Живемо у ритмі подій
РЕЗОНАНС

ПЦУ чи УПЦ МП: як релігійній громаді перейти до Помісної церкви

Чи зможуть громади Московського патріархату й надалі називатись Українською православною церквою?
Софійський собор, 15 грудня 2018 року. Фото: Михайло Палінчак

У січні Верховна Рада ухвалила законопроект, що передбачає механізм зміни підпорядкування релігійної організації. Хто скликає збори громади, яка кількість учасників може ухвалювати рішення та чи зможуть громади Московського Патріархату називатись Українською православною церквою – на запитання Galnet відповідає директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, релігієзнавець Андрій Юраш.

Які ключові зміни внесено до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»?

По-перше, є визначення, хто є членом релігійної громади, а також задекларовано процедуру – вільне волевиявлення. Громада сама визначає та виключає членів громади у порядку, встановленому її статутом. Ця норма взята безпосередньо із рішення Європейського суду з прав людини, прийнятого 2007 року за позовом Святомихайлівської парафії проти України, коли на той час Українська держава не гарантувала можливості переходу Святомихайлівської парафії з Московського патріархату до Київського. Тобто визначення членства – з європейського законодавства.

По-друге, закон чітко визначає головний механізм реалізації права на зміну. Це – загальні збори громади, що скликаються її членами. Цим усувається спекуляція, що, мовляв, збори в якихось статутах може зібрати тільки настоятель або ж лише з благословення настоятеля. Ні. Будь-хто з членів релігійної громади може зібрати збори.

Зміна підлеглості не впливає на характер власності. Якщо громада змінила своє підпорядкування, то всі майнові права за нею зберігаються.

Зазначається, якою кількістю приймаються рішення на загальних зборах – не менш як двома третинами від складу громади.

Також задекларовано визначення повноважності загальних зборів. Повноважність загальних зборів прописана у статуті релігійної громади.  Там завжди зазначається, скільки потрібно зібрати членів громади – половину, дві третини чи 90%.

Рішення, прийняте на загальних зборах, закріплюється підписами членів громади – має бути письмова фіксація цього акту.

Зміна підлеглості жодним чином не впливає на характер власності. Якщо громада змінила своє підпорядкування – і це відбулося у законний спосіб, закріплений підписами – то всі майнові права за нею зберігаються. Ніхто цього майна не може відчужити.

Читайте також: Сокальщина стала першим районом Львівщини без церков Московського патріархату

Якщо почався процес переходу, то в такому разі забороняються і будуть визнані нечинними будь-які дії стосовно права власності. Наприклад, у громаді почалися рухи, щоб змінити підпорядкування. В той же час хтось намагається із власності громади перереєструвати майно на власність конкретної особи – скажімо, священнослужителя. Такі дії – продаж, обмін, застава, іпотека, безоплатна передача у власність чи в управління – тепер заборонені.

Якщо почався процес переходу, то забороняються і будуть визнані нечинними будь-які дії стосовно права власності

Також прописуються права меншості, яка не погодилась із рішенням. Вона – меншість – може заснувати власну релігійну громаду.

Як відбувається реєстрація зміни підлеглості?

Реєстрація змін відбувається у державному органі, що здійснював реєстрацію релігійної громади.

Тепер законодавство детально прописує процедуру реєстрації. Раніше не було чіткої й універсальної схеми в масштабах України. Відтепер неможливо, щоб у різних регіонах по-різному реєстрували релігійні громади.

Крім того, внесено зміни до закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» – і це величезне досягення України. До того ж прийняте на вимогу релігійних організацій, які раніше реєструвались у два етапи. Тепер функції державного реєстратора закріплені за тим самим органом, який реєструє статути – за Департаментом у справах релігії і національностей Міністерства культури, а також за підрозділами обласних держадміністрацій.

Чи зможуть громади Московського патріархату й надалі називатись Українською православною церквою?

20 грудня 2018 року депутати Верховної Ради ухвалили закон №5309, який зобов’язує релігійні організації, що входять до релігійних об’єднань, чий центр знаходиться у країні, яка визнана агресором, вказати свою підлеглість у назві. Визначено чіткі критерії тих релігійних організацій, що мають свій центр у країні-агресорі.

Релігійні громади обов’язково мають внести зміни до статутів у частині назви. На це їм дається 9 місяців від 26 січня, а всім іншим організаціям – 3 місяці. Інші організації – це центри, єпархіальні управління, монастирі, духовні школи, місії і братства.

Релігійні громади обов’язково мають внести зміни до статутів у частині назви. На це їм дається 9 місяців від 26 січня, а всім іншим організаціям – 3 місяці.

Поки що такі релігійні організації і громади мають можливість визначитись, як себе називатимуть. Можуть назватися Російською церквою, Великоруською церквою, Московською церквою, Польською, Брянською, Воронезькою, будь-якою. Поки що це є їхнє право.

Хто стежитиме за тим, аби релігійні організації, чий центр є у країні-агресорі, внесли зміни до статутів?

Ті державні органи, що реєструють і перереєстровують їхні статути – Департамент у справах релігій і національностей Міністерства культури або підрозділи облдержадміністрацій, які займаються реєстрацією релігійних організацій.

Держава не зможе визнавати за ними назву «Українська православна церква»

Що буде, якщо церква не змінить назву?

Побачимо. Закон чітко не прописаний. Але у такому разі їхні статути втратять чинність у частині назв. Фактично ці церкви опиняться без найменувань. Держава не може визнавати за ними назву «Українська православна церква», а відтак буде змушена назвати, як вважатиме за потрібне.

Читайте також: Міністерство юстиції офіційно зареєструвало Українську православну церкву

Позначки:
ПЦУ

Найбільше читають:

Нове на сайті: