книгу, піклуюся про себе.

Мене надихає моя професія. Мені тут так добре, як акулі в океані. Найцінніший момент, коли з терапії виходить щасливий клієнт. Пам’ятаю кожну історію моїх клієнтів. Говорю це і мурашки бігають по тілу, як коні по іподромі.

Окрім того, мене надихають якісні зміни в професійному житті, коли себе порівнюю з Я-вчора і з Я-сьогодні

Я вважаю себе вільною. Але для цього зробила дуже багато. Я працювала зі своїм психотерапевтом, бо неможливо продивитися всі свої сліпі зони. Тому що людина себе жаліє і йде по одному і тому ж життєвому сценарію. Тому особиста психотерапія дала мені дуже великі особисті опори.

Я весь час вчуся. У мене така професія, що чим більше буду вивчати, практикувати, тим більше буду корисною у роботі. Дуже добре ставити собі запитання: Чого хочу насправді? Де себе бачу через рік, 5 років? Я, наприклад, бачу картинку, якою буду через 40 років.

Якою ви будете?

Залишатимусь в професії, матиму учнів. Практикуватиму. Писатиму. Безцінний скарб – знання, практика і досвід. Аби мозок залишився  живим, тренованим, молодим та активним.

Буду сучасною бабусею. У мене буде дуже гарна спідня білизна, поверх якої ощдягатиму довгу сукню з мереживним коміром. У нас буде традиція – додому приїжджатимуть онуки на свята, де буде вся сім’я. Для мене це дуже важливо, щоб ця традиція була. Мені буде що їм розповісти.

Читайте також: Як підготуватись до подорожі з дитиною

Фото: Наталія Ішкова

Комфорт в домі і сімейні традиції

У мене вдома є хатня працівниця, яка як мої руки в хаті. Мені би не вистачило часу, бо будинок великий.

Я люблю прикрашати свій дім. У мене є милі дрібниці, улюблені вази, люблю купляти сезонні квіти, щоб вони завжди були на столі. Ще в мене на клумбі ростуть троянди. Багато троянд ми садили з чоловіком і дизайнером.

По п’ятницях я печу, коли маю час і натхнення.

Серед традицій ще є їздити на кладовище до батьків чоловіка і моїх рідних. Наша донька знає про своїх прабабусь і прадідусів.

Обожнюю колекціонувати постільну білизну. Вона у мене різнокольорова як плаття в гардеробі.

У нас є традиція подорожувати: один раз на рік без дитини, а один раз з донькою. Цей досвід відкрили для себе близько 5 років тому. Тоді ми вперше поїхали з чоловіком в Таїланд без доньки. Це було неймовірне перезавантаження стосунків. Думаю, що в сім’ї має бути своєрідна скринька мрій, у якій лежатиме щось для чоловіка і дружини, дитини, будинку, батьків. Тобто там має бути багато різних мрій. Бо коли дитина вилітає з сімейного гнізда, а у цій скриньці стає пусто, то виникає відчуття, що вас більше нічого як подружжя не поєднує.

Читайте також: Ранкова гімнастика і дихальні вправи для гарного самопочуття: поради від 93-літньої бабці Наді

Ми з чоловіком говоримо про все відверто. Але кажемо, що відчуваємо, а не те, що хтось поганий. Також у нас є слово «стоп», коли ми зупиняємо розмову і розходимося на 10-20 хвилин, а потім продовжуємо.  

А крім того треба ставити собі дуже круте запитання: що б я не зробила у даній ситуації – я щось ніколи не отримаю. Розумієте? При спілкуванні з кимось вам здається, що абсолютно все добре. Але щоб ти не робила, певну частину потреб ти ніколи з цією людиною не задовольниш. І коли ти розумієш, що чогось ніколи не станеться у цих стосунках, тоді легше робити вибір чи будеш ти з цією людиною, чи ні.

Позначки:
психолог сім'я

Найбільше читають:

Нове на сайті: